РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика контингенту обстежених хворих
В розробку включено 151 хворого на ГХ (87 чоловіків та 64 жінки) віком від 42 до 78 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні №2 міської клінічної лікарні №1 м. Вінниці з 1997 по 2000 роки. Cередній вік хворих склав 58,4?1,62 роки.
Діагноз ГХ встановлювали за критеріями ВООЗ (1999) на підставі даних загально клінічного обстеження, лабораторних та інструментальних методів.
В дослідження не включали хворих з гострими формами ІХС, перенесеним інфарктом міокарда та гострим порушенням мозкового кровообігу, блокадами серця, наявністю додаткових шляхів проведення, синдромом слабкості синусового вузла, хронічними захворюваннями органів дихання, метаболічними розладами та поганою візуалізацією структур серця за даними ЕхоКС.
Контрольну групу склали 28 практично здорових осіб (17 чоловіків та 11 жінок) віком від 35 до 64 років (середній вік 56,3?2,4 років), обстежених амбулаторно.
В залежності від наявності пароксизмів ФП та частоти їх виникнення всі обстежені пацієнти були розподілені на 3 клінічні групи. 1-у групу склали 46 (30,5%) пацієнтів на ГХ без ФП в анамнезі; 2-у - 49 (32,5%) хворих на ГХ з рідкими нападами ФП і 3-ю - 56 (37,0%) хворих на ГХ, ускладнену частими рецидивами ФП. Частими вважали рецидиви аритмії, які виникали 1 раз на 3 місяці і частіше, рідкими - пароксизми ФП з частотою 1 раз на 3 місяці та рідше. Оцінку частоти рецидивів аритмії проводили протягом останніх 6 місяців.
В табл. 2.1 представлено розподіл обстежених хворих в залежності від статі та віку.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих в залежності від статі та віку
Стать та вік обстежених1-а група
(n=46)2-а група
(n=49)3-я група
(n=56)ВсьогоЧоловіки
Жінки25 (54,4%)
21 (45,6%)30 (61,2%)
19 (38,8%)32 (57,1%)
24 (42,9%)87 (57,6%)
64 (42,4%)Середній вік (30-44)
Зрілий вік (45-59)
Похилий вік (60-74)
Старечий вік (75 і більше)3
20
22
12
20
24
3-
21
32
35 (3,3%)
61 (40,4%)
78 (51,7%)
7 (4,6%)Середній вік у роках57,3?1,4958,5?1,3861,9?1,5458,4?1,62
Наведені дані свідчать, що співвідношення чоловіків та жінок в клінічних групах обстежених хворих було приблизно однаковим. Згідно з геронтологічною класифікацією (1982) всі пацієнти були розподілені на осіб середнього (від 30 до 44 років), зрілого (від 45 до 59 років), похилого (від 60 до 74 років) та старечого (75 років і старше) віку. В усіх клінічних групах частіше спостерігались хворі похилого та зрілого віку. Вони склали переважну більшість контингенту обстежених - 92,1%.
Середній вік обстежених також суттєво не відрізнявся і склав 58,4 роки з коливанням від 57,3 років в 1-й клінічній групі до 61,9 років в 3-й клінічній групі. Тобто, представлені групи обстежених хворих були рандомізовані за статтю та віком.
Всі обстежені мали систоло-діастолічну артеріальну гіпертензію. Тривалість основного захворювання становила від 2 до 25 років і в середньому склала 11,2 років. При аналізі тривалості гіпертонічного анамнезу в клінічних групах суттєвої різниці не виявлено (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих в залежності від тривалості основного захворювання та форми артеріальної гіпертензії
Показники1-а група
(n=46)2-а група
(n=49)3-я група
(n=56)Всього (n=151)Середня тривалість ГХ в роках11,1?1,2910,5?1,1911,9?1,1211,2?1,38М?яка гіпертензія
Помірна гіпертензія
Важка гіпертензія22 (47,8%)
12 (26,1%)
12 (26,1%)31 (63,3%)
10 (20,4%)
8 (16,3%)29 (51,8%)
14 (25,0%)
13 (23,2%)82 (54,3%)
36 (23,8%)
33 (21,9%)
За класифікацією ВООЗ/МТГ (1999) ГХ була розділена на 3 форми в залежності від рівня АТ (табл. 2.2): м?яка - систолічний АТ 140-159 мм рт.ст., діастолічний АТ 90-99 мм рт.ст., помірна - 160-179/100-109 мм рт.ст., важка - ?180/?110 мм рт.ст. Серед обстеженого контингенту переважну більшість склали хворі з м?якою артеріальною гіпертензію (54,3%). Така ж закономірність спостерігалась в усіх клінічних групах. Приблизно однаковий відсоток пацієнтів мали помірну та важку форму ГХ (23,8% та 21,9% відповідно). Отриманий розподіл перекликається із даними інших дослідників - приблизно 60% від усіх хворих на ГХ - хворі з м?якою артеріальною гіпертензією. Тобто, найбільше серцево-судинних ускладнень відзначають у пацієнтів саме цієї категорії.
В табл. 2.3 показано розподіл пацієнтів залежно від ураження окремих органів (ВООЗ, 1993). Серед обстежених хворих значно переважали пацієнти з ГХ ІІ стадії (84,1%). Найбільший їх відсоток відзначався в 1-й клінічній групі (89,1%). ГХ ІІІ стадії діагностували лише у 24 (15,9%) хворих. Пацієнтів з І стадією ГХ у дослідження ми не включали. В 3-й клінічній групі обстежених хворих, у яких ГХ ускладнилась частими нападами ФП, спостерігалась тенденція до збільшення відсотку пацієнтів з ГХ ІІІ стадії.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених хворих в залежності від стадії гіпертонічної хвороби
Стадія ГХ1-а група
(n=46)2-а група
(n=49)3-я група
(n=56)Всього
(n=151)ІІ стадія41 (89,1%)42 (85,7%)44 (78,6%)127 (84,1%)ІІІ стадія5 (10,9%)7 (14,3%)12 (21,4%)24 (15,9%)
Розподіл обстежених пацієнтів в залежності від наявності ІХС, стабільної стенокардії напруги представлено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Розподіл обстежених хворих в залежності від поєднання ГХ із різними класами стабільної стенокардії напруги
Форми ІХС1-а група
(n=46)2-а група
(n=49)3-я група
(n=56)Всього
(n=151)Стабільна стенокардія напругиІ ФК
ІІ ФК
ІІІ ФК8 (17,4%)
9 (19,6%)
8 (17,4%)7 (14,3%)
12 (24,5%)
12 (24,5%)6 (10,7%)
16 (28,6%)
19 (33,9%)21 (13,9%)
37 (24,5%)
39 (25,8%)Всього25 (54,3%)31 (63,3%)41 (73,2%)97 (64,2%)
Діагноз ІХС був верифікований на основі скарг, даних анамнезу, клінічного обстеження, холтерівського моніторування ЕКГ, ЕхоКС-дослідження, велоергометрії та чере
- Київ+380960830922