РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкт дослідження
Відповідно до мети і завдань дослідження проведене комплексне обстеження 136 пацієнтів з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки в сполученні з хронічним холециститом.
Проведені антропометричні виміри, з наступним обчисленням індексу Кетле (ІК), дозволили розділити хворих на 2 групи. І групу склали 47 пацієнтів, у яких ІК склав (21,8±0,2) кг/м2, тобто вага хворих не виходила за межі норми, ІІ групу - 89 хворих з ІК (31,1±0,5) кг/м2, в яких маса тіла перевищувала нормальні показники. Вік хворих склав (41,2±2,4) років. Серед обстежених чоловіків було 56,6 %, жінок - 43,4 %.
Для аналізу деяких показників обстежена група з 25 практично здорових осіб віком від 20 до 64 (47,3±2,4) років.
Розподіл хворих за статтю і віком в клінічних групах представлений в табл. 2.1, з якої видно, що в обох групах чоловіків було більше, ніж жінок.
При аналізі віку хворих звертає увагу на переважання як серед чоловіків, так і жінок хворих молодого віку у І групі та середнього - у ІІ. Згідно з літературними даними, саме в цьому віковому періоді концентруються основні фактори ризику ожиріння [205].
У всіх хворих пептична виразка дванадцятипалої кишки і хронічний холецистит були в стадії загострення, середнього ступеня тяжкості.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих за статтю і віком
ГрупиВік (роки)Усього,
n (%)15-1920-2930-3940-4950-59?6012345678І
n=47чоловіки
%2
4,310
21,36
12,74
8,54
8,50
026
55,3жінки
%2
4,311
23,43
6,44
8,51
1,10
021
44,7усього
%4
6,521
33,79
19,18
17,05
5,10
047
100,0ІІ
n=89чоловіки
%0
02
2,28
8,920
22,513
14,68
8,951
57,3жінки
%0
01
1,113
14,618
20,25
5,61
1,138
42,7усього0
03
3,321
23,538
42,718
20,29
10,089
100,0
Розподіл хворих II групи за ступенем ожиріння представлений в
табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Ступінь ожиріння в хворих II групи за індексом Кетле
Ступінь ожирінняІндекс
Кетленадлишкова маса тіла, n=361 ступінь
n=462 ступінь
n=7 3 ступінь
n=0M±m%M±m%M±m%M±m%28,6±0,240,432,1±0,251,736,8±0,47,800 Згідно з наведеними даними, у II групі переважали пацієнти з 1 ступенем ожиріння.
Тип ожиріння оцінювали за співвідношенням ОТ/ОС, характеристика якого представлена в табл. 2.3. З наведених даних випливає, що у пацієнтів II групи переважав абдомінальний тип ожиріння.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих II групи за типом ожиріння
Тип ожиріння ОТ/ОССтатьабдомінальнийсіднично-стегновийM±mn%M±mn%чоловіки1,13±0,015359,6000жінки0,86±0,0344,50,83±0,033235,9усього0,99±0,02**5764,1*0,83±0,033235,9Примітки:
1. *? p<0,05 - вірогідність розходжень між показниками за типом ожиріння
2. **- p<0,01 - вірогідність розходжень між показниками за типом ожиріння
Тривалість захворювань склала від 1 до 23 років і була в середньому у пацієнтів І групи (7,2±1,2) років, ІІ - (7,6±1,2) років. Розподіл хворих за тривалістю захворювання наведено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Розподіл хворих за тривалістю захворювання
ГрупаТривалість захворювання (роки)Усьогодо 1 року2-56-1011-1516-20>20n(%)n(%)n(%)n(%)n(%)n(%)n(%)I510,62553,236,4612,7510,636,447100II1011,43236,42427,31314,755,744,589100 Як видно з таблиці, серед обстежених переважали пацієнти з тривалістю захворювання від 2 до 5 років.
2.2. Клінічні методи спостереження за хворими
При клінічному спостереженні ретельно вивчався анамнез захворювань, аналізувалися скарги і результати фізикального обстеження з метою уточнення особливостей клінічної симптоматики захворювань, залучення в патологічний процес інших органів і систем. Для виключення ознак метаболічного синдрому аналізували показники артеріального тиску, проводили електрокардіографію, визначали вміст глюкози у крові, проводили пероральний глюкозотолерантний тест. Хворі з гіпертензивним синдромом додатково були обстежені окулістом.
При встановлені діагнозу й оцінці тяжкості перебігу захворювань органів травлення користувалися уніфікованою клініко-статистичною класифікацією [173]. Тяжкість ожиріння оцінювали по класифікації ВООЗ (1997) [206].
2.3. Антропометричні методи обстеження
Антропометричні методи включали визначення маси тіла і зросту хворих, окружності талії (ОТ) і окружності стегон (ОС).
Вимір ОТ проводили на середині відстані між підребер'ями і тазовою кісткою по серединно-пахвовій лінії. Окружність стегон вимірювали нижче великих стегнових горбів.
Обчислювали індекс Кетле за формулою:
(1)
ІК в межах 18,5-24,9 відповідає нормальній масі тіла.
Для оцінки типу відкладення жиру обчислювали співвідношення ОТ/ОС. Абдомінальний тип ожиріння діагностували при ОТ/ОС>0,85 у жінок і ОТ/ОС>1,0 - у чоловіків.
2.4. Інструментальні методи обстеження
Стан структурної організації СО езофагогастродуоденальної зони вивчено за допомогою езофагогастродуоденоскопії за загальноприйнятою методикою гастрофіброскопом фірми "Olympus" GIF Q20 (Японія) з урахуванням показань і протипоказань відповідно до рекомендацій [207].
Макроскопічна картина кваліфікувалася ознаками, регламентованими Всесвітньою організацією ендоскопії травного тракту [208]. Для об'єктивізації отриманих даних ендоскопічні ознаки оцінювали напівкількісно за 4-х бальною системою (0 - відсутність ознаки, 1 - слабко виражені, 2 - помірно виражені, 3 - різко виражені прояви ознак) [208]. Відзначаючи поширеність змін у СО Ш, розрізняли антральну та дифузну гастропатію. Визначали наявність моторно-евакуаторних порушень, характер і виразність яких оцінювали за станом кардіального і пілоричного сфінктерів і наявністю і ступенем вираженості шлунково-стравохідного і дуоденогастраль