РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
На першому етапі дослідження обстежено 724 хворих на БА різного ступеню тяжкості, які лікувались у пульмонологічних відділеннях обласної клінічної лікарні та першої міської лікарні м. Суми та знаходились на диспансерному обліку в пульмонологічних кабінетах поліклінік цих лікарень із 2000 по 2004 рік (І група). Серед них: чоловіків - 295 (40,7%), жінок 429 (59,3%), середній вік становив 42,1±2,46 років. При обстеженні використовували оригінальний опитувальник та загальноприйняті клініко-лабораторні, інструментальні та рентгенологічний методи обстеження. Діагноз БА та ступінь її тяжкості визначали згідно "Інструкції щодо класифікації, діагностики, лікування БА, затвердженої Наказом №499 МОЗ України від 29.10.2003 року [72].
У подальшому були відібрані хворі на БА, які мали клінічні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (ІІ група, 135 хворих). Серед хворих цієї групи чоловіків було 44,2%, жінок - 55,8%, середній вік становив 44,3?3,86 років. Цим хворим була проведена фіброгастроскопія з прицільною біопсією та подальшим гістологічним дослідженням, а також досліджено стан клітинного імунітету та його цитокінової регуляції. У залежності від тяжкості перебігу БА пацієнти були поділені на 4 групи: I групу склали 29 хворих із інтермітуючим перебігом, II - 35 пацієнтів із легким персистуючим перебігом, III - 37 пацієнтів із перебігом середньої тяжкості, IV - 34 хворих із тяжким перебігом. Діагноз антрального гастриту, дуоденіту та ПВ ДПК виставлявся за клінічними даними, результатами ендоскопічного та гістологічного дослідження СО шлунка та ДПК згідно з критеріями "Сіднейської системи"[7,8].
Група хворих із ізольованим перебігом ПВ ДПК та ерозивним гастродуоденітом чисельністю 60 чоловік була групою порівняння. Серед пацієнтів цієї групи чоловіків було 58,3%, жінок - 41,7%, середній вік склав 37,8?5,86 років (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих за віком
Із наведених даних видно, що в цілому середній вік хворих із поєднаною патологією був вищим у порівнянні з хворими на виразково-ерозивні ураження гастродуоденальної зони без супутньої БА (р?0,05). Ця відмінність сталася за рахунок більшого числа хворих із ізольованою гастродуоденальною патологією у вікових групах до 30 років, в інших вікових групах, куди відносилась основна кількість спостережень, такої різниці не було. Відмінностей у віковому розподілі хворих на ізольовану БА та пацієнтами з поєднаною патологією не було виявлено.
На завершальному етапі досліджень із урахуванням наявного діагнозу та запропонованого способу лікування хворі були розділені на такі групи:
І група - 33 хворих на БА без супутньої гастродуоденальної патології;
ІІ група - 37 хворих на ПВ ДПК та ерозивний гастродуоденіт без БА;
ІІІ група - 34 хворих на БА в поєднанні з ПВ ДПК та ерозивним гастродуоденітом; пацієнти І-ІІІ груп отримували загальноприйняте лікування БА та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони [11,12,72,145,144,177, 224, 205];
ІV група - 22 хворих на БА та ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони, які окрім стандартної терапії отримували циклоферон (ООО НТФ "Полисан") у вигляді 12,5% розчину по 2 мл внутрішньом'язево на 1-й, 2-й, 4-й, 6-й, 8-й день, а потім ще 5 ін'єкцій 1 раз у 2 дні.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Інструментальні методи дослідження дихальної системи
Функцію зовнішнього дихання вивчали за допомогою діагностичного комплексу "Кардіоплюс" (виробництва Україна) у ранкові години, натще до призначення лікування. Дані оцінювали з урахуванням атмосферного тиску, відносної вологості повітря та температури навколишнього середовища. Хворим із необтяженою гастродуоденальною патологією це обстеження робили вибірково: 30 хворим, які не палили і не мали в анамнезі хронічних захворювань органів дихання, а на момент обстеження - гострих захворювань органів дихання.
Визначали такі основні групи показників:
показники, що характеризують вентиляційну здатність легень та бронхіальну прохідність: ФЖЄЛ - форсовану життєву ємність легень, ОФВ1-об'єм форсованого видиху за першу секунду, індекс Тіффно - ОФВ1/ ФЖЄЛ, ПОШвид.- пікову об'ємну швидкість видиху;
показник петлі "потік-об'єм", який відображає бронхіальну прохідність на рівнях 25-75% ФЖЄЛ - ПОШ25-75% (потік форсованого видиху між 25 та 75 % ФЖЄЛ).
У комп'ютерній програмі, закладеній у "Кардіоплюс", передбачено проведення аналізу і розрахунку фактичних і належних величин показників ФЗД.
Одним із додаткових методів діагностики захворювань органів дихання є рентгенологічне дослідження, за допомогою якого встановлювали характерні розлади бронхолегеневої системи (у тому числі і наявність вогнищевих запалень) та серця в обстежених хворих. Контрастну рентгеноскопію використовували для діагностики стану шлунково-кишкового тракту, а, зокрема, для виявлення ознак гастриту, ерозій та виразок ДПК у тих випадках, коли не вдавалося провести ендоскопічне дослідження.
2.2.2. Дослідження слизової оболонки гастродуоденальної зони та визначення Helicobacter pylori.
За допомогою фіброгастродуоденоскопа фірми "Olympus GIF Q40" проводилась візуальна оцінка стану СОШ та ДПК та прицільна біопсія СО ДПК (2 біоптата) та СОШ (2 біоптата із антрального відділу і 2 біоптата із ділянки тіла шлунка, по його малій та великій кривизні). Біоптати фіксувались у 10% розчині нейтрального забуференного за Ліллі формаліну, заливали матеріал парафіном. Препарати для гістологічного дослідження фарбували гематоксилін-еозином, для визначення пілоричних хелікобактерій фарбування проводилось за Гімзою. Гістологічна техніка обробки матеріалу проводилась за методиками викладеними у відповідних керівн