РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Матеріалом дослідження були дані клінічних і лабораторних досліджень 119 хворих на хронічний обструктивний бронхіт II-III стадії (за класифікацією, затвердженою наказом № 311 МОЗ України від 30.12.1999р), які проходили стаціонарне лікування у профпатологічному і пульмонологічному відділеннях Запорізької обласної клінічної лікарні, а також 30 практично здорових осіб.
Серед обстежених хворих було 86 чоловіків (72,3%) та 33 жінки (27,7%), які були розділені на дві групи за етіологією хвороби.
1 група - хворі на хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології,
89 хворих.
2 група - хворі на хронічний обструктивний бронхіт інфекційної етіології, 30 хворих.
Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб.
Середній вік обстежених 1 групи становив 53,4+12,7 року (від 35 до 64 років). Тривалість захворювання дорівнювала в середньому 16,3 року, коливаючись від 6,5 до 20,6 року.
У обстежених 2 групи середній вік склав 48,7+14,8 року (38 до 62 років). Тривалість захворювання у хворих 2 групи становила в середньому 18,7 року, з коливаннями від 4 до 23 років.
Серед пацієнтів 1 групи були виділені дві підгрупи: 1А і 1Б. Пацієнтам 1А підгрупи (28 осіб) на фоні базисної терапії, що включала відхаркувальні препарати, інгаляційні М-холінолітики, ?2-адреноміметики, призначали препарат "Теком", що містить близько 43% ?-3-ПНЖК, по 1г (2 капсули) чотири рази на добу. Курс лікування препаратом "Теком" тривав близько трьох тижнів і пацієнти 1А підгрупи отримували не менше 2г ?-3-ПНЖК на добу. Пацієнтам 1Б підгрупи призначались лише препарати базисної терапії протягом трьох тижнів.
Вікова характеристика хворих наведена в табл. 2.1.1 Як видно з даних таблиці, серед хворих 1 групи переважають особи середнього віку, тоді як у 2 групі, так само як і у контрольній групі, майже порівну осіб молодого і середнього віку.
За даними анамнезу, наведеними в табл. 2.1.2 видно, що серед пацієнтів 1 групи, близько 70% мали тривалість захворювання до 10 (53,8%) і до 15 років
Таблиця 2.1.1
Розподіл обстежених осіб за віком
Групи обстеженихВікові групиСередній вік
(років)32 - 44 років45 - 58 років59 - 72 років1 група476958,7+7,62 група1115452,9+9,4контрольна група1512347,2+5,8Всього хворих301031652,3+7,5
(16,1%), тоді, як у 2 групі більше ніж у 70% пацієнтів тривалість захворювання склала до 5 років (60%) і до 10 років (23,3%). Серед пацієнтів 1 групи у 65,6% спостерігалось більше трьох загострень захворювання на рік, тоді, як серед пацієнтів 2 групи 76,7% мали не більше двох загострень захворювання на рік.
Аналіз тютюнопаління, як значного фактора, що сприяє розвитку і прогресуванню хронічних обструктивних захворювань легень, показав, що не палять 40,8% пацієнтів 1 групи і 20% пацієнтів 2 групи. Враховуючи те, що значна кількість пацієнтів 1 групи має більше трьох загострень на рік, можна припустити, що професійний фактор є більш вагомим, серед інших, чинником виникнення загострень захворювання у цієї групи. На користь цього припущення свідчить і той факт, що серед пацієнтів 1 групи 10,8% осіб палять більше 10 сигарет на добу, а у 2 групі таких виявилось 43,3%.
Таблиця 2.1.2
Клінічна характеристика груп хворих
Показники1 група2 групаРівень значущості розбіжностей між групами обстежених осібТривалість захворювання
- до 5 років
- до 10 років
- до 15 років
- більше 15 років
22 (24,7%)
50 (53,8%)
14 (16,1%)
3 (3,2%)
18 (60%)
7 (23,3%)
2 (6,7%)
3 (10%)
p<0,001
p<0,05
p<0,05
p<0,05Частота загострень на рік
- 1-2 рази
- більше 3 разів
31 (34,4%)
58 (65,6%)
23 (76,7%)
7 (23,3%)
p<0,05
p<0,001Вид праці
- фізичний
- розумовий
79 (89,2%)
10 (10,8%)
21 (70%)
9 (30%)
p<0,05
p<0,001Тютюнопаління
- не палять
- паління до 10 разів/добу
- паління більше 10 разів/добу
37 (40,8%)
42 (48,4%)
10 (10,8%)
6 (20%)
11 (36,7%)
13 (43,3%)
p<0,05
p<0,05
0,001
Вивчення анамнезу і фізичного стану хворих у всіх випадках доповнювалося загальноприйнятими лабораторними і клінічними дослідженнями, такими як дослідження харкотиння, дослідження показників крові (кількість еритроцитів, рівень гемоглобіну, ШОЕ, лейкоцитоз, лейкоцитарна формула крові), біохімічне і цитологічне дослідження сечі, рентгенографія органів грудної порожнини, електрокардіографія, дослідження функції зовнішнього дихання.
Взяті для обстеження хворі на час дослідження мали супутні захворювання у фазі ремісії, такі як дисциркуляторна енцефалопатія (12,7%), церебральний атеросклероз (10,3%), кохлеарний неврит (14,0%), міопія (5,4%), ішемічна хвороба серця (18,0%), гіпертонічна хвороба I-II стадії (27,6%), сечокам'яна
хвороба (2,3%), хронічний гастрит (8,7%), виразкова хвороба (3,8%), хронічний холецистит (2,0%), дискінезія жовчовивідних шляхів (4,7%), які не могли б вплинути на імунологічні та біохімічні показники, що досліджувались у роботі. В дослідження не включали хворих з патологією нирок, печінки, серцево-судинної і ендокринної системи.
Із даних таблиці 2.1.3 видно, що серед скарг пацієнтів особливо відзначається задуха при незначному фізичному навантаженні, на яку скаржились 105 осіб, у 112 пацієнтів спостерігались сухі хрипи, як ознака стійкої бронхіальної обструкції, що спостерігались частіше під час видиху, супроводжуючись жорстким диханням, 97 обстежених хворих і подовженням видиху - у 94 чоловік.
Таблиця 2.1.3
Основні дані клінічного обстеження хворих на хронічний обструктивний бронхіт
СимптомиКількість хворихабсолютнавідноснаЗадуха при незначному фізичному навантаженні10587,5Сухі хрипи11293,3Жорстке дихання 9780,8Подовження видиху9478,3Бочкоподібна грудна клітка6554,2Коробковий звук при перкусії7865,0Продуктивний кашель9377,5Приглушеність тонів серця9881,7Акцент II тону над легеневою артерією7260,0Акроціаноз2823,3
У багатьох пацієнтів відм