РОЗДІЛ 2
Матеріали ТА методи дослідження
2.1.Клінічна характеристика контингенту обстежених хворих
В основу роботи покладено обстеження 391 особи (205 чоловіків, 186 жінок) із
них було 202 військовослужбовці і 189 цивільних, 262 з яких проходили лікування
у стаціонарі: відділеннях гастроентерології, загальної терапії та інфекційних
хвороб Головного військового клінічного госпіталю МО України, відділеннях
гастроентерології обласних клінічних лікарень м.Києва і м.Полтави; 129
пацієнтів обстежувались амбулаторно в поліклініці ГВКГ і в поліклініці
Міністерства внутрішніх справ України, серед них 47 військовослужбовців
рядового складу. Хворі були у віці від 19 до 55 років, середній вік складав
35-45 років. Крім того було піддано аналізу 106 історій хвороб хворих, які
знаходились на лікуванні в Головному військовому клінічному госпіталі МОУ
(м.Київ) з 1993 по 1999 роки та в 411 Центральному військовому госпіталі МОУ
(м.Одеса) в 1999-2000 р.р. Хворі розподілялись наступним чином: 19 - мали
дисбактеріоз кишечника (ДК) у поєднанні з дискінезіями жовчовивідних шляхів
(ДЖВШ), 79 – ДК у поєднанні з хронічним холециститом (ХХ), 15 – ДК у поєднанні
з ЖКХ, 22 - ДК у поєднанні з хронічним токсичним гепатитом (ХТГ) алкогольної
(9) і радіаційної (13) етіології, 24 - ДК у поєднанні з ХТГ алкогольної (12) і
радіаційної (12) етіології та ХХ, 72 - хронічний панкреатит із екзокринною
недостатністю підшлункової залози (ХП) із наявністю ДК, 59 хворих мали ДК без
супутньої паталогії, 10 - ДЖВШ, 22 - ХХ, 36 - ХТГ алкогольної (12) і
радіаційної (24) етіології, 8 хворих мали ХП. При роботі з архівними даними
було проаналізовано історії хвороб 28 хворих на ДК із синдромом подразненої
товстої кишки (СПТК) у поєднанні з ДЖВШ, 62 хворих на ДК із хронічним колітом
(ХК) і супутнім ХХ, 16 хворих на ДК із ХК і супутньою ЖКХ. Контрольну групу
склали 25 практично здорових осіб віком 19-55 років. Загальну характеристику
обстежених пацієнтів та осіб з контрольних груп містить табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика контингенту обстежених хворих
Групи обстежених n=497
Чоловіки
Жінки
Військово
службовці
Цивільні
Вік (роки) М±m
Хворі, в яких виявлено ДК
ДК (n=59)
36
23
37
22
26,3±2,8
19-36
ДЖВШ (n=19)
10
10
34,6±2,5
19-37
ХХ (n=79)
38
41
39
40
36,1±2,2
19-53
ЖКХ (n=15)
40,2±4,0
25-55
ХП (n=72)
37
35
36
36
38,3±3,5
30-55
ХТГ (n=22)
12
10
11
11
41,2±3,1
29-54
ХТГ і ХХ (n=24)
12
12
13
11
42,7±3,8
28-53
Всього:
152
138
152
138
37,1±3,1
19-55
Хворі, в яких не виявлено ДК
ДЖВШ (n=10)
27,7±2,3
19-35
ХХ (n=22)
11
11
12
10
29,4±2,1
19-39
ХП (n=8)
36,4±3,7
31-48
ХТГ (n=12)
40,4±3,0
31-52
ХТГ і ХХ (n=24)
13
11
10
14
42,1±2,3
27-50
Здорові особи (n=25)
14
11
15
10
35,2±4,3
19-55
Всього:
53
48
50
51
35,2±2,9
19-55
Хворі, в яких виявлено ДК (за архівними матеріалами)
ДЖВШ
(n=28)
15
13
14
14
33,8±2,9
19-39
ХХ
(n=62)
32
30
32
30
36,5±3,1
19-54
ЖКХ
(n=16)
39,8±4,1
23-54
Всього:
54
52
55
51
36,7±3,4
19-54
Дисбактеріоз відображає мікробіологічні порушення в кишечнику різного
походження, а на його тлі виникають синдром подразненої товстої кишки або
хронічний невиразковий коліт, які супроводжуються певною клініко-морфологічною
картиною. Тому слід формулювати діагноз наступним чином: синдром подразненої
товстої кишки або хронічний невиразковий коліт, асоційований чи неасоційований
з кишковим дисбактеріозом; однак для зручності викладення матеріалу
використовували термін “дисбактеріоз кишечника”. При проведенні бактеріограми
калових мас у 290 хворих виявлені порушення кишкового мікробіоценозу. У 59
хворих на ДК І-ІІІ ступеня анамнез захворювання становив від 1 місяця до 2
років і в них не виявляли змін з боку гепатопанкреатобіліарної зони, у 32 із
них анамнез виявився коротким (1-6 місяців) і дисбактеріоз був
антибіотикозалежним, 22 хворих мали тривалі психоемоційні напруження, пов’язані
з умовами служби і сімейними обставинами, у 2 хворих захворювання могло бути
пов’язаним із переїздом з тропічного клімату, у 3 – дисбактеріоз був
криптогенним. У 113 хворих на ДК І-ІV ступеня анамнез захворювання становив від
1 до 10 років. При цьому захворювання жовчовивідних шляхів - дискінезії
жовчного міхура гіпотонічного типу, фізико-хімічна та хірургічна стадії
холестеринового калькульозу - виникали на фоні СПТК чи хронічного невиразкового
коліту, асоційованих з кишковим дисбактеріозом. При дослідженні бактеріограми
калу у 80 хворих на хронічний панкреатит із екзокринною недостатністю
підшлункової залози ДК І-ІІІ ступеня виявлено у 72 пацієнтів, а 46 хворих мали
кишковий дисбактеріоз на тлі хронічного токсичного гепатиту радіаційної чи
алкогольної етіології. Серед клінічних проявів дисбактеріозу кишечника
найчастіше виявляли скарги на здуття живота (233 чол.), бурчання (216 чол.),
абдомінальний біль (266 чол.), часто внизу живота, нестійкий стілець - у 62
хворих, на проноси – у 190 хворих, на запори – у 30 хворих. При пальпації
живота визначались бурчання у 200 хворих, здуття живота у 236 хворих,
позитивний симптом Образцова у 132 хворих, спазмовані болючі ділянки товстої
кишки, особливо лівих її відділів у 266 хворих. Підсилення проносів, болю в
животі всі хворі відмічали після прийому в їжу продуктів, що містять клітковину
– сирих овочів і фруктів, жирної їжі, незрілих кисломолочних продуктів.
Ступінь і вид дисбактеріозу встановлювали за класифікацією, запропонованою
І.Б.Куваєвою, К.С.Ладодо, (1991), С.Д.Мітрохіним (1998) у модифікації
І.І.Дегтяр
- Київ+380960830922