РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ
ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ
В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЧОГО ТАБОРУ
В Україні з минулих десятиліть залишився великий власний досвід забезпечення умов для фізичного вдосконалення дітей, який і зараз використовують численні установи й організації. Але цьому педагогічному досвіду притаманні деякі властивості, що певною мірою обмежують його сьогоденну ефективність: відсутність цілісної теорії формування здорового фізичного стану дітей, системності та взаємозв'язку зусиль різних структур і організацій, дещо застарілі методи, розраховані на іншу суспільно-економічну ситуацію тощо.
Науково обґрунтовані теорія і практика формування досконалої фізичної підготовленості школярів різного віку передбачають надзвичайно важливу роль різних державних соціально-виховних інститутів та їх педагогічних кадрів (шкіл, клубів, об'єднань, дитячих центрів) у процесі планування, розробки, впровадження і координації зусиль при створенні різноманітних проектів, пов'язаних з покращенням фізичного стану дітей.
Розробляючи педагогічний експеримент, ми, перш за все, дбаємо не лише про виявлення об'єктивних даних про фізичний стан дітей, але й про виявлення тих передумов і механізмів, які за відповідної організації педагогічного процесу забезпечують необхідною інформацією педагогів, висвітлюють деякі узагальнені ознаки найбільш вдалих механізмів впливу на рівень фізичної підготовленості дітей, акцентують увагу на нормативному аспекті формування покращеного їхнього фізичного стану, а також педагогічні програми і технології вдосконалення фізичного стану і фізичної підготовленості вихованців в умовах літнього табору оздоровлення та відпочинку.
2.1. Моделювання соціально-педагогічного процесу як передумови покращення фізичного стану дітей у літньому таборі оздоровлення та відпочинку
Важливим фактом у педагогічному експерименті стала оцінка й порівняння результатів впливу експериментальної та контрольної програм на рівень зміни фізичного стану дітей у літньому ТОВ на основі зміни показників фізичної підготовленості, які підтверджують доцільність використання запропонованої моделі роботи з школярами.
На вихідному етапі педагогічного експерименту була розроблена експрес-методика рангування за рівнем фізичного стану і розподілу дітей по групах для занять різноманітними фізичними вправами та іграми оздоровчої спрямованості.
У ході основного етапу педагогічного експерименту була розроблена модель експериментальної програми організації фізичного розвитку і загартування оздоровчої спрямованості, на основі якої і з врахування особливостей різних груп дітей підготовлено пакет програм для соціально-педагогічної роботи в літньому ТОВ. На початку і в кінці основного педагогічного експерименту була проведена оцінка рівня фізичного стану дітей за допомогою розробленої нами експрес-методики.
Кожний етап педагогічного експерименту відпрацьовувався спочатку на одній - двох групах, а потім переносився на різні групи дітей і в різні "заїзди" школярів у табір.
Дослідження проводилося протягом трьох літніх сезонів у таборах "Добротвір", "Олімпія", "Синевір", "Гарт" та у середній школі № 89 м. Львова.
У проведенні експерименту брали участь педагоги названих таборів, сам автор та студенти, які проходили практику у літніх ТОВ та у школах.
Первинна програма обстеження дітей включала:
* паспортні дані (вік і стать);
* оцінку рівня рухової активності (заняття спортом, характер рухової активності, обсяг занять на тиждень);
* функціональні показники частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), динамометрію кисті, час відновлення пульсу після 20 присідань (за 30 сек.);
* тести фізичної підготовленості й оцінки результатів їх виконання у балах;
* розрахункові індекси (вага і зріст);
* фізичний розвиток грудної клітини;
* розподіл витривалості життєвої, силової, за Руф'є.
Зазначена програма, зразок якої показано в додатку А була використана для обстеження учнів 5 - 6 класів загальноосвітньої школи № 89 м. Львова в 1997 році. Обстеження 175 учнів проведено за повною програмою (вік від 10 до 12 років). Контингент тих, хто обстежувався представлено в таблиці нижче.
Таблиця 2.1
Кількісна характеристика обстежених
у ході констатуючого експерименту
Стать10 років11 років12 роківХлопчики252118Дівчатка222425Всього474543
Тестування фізичних якостей і функціональних можливостей проводилось за кількома показниками: сила кисті (точність виміру - 2 кг); артеріальний тиск вимірювався у стані спокою; проба Руф'є дозволяла визначити час відновлення пульсу після 20 присідань за 30 сек.; модифікований степ-тест (Гаврилов Д.М., 1992 р.) проводився з наростаючим на східцях навантаженням протягом 3 хв. Висота сходинки для хлопчиків - 40 см, для дівчаток - 35 см. Темп руху задавався метрономом. В результаті було зафіксовано: хлопчики на першій хвилині мали 17 циклів руху (ступити однією ногою, приставити другу, зійти однією, приставити другу), другий - 23, на третій - 30; дівчатка на першій хвилині - 13 циклів, на другій - 20, на третій - 27.
Визначалися ЧСС у спокої, під час навантаження, у кінці першої хвилини відновлення. Розрахунок проводився за формулою
ІВ = (ЧССспок. + ЕССнавант. + ЕССвідн.)/ 10 ;
де ІВ - індекс витривалості.
Оцінка індексу витривалості: 0 - 4 - відмінно; 5 - 6 - добре; 7 - 10 - задовільно; 11 - 14 - погано; 15 і більше - дуже погано.
Піднімання тулуба із положення лежачи на спині: підраховувалась кількість виконаних вправ за 1 хвилину.
Нахил вперед виконувався із положення стоячи, фіксувалася максимальна величина дотику пальцями відмітки за 2 - 3 сек. Точність виміру 0.5 см.
За час тестохвилинного бігу відстань визначалася з точністю до 50 м. Підтягування фіксувалося за можливою кількістю; біг 30 м і човниковий біг 3 х 10 - точність виміру до 0.01 сек. (оцінні