РОЗДІЛ 2
ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОГНІТИВНИХ СТИЛІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ТА ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ПАМ'ЯТІ
Як свідчать дані, наведені в теоретичному огляді, проблематика когнітивних стилів займає особливе місце у системі психологічного знання, знаходячись на перехресті психології пізнання та психології особистості. Важливим фактором, що стимулює дослідження в даній сфері, є інтерес дослідників до людської індивідуальності та впевненість у існуванні притаманних усім людям індивідуально своєрідних форм розуміння реальності. З одного боку, отримати прямі докази зв'язку стильових параметрів з показниками інтелектуальної успішності можливо далеко не в кожному дослідженні. З іншого боку, багато фактів свідчить про те, що існує помітний вплив певного полюсу того чи іншого когнітивного стилю на продуктивні аспекти інтелектуальної діяльності. В особливий проблемний блок можна вичленити дослідження, що пов'язують когнітивні стилі з особливостями засвоєння знань.
2.1. Обґрунтування, мета та завдання експериментального дослідження
Поняття "стиль" спочатку було введено як глобальний психологічний параметр, що характеризує "стиль як вивчення дійсності". У більш вузькому розумінні термін "когнітивний стиль" використовувався для визначення і специфікації певного роду індивідуальних особливостей інтелектуальної діяльності, що розуміються як індивідуально своєрідні способи переробки інформації про своє оточення.
Рядом дослідників (Х.Віткін, Р.В.Гарднер, Дж.Бірі, С.Каган, В.А.Колга, І.О. Палій, М.О.Холодна, М.С. Єгорова, О.Т.Соколова) здійснювались спроби теоретичного пояснення природи, сутності, психологічного сенсу таких важливих параметрів, якими є когнітивні стилі.
Крім вищезазначеного, слід відмітити, що таке явище, як когнітивний стиль, у психології традиційно відноситься до так званих формальних характеристик будь-яких здібностей. Розглядаючи систему пам'яті (як багаторівневу), особливості її розвитку, доцільно враховувати не тільки змістовні, але і формальні чинники [21; 22; 23; 72]. У більшості досліджень, присвячених когнітивним стилям , приділялась увага їх ролі як чинника становлення інтелектуальних здібностей. Але серед таких досліджень не вивчався зв'язок між особливостями КС та тенденціями розвитку пам'яті. Що стосується досліджень, присвячених розвитку пам'яті у дітей, то слід відзначити, що серед них перевага надавалась вивченню психолого-педагогічних чинників становлення вищих форм пам'яті. На наш погляд, доцільною є спроба вивчення в якості чинника розвитку пам'яті такої функціональної характеристики індивідуальності, як когнітивний стиль.
Тому метою констатуючого дослідження було експериментально вивчити взаємозв'язок когнітивного стилю та особливостей розвитку пам'яті у молодших школярів.
Для реалізації мети констатуючого дослідження ми виконали такі завдання:
1. Виявлення когнітивних стилів молодших школярів.
2. Дослідження особливостей розвитку пам'яті у учнів, що прийняли участь у дослідженні.
3. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів з метою виявлення тенденцій розвитку пам'яті молодших школярів відповідно до особливостей індивідуальних когнітивних стилів.
4. Доведення зв'язку когнітивного стилю та індивідуальних особливостей пам'яті.
У процесі констатуючого дослідження нами перевірялось таке припущення: індивідуальна своєрідність перебігу та розвитку мнемічних процесів проявляється в залежності від особливостей когнітивного стилю молодшого школяра.
Для перевірки припущення, реалізації мети і завдань даного етапу дослідження нами була розроблена комплексна методика констатуючого дослідження, обґрунтування та результати якої викладено у наступному параграфі.
2.2. Зміст та структура експериментального дослідження (констатуючий етап).
У ролі досліджуваних нами були обрані школярі 3-4 класів середніх шкіл №26 та №105 міста Харкова в кількості 300 чоловік
Як вже підкреслювалось в попередньому розділі у молодших школярів як обраній нами категорії досліджуваних розвиток пам'яті відрізняється згасанням впливу на нього функціональних механізмів як таких, які становлять основу мимовільної саморегуляції пам'яті. З іншого боку, саме в молодшому шкільному віці починається активне становлення операційних та регулятивних механізмів пам'яті [49; 87; 96; 101; 102; 104; 121]. Виходячи з цього, молодший шкільний вік є такою віковою категорією, з якою найповніше можливо вивчення залежності між особливостями КС (когнітивного стилю) та специфікою становлення пам'яті.
У зв'язку з метою та завданнями констатуючого дослідження його структура складалась з трьох напрямків: 1 - дослідження індивідуальних особливостей когнітивних стилів молодших школярів; 2 - дослідження особливостей розвитку пам'яті молодших школярів; 3 - з'ясування взаємозв'язку між когнітивним стилем та розвитком пам'яті у молодшого школяра.
В процесі реалізації першого напряму - дослідження індивідуальних когнітивних стилів молодших школярів - було здійснено, по-перше, вивчення індивідуальних особливостей когнітивного стилю "диференційованість поля" за параметрами "полезалежність-поленезалежність" (методика 1) та вивчення когнітивного стилю "тип реагування" за параметрами "імпульсивність-рефлексивність" (методика 2).
Нами були обрані саме ці два когнітивних стилі з таких причин:
1. За результатами досліджень (Колга В.А., Х.Віткін, Р.Гарднер, Дж.Каган, М.Холодна), когнітивні стилі "диференційованість поля " та "тип реагування" у поєднанні складають необхідний і достатній системокомплекс для характеристики індивідуального когнітивного стилю молодшого школяра. [2; 3; 19; 53; 78; 83 та ін.].
2. Виходячи з теоретичного огляду, когнітивні стилі "диференційованість поля" і "тип реагування" вважаються первинними, тобто інші когнітивні силі проявляються в них [2; 3; 19; 53; 174; 176; 182 та ін.].
3. Для доведення зв'язку між явищами, що вивчались, достатньо обраних двох когнітивних