РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
З метою реалізації поставлених у роботі задач у період з 1996 по 2000 роки досліджено 1378 штамів патогенних ентеробактерій, виділених від дітей та дорослих, хворих на ГКІ, реконвалесцентів, з харчових продуктів, свіжих фекалій курей та внутрішніх органів падіжних курей, мікробну екосистему дистального відділу кишечнику 223 дітей, хворих на ГКІ, 178 серій "індикаторних" бактеріофагів ешерихій, шигел та сальмонел, кров здорових людей та хворих на ГКІ.
2.1. Оцінка захворюваності на ГКІ населення України та населення її північно-східного регіону.
Аналізуючи стан захворюваності на ГКІ населення України та населення досліджуваного регіону у період з 1986 по 2000 роки за матеріалами звітів встановлено, що у період з 1995 по 2000 роки перше місце в загальній структурі захворюваності на ГКІ займали захворювання на кишковий ешерихіоз, викликаний ЕРЕС [1, 2]. За період, що вивчався, в Україні відбулося два великих спалахи ГКІ з піками, які припадають на 1991 і 1994 роки. У Сумській області рівень захворюваності на ГКІ, що були викликані ЕРЕС, також характеризувався значними коливаннями від 64,17 випадків (1997 рік) до 431,07 випадків (1986 рік). У 1997 році відзначався найнижчий рівень захворюваності, однак уже в наступні роки цей показник у Харківській та Сумській областях різко збільшився від 153,7 та 176,9 відповідно випадків у 1998 році до 217,7 та 231,3 випадків на 100000 населення у 1999 році [2].
Захворюваність на дизентерію протягом тривалого часу впевнено займає друге місце в інфекційній патології. В Україні за останнє десятиріччя також відзначено 2 великих спалахи бактеріальної дизентерії з піками, які теж приходяться на 1991 і 1994 роки. Мінімальний інтенсивний показник захворюваності на дизентерію в Сумській області відзначався у 1997 році і складав 21,17 випадків, а максимальний - у 1991 році, що складав 130,94 випадків. З 1997 року почалося підвищення захворюваності на цю інфекцію і вже у 1999 році захворюваність на бактеріальну дизентерію втричі перевищила рівень захворюваності 1997 року [1]. Особливо високі рівні захворюваності відзначалися у Харківській області (467,4 випадки) серед дітей наймолодшого віку. З 1994 року в етіологічній структурі захворювання на дизентерію в Україні продовжувала переважати Shigella flexneri 2a.
Однією з найпоширеніших інфекцій у країні також є сальмонельоз. Максимальні спалахи сальмонельозної інфекції в Україні відзначені у 1991 та у 1994 роках. У 2000 році в Україні спостерігалось зниження захворюваності на сальмонельоз на 23,6%, однак у північно-східному регіоні України показник захворюваності за цей період був утричі вищий за середній загальний показник у країні. Особливо високим був рівень захворюваності серед дітей (136,5 випадків) [3]. В останнє десятиріччя етіологічним фактором сальмонельозу була S.enteritidis. Найбільші показники захворюваності на кишковий ешерихіоз, дизентерію, сальмонельоз відзначалися у дітей і перевищували відповідні показники у дорослого населення в 4-11 разів [2, 3]. На думку фахівців дійовий контроль за ГКІ можливий лише при здійсненні ефективного епідеміологічного нагляду.
2.2 Виділення та ідентифікація бактерій роду Salmonella.
Виділення та ідентифікацію патогенних ентеробактерій (сальмонел, шигел, кишкової палички) проводили за допомогою бактеріологічного та серологічного методів дослідження.
Родина Enterobacteriaceae об?єднує бактерії більш ніж 20 родів. Результат дослідження на певний тест у представників декількох родів родини може бути однаковим, тому у мікробіологічній практиці для правильного визначення родової та видової належності культури, її вивчення проводили за допомогою середовищ та тестів, наведених у таблиці 2.2.1 [81].
Таблиця 2.2.1
Біохімічні властивості бактерій родини Enterobacteriaceae
Тест або субстратEscherichiaShigellaSalmonellaCitrobacterEdwardsiellaKlebsiella*EnterobacterHafniaSerratiaProteusYersinia**Erwinia***12345678910111213Цитрат Симонса--+, -+-++Х (37?С)
+ (22?С)+Х-+Сечовина---Х-(+)(+),--Х+, -+-Малонат натрію---, +-, +-++, -Х---ХФенілаланіндезаміназа---------+-ХСірководень--+, -+, -+----+, ---, +Рухливість+, --+, -++-+Х (37?С)
+ (22?С)++, -- (37?С)
+ (22?С)+, -Індол+, --, +--, ++-,+---+, --, +-Реакція з метиленовим червоним+++++-,+-+ (37?С)
- (22?С)Х (37?С)++-Реакція Фогеса-Проскауера-----+, -+Х (37?С)
+ (22?С)Х (37?С)-, +-ХЛізиндекарбоксилаза+, --+, --++-, +++---АргініндегідролазаХ-, ++,(+)Х--+, ------ОрнітиндекарбоксилазаХ-, ++Х+-+++-, +Х-Глютамінова кислота++--·----+··Желатин---,(+)----,(+)-+Х-+
Продовження таблиці 2.2.1.
12345678910111213KCN---, ++-+++++-ХАцетат натрію+, (+)-ХХХ++-,(+)ХХХХЦитрат КрістенсенаХ-Х++++++Х-, +·Целобіоза--ХХ-++ХХХ+, -·Глюкоза (газ)+, --, ++, -++++ХХХ--Адоніт-, +--Х-+, -Х-Х-, +Х-АрабінозаХХ++-+++--Х+Гліцерин+Х++(+),++-, +++Х+ХДульцитХХ+, -Х--, +Х-----Інозит-, +-Х-, +-+-, +-Х-, +ХХКсилозаХХХ+-+++Х+, -Х+ЛактозаХ-,(+)-, ++,(+)-++-,(+)-, +--ХМальтозаХХ++++++++, -++Маніт++, -++-++++-, +++РамнозаХХ++-+++-Х+, -+РафінозаХХ-, +Х-++----·СаліцинХ--Х-+ХХ+Х+, -ХСахарозаХ--Х-++Х+Х-, ++D-сорбітолХХ++-++-+-, +-, +Х Умовні позначки: · не вивчено; *- K.pneumoniae; ** - Наведено властивості без Y.pestis; *** - Erwinia herbicola
Матеріалом від хворих на сальмонельоз були фекалії. Матеріалом були також харчові продукти, свіжі фекалії курей та змиви з внутрішніх органів падіжних курей.
Фекалії від хворих на сальмонельоз брали у перші дні захворювання до початку лікування антибіотиками.
Для посіву 1