РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
У відповідності до мети і задач дослідження, з врахуванням детермінованості рівня фізичної підготовленості студентської молоді різними факторами (умови навчання і виховання, спосіб життя, мотиваційні настанови на здоров'я і заняття фізичною культурою, соціальне оточення, стан здоров'я, зокрема, фізичного розвитку) використовувались наступні методи:
- теоретичні - аналіз та узагальнення наукової літератури з питань оздоровчого впливу фізичної культури, стану здоров'я студентства і шляхів управління ним у світлі сучасної концепції фізичного виховання у вищих закладах освіти;
- емпіричні - опитування, анкетування;
- тестування - для визначення рівня фізичної підготовленості;
- медико-біологічні - антропометричні, фізіометричні вимірювання, показників здоров'я;
- педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний);
- методи математичної обробки даних.
Методологія даного дослідження полягала в: аналізі отриманих матеріалів соціологічного дослідження відносно ставлення студентів до фізичної культури і способу життя, стану свого здоров'я та факторів, що впливають на ефективність фізичної підготовленості, рівня фізичної підготовленості і розвитку окремих рухових якостей, оцінці стану здоров'я і його динаміки протягом навчання, розробці програми корекції фізичного стану студентів шляхом фізичного виховання.
Теоретичний аналіз і узагальнення даних літератури
Вивчення наукової літератури з теорії і методики фізичного виховання, педагогіки, психології, фізіології, гігієни дало можливість визначити необхідність оптимізації оздоровчої роботи серед студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання у зв'язку з погіршенням стану їх здоров'я і фізичного стану, виділити невирішені питання, визначити наукову задачу для власних досліджень. Вивчені і охарактеризовані сучасні засоби та форми організації оздоровчого фізичного виховання студентів, стан їх здоров'я і спосіб життя в залежності від комплексу соціально-біологічних факторів. На основі аналізу і узагальнення даних літератури були визначені об'єкт, предмет, гіпотеза, сформульовані мета і задачі дослідження.
Анкетування проводилося з метою соціологічного дослідження основних чинників, які впливають на спосіб життя, мотивацію до занять фізичною культурою. На цій основі передбачалось вивчення стану здоров'я студентської молоді, рівня фізичної культури і розумової працездатності протягом всього періоду навчання у ВЗО.
Соціологічне дослідження проводилося за оригінальними анкетами (додатки А, Б, В) з урахуванням рекомендацій інших авторів [213, 214, 215, 216, 124]: 1) про ставлення студентів до фізичного виховання, оцінки її змісту у вищих технічних закладах освіти, вплив на здоров'я студентів; 2) організаційно-педагогічні і особистісні фактори, що впливають на негативне ставлення студентів до фізичного виховання; 3) фактори мотивації відвідування занять з фізичного виховання; 4)суб'єктивна оцінка студентами співвідношення загальної і фізичної культури; 5) використання засобів підтримання рівня фізичної підготовленості.
Спосіб життя студентів оцінювався шляхом опитування за спеціально розробленою нами анкетою, яка включала 10 питань стосовно режиму аудиторних і позааудиторних занять, організації відпочинку, рухового режиму, харчування, організації сну, наявності шкідливих звичок тощо.
Дослідження організації фізичного виховання проводилось шляхом аналізу навчальних програм, розкладів занять, звітних матеріалів за час навчання у ВЗО, оцінки гігієнічних умов проведення занять.
Антропометричні методи дослідження використовувалися для характеристики фізичного розвитку студентів. Довжина тіла вимірювалась за допомогою антропометра (точність вимірювання 1 мм), маса тіла - на медичній вазі (точність вимірювання 100 г), обхват грудної клітки у стані спокою - сантиметровою стрічкою (точність вимірювання 1 мм).
Оцінка фізичного розвитку проводилась за загально прийнятою методикою стандартно-сигмальних відхилень і врахуванням гармонійності розвитку (відповідність маси тіла наявному зросту). Одночасно розраховувався масо-зростовий індекс: відношення маси тіла в грамах до довжини тіла в сантиметрах [11]. За даною методикою величина індексу 450 і менше розцінюється як середній і має оцінку 0 балів, 451-500 - нижче середнього (-1бал), 501 і більше - низький (-2 бали). Бальна оцінка показників, що наводяться далі, запропонована цим же автором.
Відхилення маси тіла від оптимальної (ОМТ) розраховувалося за модифікованою Водовостовим Р.Р. формулою К.Купера [54].
Для чоловіків:
(2.1)
Для жінок:
(2.2)
де Мт - маса тіла, кг, Р - зріст, м, В - вік, років.
Педагогічне тестування включало комплекс методик визначення фізичної підготовленості студентів. Фізична підготовленість оцінювалась за результатами контрольних вправ, передбачених "Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України": (біг на 3000м (характеризує загальну витривалість і аеробні можливості організму), біг на 100м (характеризує швидкісні якості), "човниковий" біг - 4х9м (характеризує загальну витривалість, кардіореспіраторну витривалість, силову витривалість, анаеробну продуктивність), стрибок у довжину з місця (характеризує максимальну, "вибухову" силу), підтягування на перекладині (характеризує силову витривалість, динамічну силу черевних м'язів та м'язів спини), повторне піднімання тулуба з положення лежачи в сід (характеризує силову витривалість м'язів тулуба), гнучкість - досліджувалась по глибині нахилів тулуба (характеризує рухливість хребта), плавання (комплексний показник, характеризує швидкісно-силові якості, кардіореспіраторну витривалість). Вибір показників, що характеризують фізичну підготовленість, проводився у відповідності до сучасних методів комплексної діагностики фізичного стану, прийня