Розділ 2
Правові та організаційні питання використання даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві
2.1. Поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі
Характеристика поняття науково-технічного засобу, який використовується у кримінальному судочинстві, функцій та видів засобів дає можливість перейти до розкриття змісту поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві.
Найперше потребує відповіді запитання, чому саме слід використовувати термін "дані", а не інший, наприклад, такий як "відомості, одержані у результаті застосування науково-технічних засобів" або "результат застосування науково-технічних засобів".
Важливо також з'ясувати співвідношення категорій "результат", "інформація", "дані", "матеріали", що використовуються у криміналістичних та кримінально-процесуальних ученнях стосовно наслідків застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів.
Відповідь на перше з поставлених проблематичних питань швидше за все треба шукати у смисловому навантаженні терміна "дані", яке визначається як поняття, що відображає відомості, необхідні для будь-якого наступного висновку або рішення [154]. У свою чергу поняття "відомості" тлумачиться як категорія, що виражає певні знання або уявлення про будь-що [152].
Вважаємо, що для правильного з'ясування означеного питання доцільно звернутися до лінгвістичного аспекту визначення понять.
З огляду на саме смислове навантаження ми маємо рацію стверджувати, що використання поняття "дані" у нашому випадку, коли йдеться про наслідки застосування науково-технічних засобів, є більш правомірним, ніж вживання вужчого за своїм внутрішнім змістом поняття "відомості".
Важливо пам'ятати, що йдеться про дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів, а тому з цього погляду більш виправданим виступає визначення змісту результату такого застосування саме у вигляді даних, а не відомостей, оскільки дані, їх одержання і надходження у кримінальному процесі становлять кінцеву мету, завершення процесу використання науково-технічного засобу. Застосувавши у процесі розслідування злочину певний науково-технічний засіб, у розпорядження органів розслідування надходять дані, а не знання, а знаннями та уявленнями такі дані, що втілюються у вербальній, графічній, предметній або наглядно-образній формі, стають уже у подальшому, у процесі розумової переробки здобутої інформації. Отже, саме дані, а не відомості є результатом експлуатації певних властивостей науково-технічних засобів. Своєю чергою науковий результат як невід'ємний елемент поняття "науково-технічного засобу" втілюється у даних, які й містять у собі певні відомості про факти, що торкаються до розслідуваної кримінальної справи.
Виходячи з викладеного розуміння даних, справедливим, на нашу думку, буде таке співвідношення вищеназваних понять: результат застосування науково-технічних засобів у процесі розслідування злочинів - це інформація у вигляді даних, втілена в певних матеріалах.
Підсумовуючи сказане, доходимо такого висновку: результатом застосування науково-технічного засобу є відомості про явище злочину, які виступають у вигляді даних. Іншими словами - результатом застосування науково-технічного засобу в процесі розслідування злочину виступає кримінальнозначуща інформація у вигляді даних. Таке розуміння повністю відповідає визначенню поняття інформації як наукового явища взагалі, тобто як відомостей про навколишній світ і процеси, що відбуваються у ньому, які сприймаються людиною безпосередньо або за допомогою спеціальних пристроїв [152].
Однак для повного з'ясування поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, необхідно акцентувати увагу ось на чому: під час застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві ми завжди дістаємо певні дані, певну інформацію, проте характер цієї інформації, її властивості прямо залежать від виду використаного науково-технічного засобу та від його функціонального призначення.
Для ілюстрації цього положення наведемо такий приклад: застосувавши під час проведення певної слідчої дії (обшуку, слідчого огляду) пошукові науково-технічні засоби і виявивши за допомогою їхніх корисних властивостей об'єкт пошуку, певний предмет, який цікавить слідство у зв'язку зі своєю причетністю до розслідуваної кримінальної справи, слідство дістає інформацію, що, як результат застосування пошукового науково-технічного засобу, втілюється у відповідних даних.
Проте, залишившись не зафіксованою, не закріпленою у певному матеріальному носії, така інформація у вигляді даних втрачає властивість бути використаною у подальшій кримінально-процесуальній діяльності. Ці дані не будуть відповідати головній вимозі саме тому, що використати у кримінальному процесі можна лише зафіксовані дані. Тобто, виходячи з наведеного прикладу, такі дані залишаються лише у свідомості особи, яка безпосередньо експлуатувала пошуковий науково-технічний засіб, а для інших осіб, що беруть участь у кримінальному процесі, ця інформація, залишившись незафіксованою, значення мати не буде, тому що об'єктивної можливості використати ці дані не буде. Безперечно, застосувавши пошуковий науково-технічний засіб, слідство дістає певний матеріальний предмет (наприклад, кулю, гільзу, різноманітні цінності), а це також несе
інформаційну цінність для процесу розслідування кримінальної справи. Проте такі предмети вже самі є самостійними джерелами відомостей про факти, а отже, і даними у нашому розумінні зазначена інформація не стає.
Означене розуміння дає можливість сформулювати поняття даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі.
Отже, дані, одержані в результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі, - це перенесені
- Київ+380960830922