Ви є тут

Кримінальна відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів

Автор: 
Котовенко Олександр Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001665
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2 ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ПОШКОДЖЕННЯ МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ І ТЕХНОЛОГІЧНО ПОВ'ЯЗАНИХ З НИМИ СИСТЕМ

Обов'язковим елементом будь-якого складу злочину, у тому числі пошкодження або руйнування об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, є об'єктивна сторона злочину. Якщо об'єкт злочину вказує проти чого спрямоване злочинне посягання, тобто, яким суспільним відносинам завдається шкода, то об'єктивна сторона - виражається у зовнішніх об'єктивних формах поведінки, у діянні (дії чи бездіяльності) суб'єкта, у наслідках, причинному зв'язку між цим діянням і наслідками та інших ознаках.
Злочинна дія (бездіяльність) є важливим елементом злочину. Вона породжує наступні ланки об'єктивної сторони: причинний зв'язок і злочинні наслідки, тобто шкоду об'єкту посягання. Без злочинної дії чи бездіяльності не може наступити кримінальна відповідальність, у той час як вона іноді можлива за відсутності злочинних наслідків.
Діяння, що посягає на суспільні відносини, які охороняє закон, і тим самим завдає чи здатне завдати їм суттєвої шкоди, характеризується як суспільно небезпечне. Суспільна небезпека і протиправність, що витікає з неї, є найважливішими соціальними властивостями злочинного діяння. Саме діяння може виражатися у вчиненні яких-небудь активних дій (злочинна дія) або пасивній поведінці - в утримуванні від скоєння тих чи інших дій, що суб'єкт зобов'язаний був виконати (злочинна бездіяльність).70 За своїми соціальними і юридичними властивостями бездіяльність рівнозначна дії, і відрізняється від неї тільки зовнішньою формою виявлення.
Другою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки, що настають у результаті скоєння діяння. Людська діяльність відрізняється від всіх інших процесів у зовнішньому світі її свідомим, цілеспрямованим характером. Дії людей завжди є причиною різноманітних змін у навколишньому світі.
Між діянням і наслідками є ще одна ознака об'єктивної сторони - причинний зв'язок, що встановлюється в злочинах із матеріальним складом.
До об'єктивної сторони також відносяться спосіб, місце, час і обстановка скоєння злочину, що вимагають відповідного встановлення для кваліфікації за тими статтями КК, у яких вони вказані як ознаки злочину.
Об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об'єктивної сторони дає можливість установлювати інші елементи складу злочину: об'єкт, якому цим злочином завдається шкоди, відповідну форму вини, мету злочину, що не завжди вказано в диспозиції статей Особливої частини КК.71 Ознаки об'єктивної сторони грають важливу роль при відмежовуванні одних злочинів від інших.
Усе сказане має прямий стосунок до злочину, передбачуваному ст. 292 КК. Його об'єктивна сторона включає, як видно з диспозиції, діяння - наслідки - причинний зв'язок між діянням і наслідками, спосіб скоєння, місце, де скоюється злочин.
Саме ці ознаки об'єктивної сторони і розглядатимуться далі.

2.1 Злочинне діяння

У диспозиції ст. 292 КК суспільно небезпечне діяння суб'єкта визначене як "пошкодження" або "руйнування". Злочинні наслідки описані в ч.1 ст. 292 КК як "якщо це (пошкодження або руйнування) призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів чи спричинило небезпеку для життя людей", у ч.3 ст. 292 КК як "загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків". Тим самим передбачене як необхідну ознаку об'єктивної сторони наявність причинного зв'язку між діянням і зазначеними наслідками.
Диспозиція норми про пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів має в новому КК, порівняно з КК України 1960 р., деякі зміни. Відмінність полягає, перш за все, в описанні наслідків. Так, у ст. 781 КК 1960 р. була передбачена як суспільно небезпечний наслідок "можливість порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів"; у ст. 292 чинного КК указано на "спричинення небезпеки для життя людей".
З'ясування понять "пошкодження" і "руйнування" має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбачуваного в ст.292.
Пошкодження і руйнування - рівнозначні в тому сенсі, що в результаті ними завдається шкода об'єкту розглядуваного злочину. У диспозиції ст. 292 КК між названими поняттями стоїть союз "або". Він тут означає, що суспільно небезпечним, а, отже, і кримінально караним, визнається як пошкодження, так і руйнування об'єктів магістральних трубопроводів. Законодавець, правда, не диференціює кримінальної відповідальності залежно від того, пошкоджено чи зруйновано предмет злочинного посягання. Таку можливість із урахуванням інших обставин злочину він надає суду, встановлюючи у ст. 292 КК відносно - визначені санкції.
Перш за все, слід з'ясувати саме поняття "пошкодження", що неоднозначно трактується у науці і практиці. Етимологічно слово "пошкодити" означає "завдати шкоди, збитків, зіпсувати".72 Слід зазначити, що визначення "пошкодження" стосовно складу злочину, передбаченого ст. 292, практично немає. Але наука має кілька визначень пошкодження інших видів транспортних засобів. Тому видається доцільним проаналізувати їх, перш ніж дати визначення пошкодження трубопроводів. Так, трактуючи "пошкодження" стосовно шляхів сполучення і транспортних засобів, під ним розуміють зменшення господарського значення предмета.73 Іноді стверджують, що пошкодження ? це приведення предметів транспорту у частково непридатний стан.74
Незаперечною у визначенні, яке дає М.С. Алексєєв є вказівка, що при ушкодженні відбувається зміна якості предмета - зменшення його корисних властивостей, господарської цінності. Однак у якому обсязі відбувається ця зміна з визначення не видно. Через те вказівка лише на зменшення господарської цінності предм