РОЗДІЛ 2 Головні форми існування цінності та рівні
її відображення людиною 90
2.1. Практика як фундаментальна форма
існування цінності 90
2.2. Світогляд і цінності 104
2.3. Культура - важлива форма існування
цінності 113
2.4. Філософія як синтез і методологія
дослідження цінностей людини 123
ВИСНОВКИ 145
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 150
ВСТУП
В основі соціокультурних змін сучасного українського суспільства знаходиться не тільки необхідність економічної перебудови, але й ті чинники, що пов'язані з "кризою цінностей". У зламний час ціннісна мотивація багатьох суспільних процесів і пошуки перспектив культурного розвитку нерозривно пов'язуються з інтенсивною соціально-філософською розробкою аксіологічної проблематики. На перший план висувається проблема можливості поєднання звичних цінностей і ціннісних орієнтацій із соціокультурною динамікою життєдіяльності людини. Актуалізація проблеми цінностей індивідуального та суспільного буття людини зумовлюється нагальними потребами практики і стає підставою для їхнього осягнення соціально-філософською думкою.
Неоднозначні соціальні зміни в Україні вимагають глибокого осмислення та переосмислення смислу та ролі усталених цінностей, світоглядно-практичної переорієнтації як суспільної, так й особистісної свідомості, зміни, насамкінець, ціннісних установок як підґрунтя мети наукового пізнання.
Сказане вимагає нових підходів до дослідження ціннісного життя взагалі і діяльності окремої людини, зокрема; пояснює першочерговість соціально-філософського аналізу теоретичних і методичних питань способу, форм і функціонування цінностей для дійсного знаходження шляхів подолання складної і болісної сучасної соціокультурної ситуації. Тому ще більшої актуальності набуває звернення до реального розуміння духовних підвалин людської практики, що у свою чергу потребує подальшого розвитку категоріального апарату соціальної філософії.
Застосування міждисциплінарного підходу, досягнень антропології, етнолінгвістики, психології тощо до визначення поняття "цінність" дає евристичну можливість проаналізувати надзвичайно складну діалектику духовного та практичного, що часто розмежовуються та досліджуються як окремі сфери людського життя. Але пряма залежність майбутнього від наявного ступеня духовного розвитку членів суспільства та певної якості практичних зв'язків між ними акцентує увагу саме на необхідності осягнення взаємовпливу та взаємозв'язку духовного та практичного в межах єдиної ціннісної цілісності.
Універсальність ціннісного відношення, проникненість ним людського життя загалом стали однією з причин розмитості поняття "цінність" у філософії, де воно уявляється зрозумілим з самого початку, інтуїтивно. Але ця первинна наочність цінності приховує та утаємничує буттєву глибину, зумовлює значну складність її аналізу та обґрунтування.
Справжнє усвідомлення духовної ситуації людини та перцептивного конструювання людиною свого світу, ціннісної визначеності всіх видів її діяльності, де цінність - імовірний предикат поняття "людина" і практична ідея, більше того - вимога дійсності, є однією із головних тем сучасної соціальної філософії, яка все більше і більше претендує на створення нового та відповідного до початку третього тисячоліття світогляду.
Усі вищенаведені положення й зумовлюють актуальність теми нашого дисертаційного дослідження.
Ступінь розробленості проблеми.
У науковій літературі накопичено певний досвід дослідження цінності та ціннісного відношення. У роботах Н.Аббаньяно, М.М.Бахтіна, Є.К.Бистрицького, В.П.Козловського, С.Б.Кримського, В.А.Малахова, Б.О.Мейзерського, В.М.Парахонського та ін. розглядається культурологічний аспект поняття "цінність" та ціннісного відношення в їхніх проявах у формі культури, обґрунтовується роль цінності як структурно-смислового механізму та світу культури.
Дослідження Л.Вітгенштейна, А.Г.Здравомислова, М.С.Кагана, О.М.Леонтьєва, А.Маслоу, М.Хайдеггера, М.Шелера та ін. аналізують ціннісні функції людської свідомості; соціокультурні аспекти побутування ціннісного інтерпретуються Т.І.Адуло, Л.М.Баткіним, В.С.Біблером, Д.Гільдебрандом, О.Г.Дробницьким, Ж.Дельозом, Є.В.Золотухіной-Аболіною, Н.З.Чавчавадзе; цінність у контексті людського пізнання розглядається І.В.Бичко, М.О.Бердяєвим, Е.Жильсоном, В.П.Івановим, О.А.Івіним та ін.; ціннісний аспект світогляду аналізується у працях М.О.Бердяєва, Ю.Г.Кудрявцева, В.Г.Табачковського, Л.С.Франка, В.І.Шинкарука, Б.П.Шубнякова та ін. Розробкою гуманістичної проблематики теорії пізнання займалися С.Ш.Аваліані, Ж.Дельоз, М.Вартофський, О.А.Івін, А.М.Лой, О.Ф.Лосєв, П.Рікьор, Р.Рорті, Л.Н.Столович, М.Хайдеггер, В.І.Ярошевець та ін. Діяльнісні підвалини ціннісних відносин досліджували А.М.Єрмоленко, В.П.Іванов, М.С.Каган, О.М.Леонтьєв, В.С.Пазенок, А.А.Ручка, та ін.; ціннісні підвалини людської практики М.М. Бахтін, Д.Бекхерст, Н.О.Бердяєв, Н.С. Кузнєцов, Т. Парсонс, Р.Рорті, П.А. Сорокін та ін. Розробкою проблематики ціннісних орієнтацій займалися І.В.Борисюк, І.М.Буніна, А.Т. Гордієнко, А.Г. Здравомислов, В.В.Картава, Р.П.Шульга та ін. Ідеологічні виміри ціннісних орієнтацій суперечливо виявляли Т. Адорно, А.Камю, К.Маннгейм, К.Поппер, Е.Фромм, М.Хайдеггер, К.Ясперс та ін. У працях Г.Беккера, А.Боскова, М.Вебера, М. Гравітца, Е.Дюркгейма, Р.Пенто, П.А. Сорокіна відображені оригінальні концепції аксіологічного в соціології і соціологічного в аксіології.
Сфера морально-етичного побутування цінності та практичні соціально-естетичні проблеми ціннісного відношення розглядаються у дослідженнях Н.Ю. Бортнікової, О.Г. Дробницького, А.М. Єрмоленко, В.А.Малахова, В.А. Сіверса, Ф.А. Хайєка, А.Швейцера та ін. Не пройшла повз аксіологію і сучасна філософська герменевтика, що презентована К.О. Апелем, Е.Бетті, В.В.Бібіхіним, Г. Гадамером, П. Рікьором та ін.
З методологічної точки зору виявилося важливим звернутися та