РОЗДІЛ II
УМОВНО ЗАСУДЖЕНИЙ НЕПОВНОЛІТНІЙ
ЯК ОБ'ЄКТ І СУБ'ЄКТ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ
2.1. Особливості особистості умовно засудженого неповнолітнього
2.1.1. Приступаючи до вивчення особистості умовно засудженого неповнолітнього, ми поставили перед собою такі завдання:
- виявити особливості особистості цієї категорії правопорушників;
- здійснити класифікацію умовно засуджених неповнолітніх, запропонувавши методичні рекомендації з організації виховної роботи з конкретними групами.
Виховання умовно засуджених неповнолітніх передусім вимагає знання їх особистісних якостей. У процесі дослідження нас цікавили не загальні для їх ровесників особливості, а лише ті, які притаманні цій категорії неповнолітніх, Для їх виявлення ми проаналізували психолого-педагогічну і юридичну літературу з цього питання (І.Августевич, М.Алемаскін, Г.Баяхчева, Т.Говорун, Т.Драгунова, Є.Кульчицька, Н.Панченко, О.Пилипенко, Г.Попова, Г.Фільченков, М.Фіцула та ін.) та було вивчено 354 умовно засуджених неповнолітніх (див. додаток Б).
Вивчення представників досліджуваної категорії здійснювалось шляхом ознайомлення з їх особовими справами, матеріалами кримінальних справ, проведення з ними індивідуальних бесід та спостереження за ними в різних сферах життєдіяльності, узагальнення висновків педагогів, причетних до їх виховання, опитування.
Зокрема, вивчення матеріалів рішень суду по справах умовно засуджених неповнолітніх дозволили встановити тривалість випробувального терміну, визначеного судом для їх виправлення.
Таблиця 2.1.
Тривалість випробувальних термінів, визначених судом
для правопорушників за скоєні злочини
Термін, визначений для виправленняАбсолютні числаВідсотки1 рік12634,81,5 року5716,72 роки13337,8Більше 2-х років3810,7
Аналіз показників таблиці 2.1 свідчить, що, на думку суду, 48,5% неповнолітніх характеризують значний ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обтяжуючі відповідальність обставини, що потребує посиленого виховного впливу стосовно них протягом тривалого часу.
Таблиця 2.2.
Порівняльні дані скоєння умовно засудженими
неповнолітніми злочинів1
Види злочинівСтатті
Кримінального
Кодексу
УкраїниКількість умовно засуджених
неповнолітніх в Україні (у відсотках)1995рік1996рік1997рік1998рік1999рік2000рікРозкрадання приватного майна громадян
185-187
59,98
36,26
44,67
25,95
43,86
39,00Розкрадання державного і колективного майна
185-191
26,36
49.12
34,9
55,06
32,16
44,92Хуліганство2964,45,8512,0810,1311,288,4Зґвалтування1521,16--0,632,920,52Злочини, пов'язані з наркотичними засобами
305-322
1,75
0,67
1,9
2,2
1,6Умисне тяжке тілесне ушкодження
121
0,9
0,58
0,67
0,58
0,46Інші злочини7,26,447,016,337,005,1 Більшу частину злочинів, за які були засуджені неповнолітні досліджуваної категорії становили: крадіжки приватного майна, крадіжки державного майна, знищення державного майна, знищення особистого майна, хуліганство (див. додаток Л).
Наші дослідження показують, що кожний 11-й умовно засуджений неповнолітній Тернопільщини раніше притягувався до кримінальної відповідальності. За недосягненням віку особи, яка притягувалася до такої відповідальності, рішенням суду було закрито кримінальну справу та застосовано міри виховного впливу до 65,5% з них, звільнено за амністією у 32% випадках, направлено до спецшколи - 2,5%. Кожний 5-й з них перебував на обліку навчально-виховного закладу, де він навчався як схильний до правопорушень. Аналіз результатів вивчення умовно засуджених неповнолітніх показав, що на момент скоєння злочину 14-річні серед них становлять 6,5%, 15-річні - 12,4%, 16-річні - 30,1%, 17-річні - 51%. Тобто підлітки становлять 18,9%, юнаки - 81,1%.
Таблиця 2.3
Віковий склад умовно засуджених неповнолітніх
Вік умовно засудженого неповнолітньогоКількість умовно засуджених неповнолітніхАбсолютне числоВідсоток14-15 років236,515-16 років4412,416-17 років10730,117-18 років18051
Аналіз поведінки правопорушників даної категорії свідчить, що для 133 (38%) з них характерним був пропуск уроків без поважних причин, негативна поведінка в школі і поза нею - 98 (27,7%), допущення хуліганських вчинків - 50 (14,1%), зухвале, грубе ставлення до людей - 51 (14,4%), скоєння аморальних вчинків у групах негативного спрямування - 43 (12,1%), куріння - 133 (38%), вживання спиртних напоїв - 86 (24,2%). З огляду на це скоєння злочину для цих правопорушників було закономірним явищем. Відхилення в поведінці умовно засуджених неповнолітніх до скоєння злочину, допущення протиправного діяння говорить про значні відхилення у світогляді, поглядах, переконаннях багатьох із них. Проте значна частина неповнолітніх не допускали правопорушень до скоєння злочину, не були відомі як схильні до правопорушень. Також зауважимо, що серед злочинів, скоєних неповнолітніми даної категорії, мізерною є кількість тяжких, таких, як зґвалтування , умисне тяжке тілесне ушкодження, виготовлення і розповсюдження наркотичних речовин і т.д. (4,54%).
Вивчення справ неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності, показало, що окремі з них перебувають на обліку в психоневрологічних лікарнях (4,8%). У них лікарі при обстеженні виявили психічні захворювання: у 2,4% - прослідковуються психопатичні риси характеру; у 2,4% - олігофренія легкого ступеня дебільності. Процес їх перевиховання вимагає налагодження співпраці з працівниками відповідних лікувальних закладів.
Психолого-педагогічне обстеження особистості неповнолітнього правопорушника дає підстави виділити деякі особливості його самосвідомості. Розвиток самосвідомості визначає його життєву позицію у ставленні до людей, оточення, соціальну активність, прагнення.
Цікавими виявилися результати вивчення того, яким є ставлення умовно засуджених неповнолітніх до людей. Песимістичні настрої та ставлення з осторогою до людей переважають