РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Багатоплановість роботи, зумовлена поставленими метою та задачами, передбачала
не тільки комплекс епідеміологічних й клінічних досліджень, а і певну
послідовність в їхньому проведенні. При цьому результати, одержані на перших
етапах роботи, визначали обсяг і характер подальших спостережень. Крім того,
адекватність обраних підходів і методик повсякчасно оцінювалася шляхом
попередніх вибіркових експертних досліджень та з урахуванням даних літературних
джерел.
2.1. Об’єкти і методи епідеміологічного дослідження
Епідеміологічне дослідження ускладненого карієсу здійснено у 2584 мешканців
Дніпропетровської області, що знаходиться в межах 10% від загальної кількості
усього населення регіону та згідно розрахунків за формулами вибіркової групи,
наведеними у підрозділі 2.4, забезпечує достовірність отриманих результатів.
В цілому до спостереження включено 1267 чоловіків (49,0%) та 1317 жінок
(51,0%). Розподіл дослідних за віковим цензом представлений в табл. 2.1.
Обстеження порожнини рота проводили, керуючися рекомендаціями ВООЗ, із
застосуванням для діагностики одонтопатології традиційних клінічних методів
дослідження [27, 193, 203]. Отримані результати вносили у спеціально розроблену
“Карту епідеміологічного стоматологічного дослідження населення”.
Статистична обробка даних, в першу чергу, полягала у визначенні показників
розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів та його ускладнень,
встановленні обсягу проведеного лікування з приводу останніх з метою наступного
з’ясування фактичної потреби в ендодонтич-
Таблиця 2.1
Характеристика об’єкту епідеміологічного дослідження
Вікові групи
Стать
Всього
чоловіки
жінки
абс.
абс.
абс.
До 19 років
102
3,9
106
4,1
208
8,0
20-29 років
226
8,8
233
9,0
459
17,8
30-39 років
264
10,2
289
11,2
553
21,4
40-49 років
306
11,8
305
11,8
611
23,6
50-59 років
242
9,4
248
9,6
490
19,0
60 і старше
127
4,9
136
5,3
263
10,2
Всього
1267
49,0
1317
51,0
2584
100,0
них втручаннях, причому сюди ж відносили випадки необхідного депульпування
зубів при протезуванні та лікуванні хвороб пародонта.
З огляду на те, що визначити потребу в ендодонтичних втручаннях серед
населення області за питомою вагою, частотою і рівнем розповсюдженості
ускладненого карієсу зубів неможливо, для встановлення кількості необхідних
відвідувань з зазначеного приводу нами застосовано результати проведених
стоматологічних обстежень. Аналізу підлягали показники числа відвідувань на
один випадок хвороби за даними останніх п’яти років. Одночасно робилася
експертна поправка на більш якісну організацію лікувального процесу та сучасне
технічне обладнання і інструментарій. Обсяг потрібної допомоги також
вираховували в умовних одиницях трудомісткості згідно наказу МОЗ СРСР № 50 від
25.01.88 та використовуючи рекомендації Одеського НДІ стоматології.
Показники звернень населення за допомогою, об’єм здійснених втручань та їхню
якість визначали за матеріалами щорічних звітів (форма № 20), наданих
стоматологічними закладами області.
Прогнозування включало встановлення вірогідності (Р) враження населення
ускладненим карієсом, згідно якої обчислювалася потреба в ендодонтичному
лікуванні. При цьому враховувалось, що обрані величини мають дискретний
характер, відповідно до цього їхні інтервали визначали з істинного емпіричного
розподілу. Статистичну достовірність між емпіричним й теоретичним розподілом
підтверджували критерієм А.М. Колмогорова та Н.В. Смирнова [114].
Важливою складовою епідеміологічного дослідження стала експертна оцінка
ендодонтичного лікування в стоматологічних установах регіону, яка проводилася
групою фахівців у два етапи.
Безпосередній експертизі передувала робота по обговоренню проблеми з фахівцями
для вивчення недоліків в ендодонтичній допомозі та виявлення шляхів їхнього
ліквідування. Одночасно, інтерв’ювання та дискусія з експертами допомогли в
створенні анкети для опитування. Головним здобутком анкетування, як відомо, є
можливість управління ступенем спілкування експертів з метою отримання від них
самостійних обміркованих суджень і якісної оцінки ситуації.
В створенні анкети “Експертиза стану ендодонтичної допомоги населенню”
передбачалась оцінка і визначення перспектив розвитку цього поширеного на
сьогодні розділу стоматологічної допомоги. Анкетування проводили в декілька
етапів з доведенням до відома фахівців деяких результатів опитування, включаючи
і оцінку різних експертів та аргументацію їхніх думок. Вибрана методика давала
можливість вносити корективи в саму анкету та формувати її заключний варіант.
На другому етапі аналіз стану і якості ендодонтичних втручань здійснювався тією
ж експертною групою, вибірково, на підставі вивчення “Медичних карт
стоматологічного хворого” (форма № 043/У) та приведених в них рентгенограм.
Всього опрацьовано 1468 документів. По розробленій схемі оцінювали якість
обробки кореневих каналів та повноцінність їхнього заповнення за контрольними
рентгензнімками.
Для об’єктивізації результатів дослідження, отримані дані вносилися в створену
нами “Карту експертної оцінки якості ендодонтичної допомоги хворому”. Вона
складалася з 3 розділів – організації прийому, діагностики і лікування, як
основних етапів допомоги пацієнту. В першому розділі аналізувалася мета і
причина звернень, їхня кратність та сама процедура прийому. При оцінці
діагностики фахівцем враховувалась активність лікаря в постановці діагнозу,
його вірність, своєчасність, тактика спеціаліста при обстеженні,
обгрунтованість останнього та його повнота. Розділ
- Київ+380960830922