Ви є тут

Державне управління в системі владно-партійної взаємодії.

Автор: 
Баштанник Віталій Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001941
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
європейський досвід організації демократичного державного управління та
системні характеристики розвитку владно-партійної ВЗАЄМОДІї В УКРАЇНІ
У розділі досліджуються напрями організації процесу владно-партійної взаємодії
як важливої складової механізму політичного діалогу провідних країн
Європейського Союзу, що є надзвичайно актуальним у контексті становлення
політично стабільного та демократичного українського суспільства, процесу
інтеграції України до європейського співтовариства. Комплексний аналіз
зарубіжного досвіду за двома основними блоками, порівняльним та адаптаційним,
дозволило визначити напрями впровадження зарубіжного досвіду, що репрезентує
основні характеристики сталих демократичних країн Європейського Союзу. Такими
напрямами виступають відкритий виборчий процес та місцеве самоврядування. Саме
поєднання шляхів впровадження європейського досвіду, визначення напрямів
демократизації виборчого процесу та дослідження конституювання місцевого
самоврядування дозволило побудувати алгоритм розвитку системи владно-партійної
взаємодії в Україні, розробити методологічні засади аналізу оптимізації
владно-партійної взаємодії у країні.
2.1. Впровадження зарубіжного досвіду взаємодії органів влади з політичними
партіями як напрям вдосконалення державного управління в Україні.
Незважаючи на загальність проблеми взаємовідносин політичних інститутів
(державних, самоврядних структур, об’єднань громадян), кожна країна знаходить
свій шлях побудови політично сталого суспільства. Завдання кожної політичної
партії у демократичному суспільстві полягає у виявленні та поєднанні (на основі
суспільно-політичної ідеології, програми, доктрини) існуючих громадських
інтересів, їх вираженні у конкретній формі, придатній для прийняття політичних
рішень. При прийнятті певного державно-управлінського рішення необхідно уникати
помилок, спричинених не тільки політичними, а й економічними, правовими та
іншими факторами.
Зарубіжний досвід у контексті його впровадження для підвищення ефективності
державного управління, створення умов взаємодії суб’єктів політичного і
соціального процесу необхідний, перш за все, для усвідомлення позитивних і
негативних проявів суспільних взаємовідносин; для побудови моделі
функціонування органів влади, створення раціонально структурованого владного
механізму країни. Аналіз та узагальнення досвіду (зарубіжного, історичного
тощо) функціонування системи органів влади особливо важливий в умовах
перехідного періоду, коли об’єктивно існує потреба у сильній виконавчий владі,
політично вольовому Президентові, за наявності мажоритарної чи змішаної
виборчої системи.
Досить довгий час у вітчизняній науці домінувала недооцінка зарубіжного досвіду
через ідеологічні чинники. Нині зовнішня і внутрішня політична ситуація
актуалізують посилену увагу до вивчення та впровадження досвіду країн Європи,
зокрема, Європейського Союзу (ЄС). У контексті реформування державного
управління в Україні напрямами відповідних грунтовних наукових досліджень мають
виступати європейські концепції державного управління. Саме в ЄС існує досвід
функціонування як різних систем державного управління, так і координації систем
державної служби у межах наднаціональних інститутів управління - Європейського
Парламенту, Ради Міністрів ЄС, Європейської Комісії.
Слід наголосити на принципах реформування державного управління у країнах
Західної Європи, зокрема, принципі демократизації (відкритість, інформованість,
комунікабельність), принципі орієнтації на клієнта, принципі орієнтації на
кінцевий результат, принципі рентабельності, принципі простоти управління
(підвищення оперативності, спрощення управлінських структур). Досягнення
конкретних результатів управління за умов реалізації таких принципів можливе
лише при чіткій взаємодії органів влади всіх рівнів із політичними партіями, що
представляють різноманітні суспільні групи.
У країнах Європи професіоналізм політичного управління підвищується за рахунок
використання кадрового та інтелектуального потенціалу політичних партій та
громадських організацій [185, с. 430-433]. Поєднання інтересів структур влади з
інтересами суспільства забезпечує стабільний процес широкої громадської
підтримки державно-управлінської діяльності.
У контексті реформування політичної системи України процес реалізації
європейського досвіду демократизації управління має особливості, характерні для
переважної більшості постсоціалістичних держав. Загальновідомо, що необхідність
структурування політичних партій у владний механізм гальмувалася побоюванням
повторення ситуації монополізації влади однією партією. Схематично процес
інтеграції органів влади з політичними партіями поступово трансформувався за
такою спрощеною схемою: “влада однієї (або домінуючої) партії (КПРС)” - “партія
влади” - “взаємодія органів влади з інтегрованими політичними партіями
(одночасно із формуванням партійної системи)”. Досвід країн ЄС доводить, що
зацікавленість влади у якості державного управління через взаємодію з
політичними партіями базується на принципі виборності влади (прагненні у
переобранні) і партійній дисципліні (що виявляється у залежності кар’єри
політика від дотримання програмних цілей своєї партії). Одночасно політична
роль державних чиновників, з урахуванням принципу політичної нейтральності,
суттєво зросла [149, с. 100-116].
Аналіз досвіду політичного партнерства інших країн дозволив визначити такий
важливий аспект взаємодії як схильність до компромісів, а також існування
бюрократичного апарату (з точки зору М. Вебера) як суспільної інституції,
здатної ефекти