РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ КОН'ЮНКТУРИ РИНКУ
2.1. Аналіз пропозиції товарів на споживчому ринку України
Метою макроекономічної політики є створення і підтримка стабільного макроекономічного середовища, яке буде сприятливим для економічного зростання та позитивних зрушень у соціальній сфері. Для досягнення цієї мети макроекономічні важелі, а саме грошово-кредитна, податкова, бюджетна політики повинні спрямовуватися на забезпечення цих засад. У стабільній економіці основним регулятором соціально-економічних процесів виступає ринковий механізм, державне регулювання економіки виконує допоміжну роль. Основне призначення останнього - створення нормальних умов для функціонування ринку, нейтралізація негативних наслідків і вирішення проблем, які не під силу ринковому механізму. У перехідній економіці роль держави має бути значна та суттєва. В Україні існує цілий ряд факторів, що впливають на формування системи державного регулювання економіки, а саме:
* розвал Радянського Союзу і розрив традиційних економічних зв'язків;
* висока сировинна, насамперед енергетична залежність від інших країн;
* деформована, нераціональна структура народного господарства (високо монополізована, мілітаризована економіка з могутнім індустріальним потенціалом, який важко піддається структурній перебудові);
* ресурсномістке затратне виробництво, переважно незамкненого циклу; важкі наслідки Чорнобильської катастрофи (фінансові, матеріальні, моральні);
* недосконалість законодавчого забезпечення реформ;
* самоусунення держави від виконання регулюючих функцій, помилки і прорахунки уряду;
* зростання соціального напруження, велика диференціація доходів, зубожіння значної частини населення.
Звідси і специфічні особливості характеристик розвитку економіки України, а саме: незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами), значний зовнішній та внутрішній борг, слабка мотивація стратегічної діяльності, переважання тактичного управління, відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження, затратна ідеологія господарювання, традиційні бюрократизм і корумпованість службовців. Усе це впливає на сукупний результат взаємодії фактоpів та умов відтворювального процесу, на поточний стан економіки, на співвідношення виpобництва і споживання продуктів та послуг та в кінцевому результаті як на загальногосподарську кон'юнктуру, так і на кон`юнктуpу окремих товарних ринків, а зокрема на кон'юнктуру споживчого ринку України. Споживчий ринок являє собою систему взаємодії платоспроможного попиту населення, який контролюється державою за допомогою регулювання доходів та споживання, рівня та якості життя населення, з одного боку, та пропозиції, - з іншого, на яку держава впливає завдяки бюджетно-податковому, кредитно-грошовому, адміністративно-економічному та ціновому регулюванню.
Якщо економіка розвивається, то слід розраховувати на розширення галузей, які виробляють споживчі товари, що призведе до підвищення попиту населення при відповідній його платоспроможності. В Україні склалася дуже своєрідна ситуація. За роки другої світової війни вона втратила 40 % свого економічного потенціалу, а за 9 років реформ - більше ніж 70 % [55, с. 7]. Якщо на початку реформ Україна входила в десятку найбільш розвинутих країн світу, то сьогодні перейшла далеко за соте місце. ВВП скоротився із 157,9 млрд. дол. США у 1990 р. до 40,8 млрд. дол. у 1998 р. та до 32,2 млрд. дол. у 2000 р. Падіння ВВП за 10 років реформ становить 80 % (рис. 2.1), падіння промислового виробництва - 83,4% (рис. 2.2).
Рис. 2.1. Виробництво ВВП в Україні у 1990-2000 рр.
Рис. 2.2. Стан промислового виробництва в Україні у 1990-2000 рр.
Багато провідних галузей економіки скоротили рівень виробництва товарів до загрозливих для економічної безпеки країни розмірів (див. табл. 2.1) [55, с.9]. Виробництво товарів сільського господарства та капітальні вкладення по галузях теж перебувають у скрутному становищі (див. табл.2.2). Та саме промислове, сільськогосподарське виробництва і капітальні вкладення є головними складовими народногосподарського комплексу.
Таблиця 2.1
Галузі, що зникають
ГалузьПадіння виробництва, разівМашинобудування, в т.ч. тепловози200 вагони10Сільськогосподарське машинобудування, в т.ч. зернозбиральні комбайни33 бурякозбиральні машини500 кормоподрібнювачі70Хімічна промисловість, в т.ч. фосфатні мінеральні добрива6,6 калійні мінеральні добрива7 засоби захисту рослин27Нафтопереробна промисловість, в т.ч. первинна переробка нафти4,4 бензин автомобільний2,7 дизельне пальне3,2 мазут паливний6,1Електронна промисловість, приладобудування
та побутова техніка, в т.ч. виробництво телевізорів143 радіоапаратури38,5 пральних машин5,7 фотоапаратів167 електропилососів167Легка промисловість, в т.ч. виробництво тканин13,5 трикотажних виробів60 взуття шкіряного, текстильного і комбінованого24 штучних м'яких шкір33В окремих галузях сільського господарства, в т.ч. тваринництво1,5 виробництво льону12Виробництво і розробка зброї Понад 100
З табл. 2.2 видно, що сільськогосподарське виробництво протягом 1995-1999рр. залишається в стані депресії. Обсяги капіталовкладень у промисловість впали з 19088 млн. грн. в 1990р. до 5055 млн. грн. у 1996р., що становить 26,5% від обсягу 1990р., а в 1999р. були 24% від обсягу 1990р.; становище в сільському господарстві ще гірше: обсяги капіталовкладень з 1990р. до 1996р. знизились у 12,1 рази, а в 1999р. становили 4,7% від обсягу 1990р., те ж саме станов