РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих.
Хворі знаходилися на обстеженні і лікуванні в нефрологічному відділенні Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання. Реологічні дослідження сечі проведені в Міжнародному медичному фізико-хімічному центрі при Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького.
Під спостереженням знаходилися 157 хворих на первинний ХГН, серед яких було 86 (54,8%) чоловіків і 71 (45,2%) жінка віком від 15 до 70 років (у середньому 39,1±1,27 років). Порівняно з чоловіками жінки виявилися старших вікових груп (?2=9,46, р=0,024), а середній вік склав відповідно 35,4±1,69 років і 43,4±1,81 років (S=3,23, p=0,002; F=0,95, p=0,407), що знайшло своє відображення в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих різної статі за віком
СтатьВсього
Вік (роки)
<2020-4041-60>60абс.%абс.%абс.%абс.%
Чоловіки
Жінки
86
71
18
20,9
7,0
38
27
44,2
38,0
25
30
29,1
42,3
5,8
12,7
Разом
157
23
14,7
65
41,4
55
35,0
14
8,9 Безумовно, при ХГН важко, а найчастіше неможливо конкретизувати тривалість захворювання, але приблизно вона становила від 1 року до 29 років (у середньому 6,8±0,81 років), причому в чоловіків близько 8,1±1,53 років, а в жінок - 6,1±0,94 років (S=1,30, p=0,193; F=1,25, p=0,245).
У 22 (25,6%) чоловіків і 22 (31,0%) жінок установлений нефротичний синдром (частота розходжень виявилася недостовірною, складаючи S=0,56, p=0,453). Ці дані подані на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Частота сечового та нефротичного синдромів у хворих чоловіків і жінок
Хворі різної статі не відрізнялися між собою стадіями ХПН (?2=2,62, р=0,454). Усього ж зниження функції нирок виявлене у 52,3% чоловіків і 42,3% жінок, що подано в табл. 2.2.
Артеріальна гіпертензія констатована в 61 (70,9%) чоловіка і 43 (60,6%) жінок (?2=1,87, р=0,171). Тим часом, обидві групи хворих відрізнялися між собою характером артеріального тиску (?2=8,96, р=0,030), а некоригована гіпертензія відзначена в 30,2% чоловіків і 11,3% жінок (табл. 2.3, рис. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих різної статі за стадією ХНН
СтатьВсього
Стадія ХНН
0ІІІІІІабс.%абс.%абс.%абс.%
Чоловіки
Жінки
86
71
18
20,9
7,0
38
27
44,2
38,0
25
30
29,1
42,3
5,8
12,7
Разом
157
23
14,7
65
41,4
55
35,0
14
8,9
Таблиця 2.3
Розподіл хворих різної статі за характером артеріального тиску
СтатьВсього
Характер артеріального тиску
нормаль-нийминущийкориго-ванийнекориго-ванийабс.%абс.%абс.%абс.%
Чоловіки
Жінки
86
71
18
20,9
7,0
38
27
44,2
38,0
25
30
29,1
42,3
5,8
12,7
Разом
157
23
14,7
65
41,4
55
35,0
14
8,9
Рис. 2.2. Розподіл хворих різної статі за стадіями ХНН та характером артеріального тиску.
Примітка. ХНН: а - 0, б - І, в - ІІ, г - ІІІ; артеріальний тиск: а - нормальний, б - минущий, в - стійкий коригований, г - стійкий некоригований.
Гематуричний варіант ХГН встановлений у 15 (17,4%) чоловіків і 5 (7,0%) жінок (?2=3,78, р=0,052).
2.2. Методи дослідження.
Комплекс обстеження хворих був побудований на клінічному (скарги хворих, фізичне дослідження, вимірювання артеріального тиску), лабораторному (фізико-хімічному, біохімічному, імуноферментному), ультразвуковому, радіоімунному (ізотопна ренографія) і морфологічному (нефробіопсія) методах. Для виключення іншої патології нирок проводили екскреторну урографію. Діагностика ХГН базувалася на даних визначення клінічного аналізу сечі, добової протеїнурії, рівнів ?2-мікроглобулінурії та фібронектинурії, проб Нечипоренка і Зимницького, концентрацій у крові креатиніну, сечовини, сечової кислоти та їхніх кліренсів.
Відомі десятки методів вивчення поверхневого натягу, що засновані на прямому вимірюванні капілярних сил, які діють на викривлені рідкі поверхні (методи Дю-Нуї, Вільгельмі, капілярного підняття, статичної і динамічної краплі тощо), аналізі форми рідкої поверхні (методи осцилюючого та звуженого струменя, форми краплі чи пухирця та ін.) або різниці тисків над викривленою поверхнею (метод максимального тиску в пухирці, краплі, що росте, тощо) [59, 185, 186]. Перераховані методи відрізняються діапазоном вимірюваного часу існування міжфазної поверхні (так званого "часу життя"), швидкістю і ступенем деформації поверхні в процесі вимірів, точністю і відтворюваністю результатів.
Різними компаніями випускається кілька типів приладів, заснованих на методах Дю-Нуї чи Вільгельмі. Загальним їхнім недоліком відносно дослідження сечі є те, що виміри проводяться в діапазоні дуже великого часу життя поверхні (понад 100 сек), коли адсорбційні процеси в таких системах наближаються до рівноваги. Та ж проблема наявна й у тензіометрі TVT1 (LAUDA, Німеччина), принцип дії якого базується на методі об'єму краплі (часовий діапазон вимірів від 2 до 200 сек) [183, 185, 186].
У найбільшій мірі для аналізу сечі задовольняють поставлені вимоги тензіометри, засновані на методі максимального тиску в пухирці. У наш час випускається кілька типів таких приладів: PBS (Electronetics Comp., США), Sensadyn 5000 (Chem Dyne Research Corp., США), ВР1 (KRUSS, Німеччина) і МРТ (LAUDA, Німеччина). На відміну від перших трьох, які не дають для високих частот формування пухирців абсолютної величини часу життя поверхні або "працюють" в області лише великого часу, тензіометр МРТ дозволяє одержувати криву динамічного поверхневого натягу в діапазоні часу від 0,001 до 100 секунд із відтворюваністю не менше 0,2% [134, 185, 186].
Процедури калібрування, тестування, вимірів і розрахунків у тензіометрі МРТ цілком автоматизовані. Керуюча програма вибору дозволяє здійснювати вимірювання з плавною чи ступінчатою зміною частоти пухирців у будь-якому напрямку і темпі, а також у режимі так званого зупиненого потоку (для оцінки результатів в діапазоні часів від 2 до 100