РОЗДІЛ 2
Державне управління в галузі охорони лісів Карпатського регіону України
2.1. Поняття і принципи державного управління в галузі охорони лісів
Управління як соціальне явище, в першу чергу, характеризується вольовим впливом одних суб'єктів управлінської діяльності на свідомість і волю інших. Соціальне управління в літературі поділяють на: державне, громадське, церковне, сімейне[89, с.19]; державне, управління об'єднаннями громадян, управління у приватному секторі, сімейне[35, с.7]; громадське управління, управління об'єднань громадян, інших недержавних організацій, державне управління[2, с.7]; державне управління і самоврядування, громадське та внутріорганізаційне (апаратне), економічне й військове, політичне та церковне, сімейне управління[60, с.24]. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, в свою чергу, поділяють на такі види: державне і внутрішньогосподарське (виробниче)[20, с.81]; громадське, виробниче, галузеве (відомче) і державне[17, с.221].
Що стосується поняття управління в галузі взаємодії суспільства і природи, то М.М.Брінчук охоплює ним "сукупність дій, які застосовуються відповідними суб'єктами, направлені на забезпечення виконання вимог законодавства про навколишнє середовище"[17, с.220]. Управління в галузі використання та охорони об'єктів природи, на цілком слушну думку проф. Ю.А.Вовка, представляє собою організаторську діяльність, направлену на забезпечення найбільш раціонального використання природних ресурсів і всебічну охорону навколишнього середовища[20, с.81].
Автори підручника "Екологічне право України" О.С.Баб'як, П.Д.Біленчук, Ю.О.Чирва під управлінням в галузі екології розуміють урегульовані правовими нормами суспільні відносини, в яких реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки юридичними і фізичними особами, дотримання екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захист екологічних прав громадян[6, с.53]. Дане визначення відображає взаємозв'язок права і управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Проте, на нашу думку, вони надто звузили коло органів управління, включивши лише державні органи, органи місцевого самоврядування і громадські об'єднання. До даних органів доцільно було б долучити й інші підприємства, організації та об'єднань громадян, які займаються діяльністю, що пов'язана з використанням та охороною природних ресурсів.
З врахуванням існуючих точок зору, під управлінням в галузі охорони лісів ми розуміємо владну діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та інших підприємств, організацій, яка спрямована на охорону лісів і раціональне використання лісових ресурсів, дотримання лісового законодавства.
Досить влучно відмічено особливість управління в галузі охорони природи у підручнику "Екологічне право України" за редакцією професорів В.К.Попова і А.П.Гетьмана: "Складність і багатогранність управління в галузі екології зумовлені тим, що, з одного боку, слід враховувати об'єктивні, стихійні процеси самоуправління в природі, а з іншого - необхідне цілеспрямоване управління довкіллям в інтересах суспільства. Об'єктом управління стають відносини в галузі суспільства і відносини в галузі природного середовища, які не співпадають із законами розвитку людства. Суспільство повинно визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно-правового забезпечення"[46, с.42].
Метою управління в галузі охорони лісів є, в першу чергу, забезпечення реалізації лісового законодавства, оскільки управління - це, в першу чергу, виконавчо-розпорядча діяльність. Крім того, воно в даній галузі має своїм завданням забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів з охорони лісів, раціонального використання лісових ресурсів, забезпечення узгодженості в діях усіх суб'єктів управління. Управління є протилежністю процесам дезорганізації і дозволяє зберегти рівновагу і досконалість системи охорони лісів для забезпечення її ефективності. Здійснювати управління - означає організувати і узгодити цілеспрямовану діяльність суб'єктів управління, координувати, контролювати їхні дії для досягнення поставлених завдань. Воно в галузі охорони лісів є засобом формування лісоохоронних відносин. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" у статті 16 метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища визначає реалізацію законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища[159].
Управління в галузі охорони лісів поділяється на певні види: 1) державне управління; 2) громадське управління (об'єднання громадян і громадяни); 3) виробниче управління.
Державне управління є найбільш важливою сферою діяльності в галузі управління охороною лісів. Державне управління в галузі охорони лісів є частиною управління держави охороною навколишнього природного середовища.
Постають запитання, що означає "державне управління", як воно співвідноситься з державною владою, виконавчою владою. Спочатку слід відмітити, що на сьогоднішній час термін "державне управління" дуже рідко застосовується у нормотворчості.
З позиції адміністративного права, державне управління визначається як виконавчо-розпорядча діяльність. В.Н.Яковлєв під державним управлінням розуміє діяльніс
- Київ+380960830922