РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, ОБСЯГ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених задач застосовувалися:
1. Методи дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
2. Методи дослідження психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку.
3. Методи дослідження нейродинамічних функцій у дітей молодшого шкільного віку.
2.1. Методи дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку
Сучасна донозологічна діагностика у дітей препубертатного віку враховує оцінку фізичного розвитку як складову частину стану здоров'я [17,28,85,98,117,118,127,135,143].
Один із способів визначення фізичного розвитку дітей шкільного віку полягає у використанні шкали регресії за стандартами показників фізичного розвитку: довжини, маси тіла і об'єму грудної клітини[135]. Співставлення індивідуально-групових показників із шкалою регресії, розробленої для різних вікових груп, дає можливість визначати рівень фізичного розвитку школярів. Проте цей спосіб не дає інформації про рівень фізичного розвитку у різних школярів.
Крім того, існує спосіб визначення темпу фізичного розвитку і функціонального віку підлітків [117,118]. Проводиться реєстрація показників: маси і довжини тіла, частоти серцевих скорочень, життєвої ємності легенів, затримки подиху і м'язової сили. При нормуванні-визначенні відношення реальних показників і належних, визначається темп фізичного розвитку організму. За темпом фізичного розвитку та календарним віком визначається функціональний вік дитини. Недоліком даного способу є відсутність урахування внеску кожного з показників у функціональний вік підлітка. Крім того, розроблена шкала не відповідає віковому періоду молодшого шкільного віку, тому не може бути застосована у наших дослідженнях.
Нами застосовано визначення фізичного розвитку за показниками, які визначають рівень фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку [17,135,143].
Для цього визначалися антропометричні показники:
- довжина тіла (ДТ), см,
- маса тіла (МТ), кг;
показники кардіореспираторної системи у стані спокою і при функціональних пробах:
- частота серцевих скорочень у спокої (ЧССспок), хв-1,
- частота серцевих скорочень після 20 присідань (ЧССнав), хв-1,
- життєва ємність легенів (ЖЄЛ), л,
- затримка подиху на вдиху (ЗПвд), с,
- затримка подиху на видиху (ЗПвид), с;
- показник станової м'язової сили (СМС), кг.
В процесі робити нами розроблено і запропоновано методичний підхід до визначення рівня фізичного розвитку організму дітей молодшого шкільного віку за коефіцієнтом фізичного розвитку (отримано рішення про видачу патенту на винахід Держпатенту України від 26.04.2001, номер заявки 2001042859). Для аналізу рівня фізичного розвитку було сформовано таблицю середніх значень показників для дітей молодшого шкільного віку [61].
Фізичний розвиток оцінювався за допомогою коефіцієнту фізичного розвитку (КФР) за формулою:
КФР = (ДТф/ДТт + МТф/МТт + ЧСС1т/ЧСС1ф + ЧСС2т/ЧСС2ф + ЖЄЛф/ЖЄЛт + ЗП1ф/ЗП1т + ЗП2ф/ЗП2т + СМСф/СМСт ) /n, (2.1)
Для визначення належних показників фізичного розвитку було розроблено спеціальну таблицю належних показників для дітей молодшого шкільного віку від 7 до 12 років. Дані табличні значення отримано за аналізом наших попередніх досліджень, а також літературних даних.
За значенням КФР визначають три рівні фізичного розвитку: низький, середній і високий. Нами була розроблена спеціальну шкала, яка відображає класифікацію КФР для дітей молодшого шкільного віку. Отримані значення КФР порівнювалися із показниками належних значень для визначення високого, середнього і низького рівнів фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку.
2.2. Методи дослідження психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку
Стан формування психофізіологічних функцій школярів оцінювався із використанням автоматизованої системи "Iнтест", розробленої Л.М.Козак і В.А.Єлізаровим [58]. Основним завданням цієї системи є визначення характеристик психофізіологічних функцій: простих сенсомоторних реакцій, сприйняття, уваги, пам'яті і мислення.
Однією з найважливіших характеристик функціонального стану ЦНС, що відбиває ефективність сенсорного сприйняття, є латентний період простої сенсомоторної реакції [89,92]. Існує багато підходів і методик для визначення латентних періодів зорової, слухової (аудіо), тактильної та інших моторних реакцій [80,56,90,99]. Методика дослідження латентного періоду простої сенсомоторної реакції полягає у визначенні часу моторної реакції на один із подразників відповідної сенсорної системи.
Прості сенсомоторні реакції вивчалися за визначенням латентних періодів зорово-моторних (ЛПЗМР) та аудіо-моторних (ЛПАМР) реакцій у секундах.
Функція сприйняття вивчалася за допомогою оцінки сприйняття часу, за модифікованим тестом "індивідуальна хвилина" за F. Halberg [163] (помилка сприйняття часу, ПСЧ) та сприйняття простору (помилка сприйняття простору, ПСП).
Ступінь сприйняття часу оцінювалася за здатністю сприймати і оцінювати часові інтервали. Дослідженому на екрані дисплею було запропоновано інструкцію, у якій вказувалося, що після натискування на пускову клавішу і звучання сигналу необхідно відтворити рахунок про себе від 1 до 60 в такому ритмі, щоб кожна цифра відповідала одній секунді. На рахунок 60 треба було натиснути клавішу. Враховувалася помилка сприйняття часу від еталону у секундах.
Дослідження характеристик сприйняття простору відбувалися за допомогою методики відмірювання відрізку горизонтальної лінії за відповідної довжини (10 см) і порівняння значення відрізку із фізичним еталоном. Для цього досліджений натискав клавішу і не відпускав до тих пір, доти, за його думкою, не було намальовано відрізок довжиною 10 см. Враховувалася помилка сприйняття простору від еталону у см.
Одним з найбільш простих та інформативних тестів, які дозволяють оцінити функцію уваги, є "коректурна проба". Цей тест входить до складу автом