Ви є тут

Особливості прогнозування, діагностики та лікування невиношування вагітності у жінок, що проживають в умовах приморського міста

Автор: 
Стокалюк Тетяна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002824
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Основний контингент хворих спостерігався нами в жіночих консультаціях №1, №3, №4, №10, поліклінічних відділеннях № 1, 2, 3 УНПО "Медицина транспорту", гінекологічному відділенні Чорноморської центральної басейнової лікарні на водному транспорті, пологових будинках № 1, 4, 5, 6 м. Одеси. Методом ретроспективного аналізу експертизи медичної документації, обстеження пацієнток проводили еколого-соціальне дослідження в 500 жінок, жительок приморського міста. Здійснювалося анкетування сімей із використанням "Карти поглибленого вивчення передчасних пологів", яку заповнювали самостійно батьки за допомогою дільничного акушера-гінеколога і педіатра. Головним і провідним напрямком дослідження явилося комплексне вивчення еколого-медико-соціальних чинників, що сприяли невиношуванню вагітності в умовах приморського міста. Була сформована основна досліджувана група (376 осіб) і за місцем проживання, і за місцем роботи розподілені 124 жінки "промислового району", 131 жінка "центрального району", 121 жінка "рекреаційного району" у віці від 16-ти до 45-ти років, які в анамнезі мали передчасні пологи і народження маловагих дітей. У контрольну групу за методикою пар-аналогів увійшли 124 жінки, які родили доношених дітей у той же час і в термін. Досліджувані групи були однорідними, підібрані методом рондомізації. Для розробки системи оцінок ризику переривання вагітності і визначення її прогностичної ефективності, відповідно до еколого-медико-соціальної характеристики невиношування вагітності в умовах приморського міста, до передчасних пологів відносили пологи, що відбулися до 37 тижня вагітності. Частоту передчасних пологів визначали діленням числа передчасних на загальне число пологів, частку множили на 100. Зв'язок передчасних пологів і чинників ризику визначали обчисленням відносного ризику (ВР) за формулою:
де "а" і "с" - відповідно число жінок із передчасними пологами, схильних до впливу чинників ризику;
"в" і "d" - число жінок, які народили своєчасно, схильних і не схильних до впливу чинників ризику.
При цьому, чим більшим або меншим одиниці виявлявся ВР, тим тіснішим був зв'язок між частотою передчасних пологів і чинником ризику. У жінок виявилися характеристики, асоційовані з передчасними пологами, причому, чинниками високого ризику вважалися ті, при яких передчасні пологи відбувалися вірогідно частіше, ніж у групі жінок, у яких пологи були в термін, а після визначення "цінності" кожного чинника оцінки сумували, що і характеризувало величину ризику виникнення передчасних пологів для кожної жінки.
При вивченні прогностичного значення часу виникнення і ступеня виразності загрози переривання вагітності для наступного виношування її, формування інших видів патології вагітності і пологів, а також залежності стану новонародженого від часу виникнення загрози переривання вагітності, був проведений аналіз 647 вагітностей, що протікали з ознаки загрози переривання вагітності і таких, що закінчилися своєчасними або передчасними пологами. У контрольну групу ввійшли 223 жінки з фізіологічною вагітністю. Хворі підбиралися методом рондомізації. Пологи відбулися в жінок як дослідної, так і контрольної груп в один і той же час, в одному родопомічному закладі (5-е пологове об'єднання м. Одеси). Порівнянність груп була як за географічним районуванням приморського міста, так і за соціальним станом. Питома вага робітників в основній і контрольній групах склала 24,6% і 26,7%, службовців - 66,9% і 65,3%, студенток - відповідно 4,6% і 6,4% непрацюючих - 4,1% і 1,6%. Фахові шкідливості в жінок в основній групі мали місце в 19,4%, 18,5% - у контрольній.
При цьому, як видно з таблиці 2.1, акушерський анамнез основної групи мав свої специфічні особливості. Так, в основній групі повторно вагітні в 1,8 разів зустрічалися частіше, ніж у контрольній групі, першороділлі в 1,4 рази, вікові першороділлі в 5,3 рази, при відсутності достовірних розходжень у групі юних першороділль. У 2,3 рази частіше в досліджуваній групі перша вагітність закінчилася медичним абортом.
Таблиця 2.1
Особливості акушерського анамнезу і частота (в %) екстрагенітальних захворювань в обстежених вагітних приморського міста
№№ п/пАнамнестичні даніОбстежувані групиІмовірна достовірність (р)Основна П=647(100%)Контрольна П=223 (100%) 1. Повторновагітні 226 (34,9%) 42 (18,8%) р<0,01 2. Першороділлі 338 (59,9%) 94 (42,1%) р<0,05 3. Юні першороділлі 6 (0,92%) 2 (0,89%) р<0,01 4.
5.
6. Вікові першороділлі
Перша вагітність закінчилася абортом
Більше 3-х абортів в анамнезі
121 (18,7%)
191 (29,5%)
167 (25,8%)
8 (3,5%)
28 (12,5%)
27 (12,1%)
р>0,01
р<0,05
р<0,01 7. Звичне невиношування 116 (17,9%) 5 (2,2%) р<0,001 8. Пізнє менархе 129 (19,9%) 24 (10,7%) р<0,05 9. Безплідність в анамнезі 81 (12,5%) 4 (1,8%) р<0,001 10. Передчасні пологи в анамнезі 30 (4,6%) 2 (0,89%) р<0,05 11. Кесаревий розтин у анамнезі 17 (2,6%) 6 (2,7%) р>0,05 12. Захворювання серцево- судинної системи 35 (5,4%) 9 (4,1%) р>0,05 13. Захворювання печінки 47 (7,2%) 14 (6,2%) р>0,05 14. Захворювання нирок 64 (9,8%) 5 (2,2%) р<0,05 15. Різноманітніендокринопатії 38 (5,8%) 3 (1,3%) р<0,05 16. Різноманітної етіології
анемії
21 (3,2%)
6 (2,7%)
р<0,05У контрольній групі частіше зустрічалися жінки в анамнезі, у яких мали місце більше 3-х медичних абортів, у 8,1 разів частіше відзначалося звичне невиношування, у 1,8 разів частіше пізнє менархе, у 6,9 разів безплідність в анамнезі, у 5,2 разів мали місце передчасні пологи в анамнезі, при відсутності достовірних розходжень стосовно частоти кесаревих розтинів в анамнезі, захворювань серцево-судинної системи, захворювань печінки, анемії різноманітного генезу, в 4,4 рази в основній групі частіше зустрічалися захворювання нирок і в 4,5 рази різноманітні ендокринопатії, відносно контрольної групи. Простежено вплив загрози переривання вагітності в I