РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ВЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ
2.1. Методичне забезпечення використання літературного краєзнавства в системі післядипломної педагогічної освіти
Результати вивчення літератури з теми та стану проблеми впровадження літературного краєзнавства в систему післядипломної освіти показали, що:
- в науково-методичній літературі одностайно визнається необхідність впровадження літературного краєзнавства в навчально-виховний процес загальноосвітньої середньої школи та системи післядипломної освіти;
- вчителі-словесники мають певний інтерес до проблем, пов'язаних із літературою рідного краю, творчістю письменників-земляків, літературними традиціями регіону;
- вчителям-словесникам бракує методичної літератури, розробок конкретних уроків та виховних заходів з літератури рідного краю.
- у більшості досліджень немає одностайності у визначенні форм, методів та прийомів викладання літературного краєзнавства в системі післядипломної освіти;
Зокрема, результати тестування показали, що:
- більшість вчителів не володіють основами психолого-педагогічних знань, умінь та навичок;
- знання змісту літератури рідного краю найчастіше обмежуються творами письменників-земляків, які включені до шкільної програми з української літератури;
- вибір форм і методів роботи на уроках літератури рідного краю відбувається безсистемно, науково не вмотивовано;
- вчителю досить часто не вдається достатньо зацікавити учня проблемами літературного краєзнавства.
Тому ми вважаємо, що на сучасному етапі становлення національної системи освіти для успішної інтеграції літературного краєзнавства у навчальний процес загальноосвітньої середньої школи, ефективного проведення уроків та виховних заходів з літератури рідного краю, впровадження активних та інтерактивних форм краєзнавчої роботи вчителі-словесники потребують науково-теоретичної та методичної допомоги, яку насамперед повинен надавати заклад післядипломної освіти.
Однак, з іншого боку, викладачі та методисти інститутів післядипломної освіти відчувають нестачу методичного забезпечення навчально-виховного процесу для роботи з вчителями-словесниками в галузі літературного краєзнавства. Немає системи ефективних форм, методів та прийомів проведення лекцій, семінарських та практичних занять, науково-дослідницької роботи, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом та інноваційними педагогічними технологіями.
Тому є необхідність розробки системи методичного забезпечення впровадження літературного краєзнавства у навчально-виховний процес ІПО.
Розроблення такої методики має спиратися на проаналізоване вище розуміння професійної компетентності вчителя-словесника, висвітлене у працях Т.Бугайко, Ф.Бугайка, Б.Степанишина, Є.Пасічника, Н.Волошиної, на основі діяльнісно-технологічного підходу, себто уявлення про зміст професійної підготовки вчителя-словесника до здійснення навчально-виховного процесу з літературного краєзнавства, який має включати оволодіння ним:
а) спеціальними знаннями (змісту літературного краєзнавства, персоналій письменників-земляків та їхніх творів);
б) педагогічними знаннями (теорії навчання та виховання, дидактичних основ літературного краєзнавства);
в) психологічними знаннями (психологічних основ викладання літературного краєзнавства, психічних станів учнів, вікових закономірностей та індивідуальних особливостей сприймання ними змісту літературного краєзнавства);
г) методичними знаннями (методів, прийомів і засобів донесення найкращих творів літературного краєзнавства до учнів).
В.Струманський у статті "Організація шкільного краєзнавства на засадах системності" зазначає: "Правильно організоване шкільне краєзнавство стало ефективним педагогічним, психологічним і методичним засобом виховання й навчання молодого покоління" [164, с. 42].
У процесі формування навчального плану курсів підвищення кваліфікації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського нами було розроблено та запропоновано включити у план поряд із традиційними курсами проведення тематичних курсів "Література рідного краю".
На основі чотирьох обґрунтованих і викладених вище складових змісту професійної підготовки вчителя-словесника до здійснення навчально-виховного процесу з літературного краєзнавства курси мали у своїй структурі чотири блоки-модулі загальним обсягом 52 год.:
1. Науково-теоретичні аспекти літературного краєзнавства в середній загальноосвітній школі.
2. Актуальні проблеми змісту літературного краєзнавства в сучасній школі.
3. Психологічні особливості викладання літературного краєзнавства.
4. Методичне забезпечення викладання літературного краєзнавства.
Окрім цих блоків-модулів програмою курсів передбачалося ознайомлення вчителів-словесників із передбаченими загальноінститутським навчальним планом темами: "Філософія освіти в контексті національного державотворення", "Педагогічні технології та творчість вчителя", "Менеджмент освіти" (загальним обсягом 20 год.).
Передбачався такий навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації вчителів-словесників з теми "Література рідного краю":
ТемаЛекц.Практ.Сем.1. Філософія освіти в контексті національного державотворення2. Педагогічні технології та творчість учителя3. Менеджмент освітиВсього20 год.4. Актуальні проблеми теорії та методики викладання літературного краєзнавства4.1. Науково-теоретичні аспекти літературного краєзнавства в загальноосвітній середній школі 1. Літературне краєзнавство в системі шкільної освіти.22. Науково-теоретичні питання літературного краєзнавства.23. Роль літературного краєзнавства в забезпеченні виконання регіональної складової національного виховання.24.2. Актуальні проблеми змісту літературного краєзнавства в сучасній школі1.Літературна давнина і Полтавщина. 22.Література Полтавщини ХVI- ХVIІ ст.