РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
Для оцінки ефективності традиційної фармакотерапії і лікування, що включає небіволол, у хворих із синдромом ХСН після хірургічної корекції мітральних вад на обстеження запрошувалися пацієнти (мешканці Донецька і Донецької області), що були прооперовані в період з 1995 по 2000 роки. Післяопераційний період складав не менш 1 року. Операції виконувалися в НДІ серцево-судинної хірургії (м. Київ) і в кардіохірургічному відділенні ІНВХ АМН України (м. Донецьк).
Усім хворим проводилася передопераційна підготовка. Пацієнти піддавалися оперативному лікуванню в неактивній фазі ревматичного процесу. У післяопераційному періоді усі хворі отримували протирецидивну терапію, що включала антибіотики широкого спектру дії і протизапальні препарати. Надалі пацієнтам призначалася біцілінотерапія (біцилін-5 щомісяця порічно) і протизапальна терапія (діклонат П, наклофен курсами). У період спостереження у всіх хворих були відсутні ознаки активності ревматичного процесу, що підтверджувалося суб'єктивними, об'єктивними і лабораторними даними.
На попередньому етапі було виявлено, що істотних розходжень у клінічних проявах, показниках гемодинаміки і лабораторних даних у пацієнтів після відкритої мітральної комісуротомії чи протезування мітрального клапану через рік після оперативного втручання не відзначається. Це дозволило об'єднати хворих, які перенесли різні способи хірургічної корекції мітральних вад. Для контрольованого медикаментозного лікування ХСН були сформовані дві групи хворих. Розподіл хворих за статтю та віком представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика хворих, що отримували медикаментозне лікування при ХСН після хірургічної корекції ревматичних мітральних вад
Группи пацієнтів
Вік, роки Стать Чоловіки Жінкиабс. %абс. %Хворі, що отримували традиційну терапію, n=60 < 40
> 40 9 15,0
19 31,611 18,4
21 35,0 Хворі, що отримували терапію, яка включає небіволол, n=61 < 40
> 40 10 16,4
18 29,5 13 21,3
20 32,8
Усього обстежували 121 хворого. Стадію ХСН визначали за класифікацією Стражеска-Василенка (Нарсия Б.Е., 2001); у всіх хворих вона відповідала II А - II Б стадіям. З метою лікування ХСН хворі 1-й групи одержували традиційну терапію, що включала еналапріл, спіронолактон і дігоскин. Хворим 2-й групи зазначену терапію доповнювали небівололом. Препарати призначали в наступних дозових режимах: еналапріл - 2,5-5 мг/доб; спіронолактон - 25-75 мг/доб; дігоксин - 25-50 мкг/доб. Титрування дози небівололу здійснювалося відповідно до рекомендацій призначення ?-АБ хворим із ХСН (Мареев В.Ю., 1999) і починалося з 1/8 середньої терапевтичної дози, що складає 5 мг/доб. Надалі, збільшення дози до 1/4, 1/2 середньої терапевтичної і до повної дози для кожного конкретного хворого при відсутності протипоказань здійснювалося через кожні 2-3 тижні. В остаточному підсумку доза небівололу склала 2,5-5 мг/доб, а період для титрування цієї дози - 1,5-2 місяці; тривалість періоду спостереження в цілому - 6 місяців.
Для формалізованого опису клінічних проявів серцевої недостатності була розроблена й опробована оригінальна методика (Гусак В.К. и др., 2001). Подана методика дозволяє оцінити суб'єктивні й об'єктивні прояви ХСН у балах (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл об'єктивних і суб'єктивних клінічних проявів ХСН по оцінній шкалі (у балах)
Об'єктивні і суб'єктивні кліничні проявиОцінка клінічних проявів 0 балів-1 бал -2 бали -3 бали ЗадишкаВідсутна у спокої і при звичайному фізичному навантаженніВідсутна у спокої, з'являється при звичайному фізичному навантаженніВідсутна чи слабко виражена у спокої, з'являється при незначному фізичному навантаженніВідзначається в спокої, підсилюється при будь-якому фізичному навантаженніТолерантність до фізичного навантаженняВисокаПомірно зниженаЗначно зниженаНизькаСерцебиттяВідсутнє у спокої і при звичайному фізичному навантаженніВідсутнє у спокої, з'являється при звичайному фізичному навантаженніВідсутнє чи слабко виражено у спокої, з'являється при незначному фізичному навантаженніВідзначається в спокої, підсилюється при будь-якому фізичному навантаженні продовження таблиці 2.2
КардіалгіяВідсутна у спокої і при звичайному фізичному навантаженніВідсутна у спокої, з'являється при звичайному фізичному навантаженніВідсутна чи слабко виражена у спокої, з'являється при незначному фізичному навантаженніВідзначається в спокої, підсилюється при будь-якому фізичному навантаженніНабрякиВідсутніПастозність гомілок і стопМинущі набрякиСтійкі набрякиРозміри печінкиНе збільшенаЗбільшена на
2-3 смЗбільшена на
4-6 смЗбільшена більш, ніж на 6 смЧастота серцевих скорочень
(у спокої)До 90 уд/хв91-100 уд/хв 101-110 уд/хв111 і більше уд/хвЧастота дихальних рухів
(у спокої)16-20 дих/хв 21-25 дих/хв26-30 дих/хв31 і більш дих/хвЦіаноз Відсутний у спокої і при звичайному фізичному навантаженніВідсутний у спокої, з'являється при звичайному фізичному навантаженніВідсутний чи слабко виражений у спокої, з'являється при незначному фізичному навантаженніВідзначається в спокої, підсилюється при будь-якому фізичному навантаженні
Відповідно до розробленої методики під час опитування хворого заповнюються наступні графи - "задишка", "толерантність до фізичного навантаження", "серцебиття" і "кардіалгія". Об'єктивно оцінюються і заповнюються графи "набряки", "розміри печінки", "частота серцевих скорочень", "частота дихальних рухів" і "ціаноз". За запропонованою методикою стан хворого може бути оцінений в діапазоні від 0 до -27 балів. Оцінці 0 балів відповідає стан, коли відсутні клінічні прояви ХС