Формування комплексних педагогічних умінь у майбутніх учителів початкових класів

Розділ 2
Засоби забезпечення процесу формування
комплексних педагогічних умінь у майбутніх
учителів початкових класів
2.1. Основні етапи процесу формування комплексних педагогічних умінь у
майбутніх учителів початкових класів
Теоретично обгрунтовуючи та експериментально перевіряючи процес формування
комплексних педагогічних умінь у майбутніх учителів початкових класів, ми
виходили з розуміння сутності поняття "процес" (лат. processus – проходжен­ня,
просування), як "закономірної, послідовної зміни явища, його переходу в інше
явище" [303, 393]. Процес формування комплексних педагогічних умінь у
дослідженні визначається як цілісна, спеціально організована, теоретична і
практична, аудиторна і позааудиторна суб’єкт-суб’єктна взаємодія викладачів і
студентів, спря­мована на формування у майбутніх учителів початкових класів
комплексних педагогічних умінь, що забезпечується на основі єдності виявлених
нами етапів: мотиваційно-пізнавального (пропедевтичного),
тренувально-виконавчо­го (бакалаврської підготовки), рефлексивно-творчого
(підготовки спеціалістів).
І. Мотиваційно-пізнавальний етап, пропедевтичний за своїм характером, охоплював
І–ІІ курси навчання студентів у вузі. Назва етапу обумовлена тим, що для
успішного формування комплексних педагогічних умінь необхідне, крім
навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка передбачає засвоєння знань про
способи педагогічної взаємодії, ще й внутрішнє прагнення до педагогічної
діяльності, а саме, професійно-цін­нісні мотиви, стійкий особистий інтерес до
її виконання та аналізу досягнутих результатів. Ця думка базується на
дослідженнях психологів, які довели, що мотивація – як система цілей, потреб,
мотивів, що спонукають людину оволодівати знаннями, способами пізнання, свідомо
ставитися до навчання – стимулює протікання мислительних процесів, виступає
джерелом активності людини, мобілізує творчі сили особистості, виступає
важливою внутрішньою умовою формування якостей особистості.
Мета даного етапу – забезпечити мотивацію майбутніх учителів до оволодіння
теоретичними і практичними знаннями у їх єдності на аудиторних заняттях з
теорії та історії педагогіки, пропедевтичній навчально-педагогічній практиці.
Зміст діяльності з формування комплексних педагогічних умінь передбачав:
1. Визначення програмових вимог до знань і комплексних педагогічних умінь
студентів на основі аналізу професіограми вчителя початкових класів,
нав­чальних програм і посібників з теорії та історії педагогіки, методики
викладання природознавства, інструктивно-методичних матеріалів до всіх видів
неперервної педагогічної практики. В результаті цього було виділено перелік
комплексних педагогіч­них умінь, які необхідно сформувати у студентів при
опануванні професійною діяльністю на кожному курсі (покурсовий), забезпечуючи
поступове особистісне зростання майбутніх учителів. Відповідно до поставленої
мети було відкориговано зміст теоретичної і практичної підготовки студентів.
2. Добір адекватних методів, прийомів, засобів, необхідних для формування
комплексних педагогічних умінь у студентів.
3. Особистісну мотивацію, активізацію внутрішніх спонукальних сил студентів до
оволодіння теорією і практикою педа­гогічної діяльності, засвоєння основних
завдань майбутньої професійної діяльності на основі розкриття й усвідомлен­ня
професійної і особистісної значущості оволодіння комплексними педагогічними
вміннями, розвиток моральної зацікавленості, інтересу до психолого-педагогічних
знань, прагнення до активної пізнавальної і практичної педагогічної діяльності.
За даними психологів найбільш дієвим є мотив, який має гостру суб’єктивну
значимість. Тому необхідно, щоб студенти вважали поставлену педагогічну задачу
особистісно значимою. Ставлення їх до навчання в цьому випадку якісно інше,
порівняно з розв’язанням задачі лише за необхідності. Навчальний матеріал було
сконструйовано і викладено майбутнім учителям таким чином, щоб у кожній темі
лекційного курсу теоретичні положення ілюструвались результатами
експерименталь­них психолого-педагогічних досліджень та досягненнями передового
педагогічного досвіду. Це сприяло формуванню у студентів уявлень про
динамічність педагогічних знань, важливість оволодіння високим рівнем
комплексних педагогічних умінь, потребу в безперервному самовдосконаленні.
4. Оволодіння студентами теоретичними знаннями про: а) цілі і завдання
професійної діяльності та шляхи їх реалізації; б) особистісні якості педагога,
функції та види діяльності вчителя початкових класів як предметника, класного
керівника; в) принципи, методи, прийоми, форми, засоби навчання й виховання
молодших школярів; г) сутність і структуру комплексних педагогічних умінь,
вимоги і критерії до рівня їх сформованості; д) способи організації педагогічно
доцільної взаємодії з батьками учнів, колегами-вчителями, адміністрацією школи,
громадськістю; е) вимоги до результатів професійної діяльності.
5. Вивчення, аналіз, оцінку фактів і явищ навчально-виховної взаємодії учителів
початкових класів з учнями, співробітництва з батьками, співтворчості з
колегами, адміністрацією, громадсь­кістю; використання інноваційних методів
включеного спостереження за роботою вчителів-новаторів, спеціалістів вищої,
першої, другої категорій, заданого протоко­лювання та індивідуального аналізу
резуль­татів діяльності; аудіовізуальної і комп'ютерної техніки – відеозаписів
безпосе­редньої педагогічної взаємодії та теле- і радіопередач, комп'ютерних
тестів, завдань, засобів мережі Інтернет; особистісно орієнтованих технологій
цільового мікронавчання, варіативного конструювання і розв’язування студентами