РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма, об'єкти та методика досліджень
Програмою досліджень передбачено вивчення наступних питань: удосконалення технології виготовлення органо-мінерального добрива вуглеамофоски з відходів буровугільної промисловості; вивчення динаміки зміни вмісту елементів живлення у ґрунті при застосуванні вуглеамофоски; встановлення впливу вуглеамофоски на проходження фізіологічних та біохімічних процесів у рослинах моркви столової; визначення рівня продуктивності моркви столової за удобрення вуглеамофоскою; встановлення зміни показників якості коренеплодів моркви протягом зберігання в залежності від удобрення.
Програмою польового досліду було передбачено: проведення фенологічних спостережень, які включали візуальну оцінку загального стану дослідного поля, настання та тривалості фаз росту і розвитку рослин; врахування факторів зовнішнього середовища.
Об'єкти досліджень: окремі агрохімічні процеси темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту, фізіологічні та біохімічні процеси в рослинах моркви столової, характер їх змін при застосуванні добрив.
Дослідження проводились на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.і. душечкіна національного аграрного університету. Польовий дослід закладався в овочевому стаціонарі кафедри на базі тов "біотех" бориспільського р-ну київської обл. Повторність досліду трикратна. Площа посівної ділянки 54, облікової - 27 м2. Дослідження проводились згідно вимог, наведених у методиках польового досліду (115 - 117( за схемою:
1.без добрив (контроль)
2.(70р70к120 (?(рк=260) ((:р:к=1:1:1,7)
3. Вуглеамофоска (0,32 т/га) + (51к50 ((:р:к=1:1:1,7)
4.вермикомпост (9т/га) (?(рк=260)
5.вуглеамофоска (0,52 т/га) (?(рк=260)
6.вуглеамофоска (0,26 т/га)+вермикомпост (4,5т/га) (?(рк=260)
7.вуглеамофоска (0,35 т/га)+вермикомпост (3т/га) (?(рк=260)
8. К2со3 (0,117 т/га)+ (н4н2ро4 (0,177 т/га) (?(рк=260)
Така схема дозволяє провести дослідження згідно програми, порівняти ефективність дії вуглеамофоски та її сумішей з вермикомпостом із мінеральними добривами та окремо вермикомпостом, вичленити роль органічної речовини вуглеамофоски. У варіанті 3 доза вуглеамофоски прирівняна за співвідношенням (:р:к до рекомендованої інститутом овочівництва та баштанництва уаан для північного лісостепу (варіант 2). У варіантах 4 і 5 досліджували дію відповідно вермикомпосту і вуглеамофоски у дозах, рівних до рекомендованої за сумою (рк. У варіанті 8 досліджували окремо мінеральні компоненти вуглеамофоски у дозі, вирівняній за співвідношенням (:р:к до варіанту 5.
У досліді використовувались: мінеральні добрива: аміачна селітра - 34,4 % ( (дост 2-85е), суперфосфат простий гранульований - 19,1 % р2о5 (дост 5956-78), калімагнезія - 27 % к2о (ту - у-6-05743160002-94); вермикомпост ((-1,32, р2о5-0,40, к2о-1,20 %), вуглеамофоска ((-6,0, р2о5-22,2, к2о-22,1, водорозчинних гумінових кислот - 7 %). Добрива вносились під передпосівну культивацію. У дослідженні використано перспективний сорт моркви столової монанта голландської селекції (фірма "рійк цваан"). Попередник - цибуля ріпчаста.
Агротехніка вирощування моркви столової включала наступні заходи:
- оранка ранньовесняна на глибину 25-27см, агрегат плн-3-35;
- внесення добрив, агрегат нру-0,5;
- внесення досходового гербіциду "стомп" (3л/га робочого розчину), агрегат оп-2000;
- фрезерна культивація і грядоутворення, агрегат "барчі";
- посів моркви на глибину 1,5 см з розрахунку 55 насінин на 1 погонний метр, агрегат сівалка точного висіву stenhei-870 (відстань між центрами коліс 1,52м, на гряді розміщено 4 рядки);
- догляд за посівами: внесення гербіцидів ("зелек" - 1л/га робочого розчину, "фюзілад супер" - 2 л/га препарату, "гезагард" - 2 кг/га препарату), агрегат оп-2000;
- збір врожаю: підкопування, агрегат ммт-14.
Зразки ґрунту і рослин відбирались згідно методичних вимог [115, 116] в окремі фази росту і розвитку: сходи, початок формування коренеплоду, "пучкова продукція" (період інтенсивного формування коренеплоду), технічна стиглість. Аналітична частина роботи проводилась у випробувальній лабораторії "оцінка якості земель, добрив та продукції рослинництва" (атестат акредитації № uа 6.001.н.326). При її виконанні керувались загальноприйнятими методиками (115, 118, 123(. У ґрунті визначали: вміст гумусу за методом тюріна в модифікації нікітіна, рухомих гумусових речовин - за методом єгорова (екстрагуванням 0,2 н. Naoh), детриту - з оцтовим ангідридом, фракційний склад гумусу - за методом пономарьової та плотнікової; вміст азоту легкогідролізованих сполук - за методом тюріна і кононової, нітратного - потенціометрично; амонійного - колориметрично з реактивом несслера; рухомого фосфору - колориметрично за методом кірсанова; водорозчинного та обмінного калію - за допомогою полуменевого фотометра; ступінь рухливості фосфатів - за методом карпінського і зам'ятіної. У рослинному матеріалі проводили визначення вмісту: вологи і сухої речовини гравіметричним методом; після мокрого озолення за методом гінгзбург азоту - колориметрично з реактивом несслера, фосфору - колориметрично за методом деніже в модифікації левицького, калію - за допомогою полуменевого фотометра. Для оцінки якості продукції у коренеплодах визначали вміст каротину колориметрично за методом муррі, цукрів - титриметрично за методом бертрана, нітратів - потенціометрично.
Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом статистичного (дисперсійного, кореляційного - "ttest", "pearson") аналізу. Енергетичну ефективність застосування добрив оцінювали за методикою болотських, економічну ефективність розраховували за цінами 2001 р.
2.2. Грунтово-кліматичні умови зони проведення досліджень
2.2.1. Метеорологічні умови
Територія, де проводились дослідження, розміщується в межах київського агрогрунтового району це