Ви є тут

Зміна стану гумусу дерново-підзолистих грунтів Полісся за різного їх сільськогосподарського використання

Автор: 
Дацько Людмила Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003458
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Об’єкти, методика, умови проведення досліджень
2.1. Програма досліджень
Програмою досліджень передбачалось вивчити особливості зміни стану гумусу
дерново-середньопідзолистого ґрунту залежно від різних технологій вирощування
озимого жита.
Завдання досліджень:
- визначити вплив ґрунтозахисної технології вирощування озимого жита, яка
базується на плоскорізному обробітку, на вміст і запаси гумусу;
- вивчити кількісні і якісні зміни органічної речовини дерново-підзолистого
ґрунту під впливом різних систем обробітку;
- визначити вплив добрив на різних фонах обробітку на показники гумусного
стану;
- встановити зв’язки між ферментами і показниками гумусного стану;
- розрахувати баланс гумусу за трьома методами – Г.Я.Чесняка, О.М.Ликова,
О.Г.Тараріко і М.Г.Лобаса і визначити, який з них самий практичний;
- встановити норми добрив, які забезпечують максимальний врожай і окупність
одиниці поживних речовин;
- вивчити гумусний стан дерново-підзолистого грунту – як критерію оцінки
ґрунтозахисної і економічної ефективності технологій вирощування озимого жита;
- розробити практичні рекомендації застосування ґрунтозахисної технології
вирощування озимого жита в умовах центрального Полісся Житомирської області.
2.2. Методика і об’єкт досліджень
Дослід закладений на дерново-середньопідзолистому глеюватому глинисто-піщаному
грунті на морені. Стаціонарна ділянка розташована на віддалі 1,2 км на схід від
с. Немирівка Коростенського району Житомирської області. В геоморфологічному
відношенні це зандрована слабохвиляста рівнина, де особливо поширені дефляційно
нестійкі грунти.
Ці грунти відрізняються слабкою протидефляційною стійкістю, що зв’язане з
легким гранулометричним складом, а також із значною кількістю в структурі
посівної площі культур, які характеризуються високим коефіцієнтом ерозійності
(картопля, льон, люпин, кукурудза та ін.). Пилові бурі на Поліссі мають не
значну повторність, однак характеризуються великою руйнівною силою. Місцева
вітрова ерозія проявляється більше весною, а також в морозні малосніжні періоди
зими.
Дослідження проводились у 1999 – 2001 рр в стаціонарному досліді Інституту
сільського господарства Полісся. Дослід закладено у 1982 році.
Розріз №1 закладений на рівній місцевості. Рослинність представлена озимим
житом. Скипання від соляної кислоти не спостерігалося. Оглеєння відмічалося у
вигляді іржавих плям і чорних вкраплень – з 79 см і сизих плям – з 101 см.
НЕорн 0 – 20 см
20
Гумусово-елювіальний, сірий, свіжий, глинисто-піщаний, нестійко
дрібногрудучкуватий, слабоущільнений, сильно і рівномірно припудрений присипкою
SіО2, зрідка зустрічається галька, є корені рослин; перехід різкий по
обробітку
Еh 21 – 28 см
7
Елювіальний гумусований, сірувато-білий, вологий, глинисто-піщаний,
пластинчасто-грудучкуватий, ущільнений, зрідка зустрічається галька, є мілкі
корені рослин; перехід поступовий за забарвленням
Е 29 – 45 см
16
Елювіальний, білуватий, вологий, глинисто-піщаний, пластинчастий, ущільнений;
перехід поступовий за забарвленням
Іе 46 – 72 см
26
Ілювіальний елювійований, білувато-бурий (чергування білуватих язиків і бурих
заклинків), вологий, супіщаний, грудучкувато-горіхуватий, щільний; перехід
поступовий за забарвленням
І(gl) 72-100 см
28
Ілювіальний, бурий, вологий, супіщаний, призмовидно-горіхуватий, щільний, по
гранях структурних окремостей видно присипку SіО2, з 79 см зустрічаються чорні
вкраплення та іржаві плями; перехід поступовий
Ріgl 101–122см
21
Порода ілювійована, бура з сизими і чорними плямами, волога, супіщана,
горіхувато-грубогрудучкувата, щільна; перехід поступовий
РGl 123 см і глибше
Бурувато-сиза, легкосуглинкова, дуже волога морена
Грунт - дерново-середньопідзолиистий глинисто-піщаний глеюватий на морені
Розріз № 2 закладений на перелозі, який знаходиться біля стаціонарного досліду.
Рослинність представлена грястицею збірною, райграсом багатоукісним, тонконогом
лучним, лисохвостом лучним, конюшиною червоною і білою. Скипання від соляної
кислоти не спостерігалося. Оглеєння відмічалося у вигляді іржавих плям та
чорних вкраплень – з 76 см і сизих плям – з 96 см.
НЕ 0 – 22 см
22
Гумусово-елювіальний, сірий, свіжий, глинисто-піщаний, дрібногрудучкуватий,
слабоущільнений, сильно і рівномірно припудрений присипкою SіО2, зрідка
зустрічається галька, є корені рослин; перехід різкий за забарвленням
Е 23 – 49 см
26
Елювіальний, білуватий, вологий, глинисто-піщаний, пластинчастий, ущільнений,
зрідка зустрічається галька; перехід поступовий за забарвленням
Іе 50 – 70 см
20
Ілювіальний елювійований, білувато-бурий (чергування білуватих язиків і бурих
заклинків), вологий, супіщаний, грудучкувато-горіхуватий, щільний; перехід
поступовий по забарвленню
І(gl) 71-96 см
25
Ілювіальний, бурий, вологий, супіщаний, призмовидно-горіхуватий, щільний.
Зустрічаються чорні вкраплення та іржаві плями з 76 см, по гранях структурних
окремостей видно присипку SіО2; перехід поступовий
Ріgl 96–120см
24
Порода ілювійована, бура з сизими і чорними плямами, волога, супіщана,
горіхувато-грубогрудучкувата, щільна; перехід поступовий
РGl 121 см і глибше
Бурувато-сиза, легкосуглинкова, дуже волога морена
Грунт - дерново-середньопідзолиистий глинисто-піщаний глеюватий на морені
Розріз №3 закладено під лісом на рівнинній місцевості. Рослинність представлена
змішаним широколистяним лісом. Основні породи – береза, граб, сосна.
Трав’яниста рослинність представлена чистотілом, кропивою бездомною, звіробоєм,
злаковими. Скипання від соляної кис