РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ, МЕТОДИКА
І УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Метою досліджень було вивчення впливу ґрунтозахисних технологій з елементами біологізації на стан гумусу і біо-фізико-хімічні властивості чорнозему типового Правобережного Лісостепу та врожайність сільськогосподарських культур.
Програмою досліджень передбачалось вивчення впливу ґрунтозахисних технологій вирощування цукрових буряків, які базуються на плоскорізних обробітках ґрунту на стан гумусу та фактори гумусоутворення та ефективну родючість чорнозему типового.
Відповідно до мети досліджень вирішувалися такі завдання:
- встановити направленість процесу ґрунтоутворення та відтворення родючості грунту на основі вивчення фізико-хімічних та біологічних показників властивостей чорнозему типового в умовах ґрунтозахисних технологій;
- вивчити якісні зміни вмісту і запасів гумусу під впливом різних способів обробітку ґрунту і норм добрив;
- встановити вплив різних систем обробітку, норм і видів органічних добрив на динаміку загальної біологічної активності, окисно-відновного потенціалу, реакції ґрунтового середовища і продуктивної вологи чорнозему типового;
- на основі вивчення фізико-хімічних та біологічних показників властивостей чорнозему типового виявити їх взаємозалежність і вплив на врожайність сільськогосподарських культур;
- встановити агрономічну, економічну і енергетичну ефективність ґрунтозахисних технологій вирощування цукрових буряків порівняно з традиційною технологією та розробити рекомендації виробництву.
2.2. Об'єкт досліджень
Дослідження проводились у Науково-дослідному господарстві (НДГ) "Великоснітинське" Фастівського району Київської області, ґрунтовий покрив якого є типовим для Фастівського природно-сільськогосподарського району. В геоморфологічному відношенні це Придніпровська височина, що входить до північної частини Правобережного Лісостепу.
Клімат місцевості помірно-континентальний з теплим помірно-вологим літом і короткою, з частими відлигами зимою. За багаторічними даними метеостанції Фастів середньорічна температура повітря складає +6,5, абсолютний максимум температури +37, абсолютний мінімум -34?С. Важливим показником є дати першого і останнього заморозків та довжина безморозного періоду, які наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Дати першого і останнього заморозків та тривалість безморозного періоду (метеостанція Фастів)
Дати останнього заморозку весноюДати першого заморозку осіннюТривалість безморозного періоду, дібРаннясередняпізняРанняСередняПізняраннясередняпізня4.IV28.IV27.V14.IX6.X7.XI120160207
Сніговий покрив нестійкий. Середня потужність не перевищує 20 см. Середньо багаторічна глибина промерзання ґрунту 41 см. В зимовий період можливі відлиги, що при послідуючому різкому зниженні температури повітря приводить до утворенню льодової кірки. Розподіл опадів має чітко виражений максимум в літні місяці (червень, липень) і мінімум у зимові (січень, лютий). Ґрунтові води залягають глибоко (8-10 м) і на зволоження ґрунтів та процеси ґрунтоутворення не впливають. Лише в пониженнях по дну улоговин і западин місцевості, де періодично збирається вода поверхневого стоку, спостерігається глибоке вилуговування профілю, а також оглеєння горизонтів з утворенням лучно-чорноземних ґрунтів. Максимальні запаси продуктивної вологи у кореневмісному шарі спостерігаються навесні після сніготанення.
За багаторічними даними для формування врожаю зернових та просапних культур умови вологозабезпечення сприятливі, однак в окремі роки спостерігаються періоди нестачі вологи.
Ґрунтотворною породою для ґрунтів дослідного поля послужили леси та лесовидні суглинки, які перекривають місцевість з поверхні товщею в 8-12 м.
Рослинне вкриття місцевості в минулому складала трав'яниста рослинність і лише на окремих ділянках лісова формація. Це сприяло розвитку дернового та підзолистого процесів ґрунтоутворення.
За результатами ґрунтового обстеження (1991 р.) в господарстві виділено 10 ґрунтових відмін, які об'єднано у дві агровиробничі ґрунти: чорноземів типових, які займають біля 80 % всього ґрунтового вкриття та лучно-чорноземних ґрунтів. Ґрунти на орних землях мають сприятливий водний режим, слабко кислу або близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину.
2.3.Методика досліджень
Дослідження проводились у 1999-2001 р.р. на стаціонарному досліді кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного аграрного університету.
Дослід закладено у весняно-літній період 1998р., схил ділянки менше 1?, який за крутизною є типовим для рельєфу широкохвилястої рівнини з невеликим перепадом висот. Перед закладкою польового досліду було проведено ґрунтове обстеження ділянки. Приводимо опис ґрунтового розрізу:
Гумусовий, темно-сірого кольору, свіжий, розпушений, середньо-суглинковий, зернисто-грудочкуватої структури, пронизаний коріннями рослин, червороїни, копроліти. Орний шар 0-30 см виділяється на фоні гумусного горизонту дещо світлішим кольором, злегка ущільненим складенням і пилувато-грудочкуватою структурою. Карбонати скипають з глибини 44см.
Верхній гумусовий перехідний горизонт, свіжий, бурувато-сірий, розпушеного складу, грудочкуватої структури, пронизаний поодинокими корінцями, тріщинами, переритий кротовинами, червороїни, копроліти. Карбонати у вигляді білуватого нальоту "цвілі" по тріщинах. Перехід помітний за забарвленням, складом і структурою.
Нижній перехідний горизонт, свіжий, сіро-жовтого кольору (брудний), злегка ущільнений, переритий кротовинами і червороїнами, копроліти, корінці. Карбонати у вигляді білуватого нальоту, виражені слабкіше ніж у верхньому горизонті. Перехід до породи поступовий по загумусованості і структурі.
Ґрунтоутворююча порода - лес, грубопилувато-середньо-суглинковий, світло-палевого кольору, однорідний пористий з карбонатами у вигляді "трубочок" і "жилок".
Ґрунт: чорнозем типовий глибокий малогумусний середньо-суглинко