РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об’єкт дослідження
Вивчення змін еколого-меліоративного стану та родючості перезволожених ґрунтів
Лівобережного Лісостепу під впливом тривалої гідротехнічної меліорації та
сучасного використання земель проведено в межах басейну річки Трубіж. Об’єкти
досліджень – гідроморфні й напівгідроморфні ґрунти. Дослідні ділянки
розташовані у витоковій, центральній і гирловій частинах басейну Трубежа (рис.
2.1).
Рис. 2.1. Схема розміщення дослідних ділянок в басейні р. Трубіж (умовні
позначення: 1 – пункти відбору проб річкової води; 2 і 3 – пункти відбору
зразків ґрунту та проб підгрунтових вод: 2 – напівстаціонарні, 3 –
стаціонарні)
Таке розміщення дало змогу об’єктивно вивчити властивості різних ґрунтових
відмін на цьому етапі функціонування меліоративної системи (1999-2004 рр.) та
оцінити зміни, які відбулися в них під впливом тривалого осушення та хімічної
меліорації.
Загальна площа басейну р. Трубіж становить 474,4 тис.га, з них – 62,5% (296,4
тис.га) – це автоморфні ґрунти, а 32,5% (або майже 178 тис.га) – гідроморфні та
напівгідроморфні ґрунти. Частка гідроморфних відмін складає 22,1% (104,9
тис.га), де 11,9% (56,7 тис.га) – гідроморфні мінеральні й 10,2% (48,2 тис.га)
– гідроморфні органогенні ґрунти. Напівгідроморфні ґрунти займають близько
15,4% від загальної площі басейну (рис. 2.2). Беззаперечно, що досліджувані
об’єкти відіграють вагому роль у ландшафтно-екологічному стані ґрунтового
покриву басейну ріки.
Рис. 2.2. Співвідношення ґрунтів за ступенем гідроморфності в басейні р. Трубіж
(1 – гідроморфні мінеральні; 2 – гідроморфні органогенні; 3 – напівгідроморфні;
4 – автоморфні)
Відповідно до мети і завдання, наші дослідження умовно поділено на три рівні:
басейновий, регіональний (або локальний) та стаціонарний. Дослідженнями
басейнового рівня передбачено вивчення еколого-меліоративного стану та
родючості гідроморфних органогенних ґрунтів басейну р. Трубіж. Дослідні ділянки
розташовані в межах Трубізької меліоративної системи, побудованої в заплаві
(рис. 2.3) [32].
Рис. 2.3. Схема Трубізької осушувально-зволожувальної меліоративної системи
Дослідження регіонального або локального характеру проводили з метою вивчення
зміни процесів ґрунтоутворення в залежності від форм мікрорельєфу цієї
території та впливу на них тривалої гідротехнічної меліорації. Нами було
вибрано дослідну ділянку, на якій в комплексі містяться дернові солонцюваті і
осолоділі ґрунти різного ступеня оглеєння.
Значній частині Лівобережного Придніпров’я характерна така негативна риса, як
солонцюватість, що погіршує їх природну родючість. Вплив хімічних меліорантів
на зміну сольового режиму та інших властивостей ґрунтів цієї території ми
аналізували, використовуючи тривалий стаціонарний дослід на опорному пункті
Інституту землеробства УААН в селі Любарці Бориспільського району Київської
області.
Методика досліджень
Обґрунтування та вибір дослідних ділянок у басейні р. Трубіж були проведені у
відповідності до вимог щодо меліоративного моніторингу на осушуваних землях
[122, с. 137-171]. Ключові ділянки розміщені відносно рівномірно, охоплюючи
виток, центральну та гирлову частини Трубежа, який є магістральним каналом
меліоративної системи.
У відповідності до рівнів наших досліджень, для оцінки ґрунтового покриву було
закладено ґрунтові розрізи та здійснено їх морфолого-генетичний опис й відбір
зразків із генетичних горизонтів. Подальший відбір змішаних зразків ґрунту із
зони аерації проводили за допомогою бура із наступних глибин: 0-10, 10-30,
30-50, 50-70, 70-100, 100-125, 125-150, 150-175, 175-200, 200-250 см.
Наші дослідження передбачали вивчення сезонної та багаторічної динаміки
основних режимів перезволожених ґрунтів Трубізької меліоративної системи. Тому,
відбір зразків ґрунту для подальших лабораторних аналізів проведено нами в три
строки: навесні (квітень-травень), влітку (червень-липень) та восени
(вересень-жовтень). Також для оцінки еколого-меліоративного стану осушуваної
території проводили відбір проб підгрунтової, дренажної та річкової води з р.
Трубіж та її приток. Польові та лабораторні дослідження проводили згідно
загальноприйнятих методик [53].
При закладанні розрізів для лабораторних досліджень відбирали зразки ґрунту з
генетичних горизонтів. В подальшому відбір проводили за вище зазначеними
шарами. Для характеристики властивостей та дослідження сезонної динаміки
основних режимів ґрунту визначали наступні показники: вологість ґрунту –
термо-гравіметричним методом, аналіз водної витяжки, реакцію ґрунтового розчину
– потенціометрично [56], щільність – методом ріжучих циліндрів, щільність
твердої фази – за Долговим, НВ – методом заливних площадок, МГ – за Ніколаєвим,
КВ – методом насичення непорушеного зразка у ріжучих циліндрах, вміст гумусу за
методом Тюріна в модифікації Сімакова, суму обмінних основ та гідролітичну
кислотність – за Капером-Гільковіцем, ємність катіонного обміну за методом
Захарчука, обмінні катіони (Na+, Ca2+, Mg2+) за методом Гедройца, вміст
нітратів за методом Гряндваль-Ляжу, азот амонійний – з реактивом Несслера,
рухомі форми фосфору та обмінний калій – за Мачигіним (в карбонатних ґрунтах),
за Чиріковим (в нейтральних) [6, 10, 30, 38, 49, 54, 55].
У пробах води проводили аналіз аніонно-катіонного складу (HCO3-, CO32-, Cl-,
SO42-, Ca2+, Mg2+, Na+) та визначали рН [101].
Вивчення впливу хімічних меліорантів (у комплексі з дренажними роботами) на
зміну властивостей та режимів, зокрема водно-сольового режиму, солонцюватих
ґрунтів вивчали в тривалому досліді Інституту землеробства УААН. Робот
- Київ+380960830922