ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТРАНСФОРМАЦІЯ ГРУНТІВ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ (аналітичний огляд)
РОЗДІЛ 2. НОВІ МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТРАНСФОР-
МАЦІЙНИХ ЗМІН ГРУНТІВ ПІД ВПЛИВОМ ДОБРИВ
2.1. Методологія досліджень
2.2. Умови і методика проведення досліджень
РОЗДІЛ 3. ЗМІНИ ГРУНТОВОЇ МАСИ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ ЇЇ З ДОБРИВАМИ
3.1. Закономірності і характер взаємодії мінеральних добрив з
грунтом
3.2. Концентрація і активність іонів при внесенні різних форм
мінеральних добрив
3.3. Стійкість структурних агрегатів грунту до дії різних форм
мінеральних добрив
3.4. Реакція органічної частини грунту на внесення різних форм
мінеральних добрив
РОЗДІЛ 4. ДІАГНОСТИКА І ШЛЯХИ ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО СПРЯМУ-
ВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН ГРУНТІВ В УМОВАХ
ІНТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ
4.1. Зміни структурного і гумусового стану грунтів під впливом
різних форм мінеральних добрив
4.2. Пептизуюча дія органічних добрив
4.3. Закономірності пептизації грунтової маси мінеральними доб-
ривами залежно від типу грунту, характеру його сільськогос-
подарського використання і прийомів агротехніки
4.4. Управління процесами взаємодії добрив з грунтом
4.5. Використання хімічної термодинаміки для оцінки трансформа-
ційних змін грунтів під впливом добрив
РОЗДІЛ 5. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ ГРУНТІВ ПРИ ЛОКАЛЬНОМУ
ВНЕСЕННІ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
5.1. Локалізація мінеральних добрив при поверхневому обробітку
грунту та її агроекологічні наслідки
5.2. Основні характеристики грунтів при локальному внесенні азот-
них добрив
РОЗДІЛ 6. УРОЖАЙНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА
РІЗНИХ СИСТЕМ І СПОСОБІВ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
6.1. Урожайність сільськогосподарських культур при систематичному
застосуванні добрив
6.2.Продуктивність сівозмін при використанні різних форм міне-
ральних добрив
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
ВСТУП
Дослідження взаємодії добрив з ґрунтом беруть свій початок від експериментів англійського фермера Г.С. Томпсона. Із часом їх повторив відомий хімік Дж. Уей, який, до речі, вперше сформулював головні закономірності катіонного обміну []. Одна з них наголошувала на миттєву швидкість обміну катіонів добрива (солі) з ґрунтом. Свій подальший розвиток "вчення про катіонообмінну здатність. ґрунтів" знайшло у працях К.К. Гедройця. Але положення про миттєвість реакцій обміну катіонів надовго закріпилося в науковій літературі. Новий підхід до вивчення механізму взаємодії добрив з ґрунтом започаткував М.Б. Мінкін, який показав, що взаємодія солі (добрива) з ґрунтом іде з кінцевою швидкістю (на протилежність висновкам К.К. Гедройця). Він дослідив і головні етапи фізико-хімічного поглинання добрив. Визнання того факту, що внесені добрива потрапляють не в гомогенізоване середовище і що взаємодія добрив з ґрунтом відбувається не миттєво, особливо у ґрунтах з низькою вологістю, дозволила вченим дійти до висновку про поетапну взаємодію добрив з ґрунтом. Незважаючи на таке визнання, історично склалося так, що вивчення початкового етапу взаємодії добрив з ґрунтом залишилося поза увагою дослідників. Проведені нами іонометричні, мікро- й субмікроморфологічні дослідження виявили локальний характер взаємодії мінеральних добрив з ґрунтом і дозволили з'ясувати ті явища, які спостерігаються у ґрунтах після внесення добрив. Хімічні аналізи остаточно ствердили положення про те, що кінцеві результати впливу мінеральних добрив на ґрунти залежать від початкових ефектів взаємодії добрив з ґрунтом. Ілюстративним прикладом цього положення може бути вплив зрошення на властивості ґрунтів. Зрошення, як і внесення мінеральних добрив, є вирішальним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проте наслідки зрошення (вторинне засолення і осолонцювання ґрунтів, втрата ними агрономічно цінної структури тощо) суттєво залежать від початкового етапу взаємодії води з ґрунтом. За умов правильного спрямування цього етапу (вибір способу зрошення, обґрунтування норми поливу, доведення співвідношення аNа+/аСа+ до заданих значень за допомогою спеціальних домішок і т.ін.) з'являється можливість позбавитися негативних наслідків зрошення, перетворити його в ефективний і екологобезпечний прийом. Так само під час внесення мінеральних добрив початкові ефекти їх взаємодії з ґрунтом визначають кінцевий результат впливу.
Вивченню первинних процесів взаємодії мінеральних добрив з ґрунтом, розробці теоретичних положень і практичних заходів щодо екологобезпечної трансформації ґрунтів при інтенсивному використанні добрив присвячується наша робота. Користуючись нагодою, автор щиро дякує співробітникам кафедр агрохімії і ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, Національного аграрного університету (м. Київ), Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, ННЦ "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського", Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН, ННЦ "Інститут землеробства УААН", Інституту мікробіології та вірусології НАН України, Коломийської та Веселоподільської дослідних станцій та інших наукових установ за можливість виконання експериментальної частини роботи й надані цінні поради.
Актуальність
- Київ+380960830922