РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма та завдання досліджень
Програмою передбачалось вивчення впливу 20-річного систематичного застосування
різних систем удобрення в зерно-картопляній сівозміні на вміст і форми кальцію
та магнію у дерново-підзолистому грунті, фізико-хімічні показники, поживний
режим, а також ефективність магнієвих добрив в умовах Лівобережного низинного
Полісся, внесених під яру пшеницю.
Завдання досліджень:
- Встановити зміну фізико-хімічних показників, поживного режиму і стану кальцію
та магнію в грунті залежно від систематичного застосування різних систем
удобрення в зерно-картопляній сівозміні;
- Вивчити вплив магнію, при різних системах удобрення, на динаміку вмісту
елементів живлення в рослинах ярої пшениці;
- Дослідити зв’язок між показниками родючості грунту, формами магнію, вмістом
елементів живлення в рослинах, урожайністю та показниками якості зерна ярої
пшениці;
- Визначити агроекономічну ефективність магнієвих добрив при вирощуванні ярої
пшениці;
- Розробити рекомендації використання магнієвих добрив під яру пшеницю на
дерново-підзолистих грунтах Лівобережного низинного Полісся України.
2.2. Об’єкт і методика досліджень
Польові дослідження проводились в Чернігівському інституті агропромислового
виробництва УААН, який територіально розміщений в Лівобережному низинному
Поліссі. Грунти цього району приурочені до Придеснянської лівобережної
акумулятивної низини, переважна більшість території якої в геоморфологічному
відношенні є верхньою терасою річки Десни. Основними грунтовими відмінами є
дерново-слабо і середньопідзолисті, сірі та ясносірі опідзолені грунти.
Для дерново-підзолистих грунтів цього агрогрунтового району характерні висока
водопроникність, незначна вологоємність і дуже слабка водопідйомна здатність,
що є наслідком нестійкого водного режиму в період вегетації рослин. Швидка
мінералізація органічних решток та промивний водний режим визначають слабку
гумусованість грунтового профілю та низький вміст елементів живлення. Легкий
гранулометричний склад і низький вміст колоїдної фракції є причиною низької
місткості вбирання.
Для отримання сталих урожаїв сільськогосподарських культур на цих грунтах
необхідно проводити систематичне внесення органічних і мінеральних добрив, а
також обов’язково проводити періодичне вапнування для підтримання оптимальних
фізико-хімічних параметрів.
Будова профілю дерново-підзолистого супіщаного грунту на шаруватих
водно-льодовикових відкладах:
НЕ
(0-23)
Гумусово-елювіальний (орний); сірий супіщаний, неміцно грудочкуватий, добре
виражений, перехід чіткий
Е(h)
(24-38)
Елювіальний (підзолистий); білястий, добре виражений, грудочкувато-пилуватий з
чітко вираженим пластинчатим складом, перехід різкий
(39-75)
Ілювіальний; бурий з червоно-іржавими прошарками, напливами колоїдів, в’язкий з
горіхувато-призматичною структурою, добре іллювійований
Ір
(76-113)
Перехідний; палево-бурий, неоднорідний за гранулометричним складом, добре
помітні напливи колоїдів, перехід добре виражений
(114-155)
Материнська порода; водно-льодовикові супіщані відклади жовтувато-палевого
забарвлення
За механічним складом грунтотворні породи дерново-підзолистих грунтів цього
району є супіски та піскуваті легкі суглинки
Характерною особливістю дерново-підзолистих супіщаних грунтів, які сформувалися
на флювіогляціальних відкладах, є однорідність мінералогічного складу, в якому
переважає кварц. Наслідком цього є значна водопроникність грунтового профілю,
невисока буферність, бідність грунтотворних порід елементами мінерального
живлення, включаючи магній і кальцій, слабка вбирна здатність по відношенню до
обмінних катіонів. Грунт орного шару містить близько 62,9 % піску, 28,8 % пилу
та 8,3 % мулу.
Фізико-хімічні та агрохімічні показники дерново-підзолистого грунту дослідних
ділянок наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні та агрохімічні показники дерново-підзолистого грунту
(Чернігівський інститут АПВ УААН)
Показники
НЕ
/0-23/
Е(h)
/24-38/
рН сольовий
5,0
5,4
Нг, мг екв/100г грунту
2,5
3,1
S, мг-екв/100 г грунту
5,4
4,8
Гумус за Тюріним, %
1,1
0,7
Азот легкогідролізованих сполук за Тюріним і Кононовою, мг/100 г грунту
9,7
5,9
Р2О5 за Кірсановим, мг/100г грунту
15,0
13,3
К2О за Масловою, мг/100г грунту
6,2
6,9
За ступенем кислотності горизонт НЕ – середньокислий, Е(h) – слабокислий,
забезпеченість азотом легкогідролізованих сполук за Тюріним і Кононовою в
горизонті НЕ – висока, Е(h) – підвищена, рухомими фосфатами за Кірсановим
відповідно – висока і підвищена, обмінним калієм за Масловою – низька в обох
горизонтах.
Дослідження проводились в стаціонарному досліді з вивчення різних систем
удобрення в зерно-картопляній сівозміні, який був закладений у 1981 році [27].
Схема досліду:
1. Контроль (без добрив);
2. N68Р68К90 – мінеральна система удобрення;
3. Гній 10 т/га – органічна система удобрення;
4. N68Р68К90 + сидерат (люпин) – органо-мінеральна сидеральна система
удобрення;
5. Гній 10 т/га + N68Р68К90 – органо-мінеральна традиційна система удобрення.
Посівна ділянка: довжина –17 м, ширина – 6 м, площа - 102 м2. Облікова ділянка:
довжина –15 м, ширина – 4 м, площа - 60 м2. Ділянки розміщені рендомізовано.
Повторність 4-х кратна. Вивчення ефективності магнієвих добрив проводилось на
вище перерахованих варіантах досліду методом розщеплених ділянок.
Ефективність різних систем удобрення та магнію вивчалась на ярій пшениці сорту
“Рання –93”, яка районована для умов Полісся. Безпосередньо під цю культуру
вносили мінеральні добрива (аміачну селітру, гранульований суперфосфат,
хлористий калій, магній сірчанокислий) в дозі N60Р60К90Мg40, а гній та сидер
- Київ+380960830922