РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Кліматичні умови
Дослідження з вивчення впливу різних систем утримання міжрядь яблуневого саду
на родючість ґрунту проводились в 2003-2005 роках на Подільській дослідній
станції садівництва. Територія Подільської дослідної станції садівництва
розташована в добре і достатньо зволоженій зоні Лісостепу (гідротермічний
коефіцієнт становить 1,20-1,40). Клімат в зоні проведення стаціонарних
досліджень помірно континентальний, теплий і вологий. Середньорічна температура
повітря коливається в межах від +5,6 оС до +8,5 оС. Середня температура повітря
найхолоднішого місяця мінус 6 оС. Абсолютний мінімум температури повітря мінус
38 оС, що вказує на можливі випадки часткового пошкодження плодових дерев
(вимерзання плодових бруньок, підмерзання молодих пагонів). Абсолютний максимум
– плюс 38 оС. Сума активних температур повітря складає 2165-2901 оС.
Безморозний період триває в середньому 170-180 днів. Середня дата закінчення
останніх весняних і початку перших осінніх заморозків припадає відповідно на 15
квітня та 16 жовтня. Крайніми датами (найбільш ранньою і найбільш пізньою)
закінчення весняних заморозків є 23 березня та 22 травня, а початку осінніх
заморозків – відповідно 20 вересня та 12 листопада. Таким чином, тривалість
безморозного періоду може змінюватись в межах від 149 до 215 днів. Сніговий
покрив неглибокий і нестійкий. Середня його висота коливається в межах від
6-7см у грудні, 12-17см у січні, 17-20 см у лютому, 4-2см у березні.
Зберігається сніговий покрив 90-100 днів. Середня глибина промерзання ґрунту в
першу половину зими не перевищує 39 см, а в другу – 50 см. Максимальна глибина
промерзання ґрунту в зимовий період може досягати 140 см. Атмосферні посухи та
суховії середньої інтенсивності спостерігаються щорічно, інтенсивні – в окремі
роки.
Умови зволоження території достатньо сприятливі. Середньорічна кількість опадів
(середня багаторічна) складає 586мм. Найбільша кількість опадів випадає у
весняно-літній період, що забезпечує хороший ріст плодових дерев.
Дані з кількості опадів, температури та вологості повітря за роки досліджень
наведені нижче у вигляді діаграм.
Рис. 2.1. Кількість опадів за роки досліджень та середньобагаторічні дані.
Рис. 2.2. Температура повітря за роки досліджень та середньобагаторічні дані.
Рис. 2.3. Відносна вологість повітря за роки досліджень.
2.2. Ґрунтові умови
Територія Подільської дослідної станції Інституту садівництва УААН, де виконано
експериментальну частину досліджень, розміщена в межах Українського
кристалічного щита. Територія розташування досліду належить до Придніпровської
височини, яка розчленована густою, добре розвиненою гідрографічною сіткою, що
належить до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра. На формування
території дослідної станції найбільший вплив мали ріка Південний Буг і його
притоки Рів і Ровець.
Рельєф дослідної ділянки рівнинний. Ґрунтові води на глибині 10-15 м. Ґрунт
дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, його морфологічний
опис наводиться нижче.
Морфологічний опис розрізу №1
Розріз закладений на території Подільської дослідної станції садівництва (с.
Ведмеже Вушко Вінницького району Вінницької області) під яблуневими
насадженнями 1991 року садіння на ділянці досліду з вивчення різних систем
утримання міжрядь саду.
На поверхні ґрунту міжрядь саду, що утримуються під природним залуженням
ростуть багаторічні трави: кульбаба (58%), конюшина біла (20%), подорожник
(10%), вівсяниця лучна (12%). На дослідній ділянці проводилась плантажна оранка
на 50см.
Не0-20см – світло-сірий з буруватим відтінком, сухий; гумусований, помітна
присипка SiO2; легкосуглинковий, грудкувато-зернистий, добре розсипається на
окремі зерна, пухкий; пронизаний коренями трав і яблунь, добре помітні ходи
черв’яків; перехід помітний за структурою та кольором.
Неі20-50см – сірий до темно-сірого, зволожений, гумусований, помітна присипка
SiO2; легкосуглинковий, горіхувато-грудкуватий, добре розсипається на окремі
неміцні горішки, ущільнений; пронизаний коренями трав і яблунь; на фоні
темно-сірого з буруватим відтінком ґрунту відмічені за слідами лемешів плугу
кармани бурого та темно-бурого кольору; перехід різкий за лінією плантажної
оранки, структурою, складенням та кольором.
І(1) 50-108см – ілювіальний, зволожений, бурий з коричнюватим відтінком; на
фоні даного кольору відмічені вертикальні запливи гумусових речовин по
кореневинах; середньосуглинковий; горіхувато-призмовидної структури; щільний,
по гранях структурних окремостей добре помітне колоїдне лакування (коричневі,
темно-коричневі плями на загальному жовтувато-бурому фоні); відмічено відмитий
дрібний пісок та крупний пил по водотоках, в окремих місцях групами на боковій
стінці розрізу – чорні крапки залізо-марганцевих конкрецій, зустрічається
велика кількість коренів багаторічних трав та яблунь, кротовини; перехід
помітний за кольором і структурою.
І(2) 108 - 155см – ілювіальний, зволожений, колір неоднорідний – бурий з
жовтуватим відтінком (відмічені малочисельні порівняно з попереднім горизонтом
і невеликі за розміром вертикальні запливи гумусових речовин);
важкосуглинковий, грудкувато-призмовидної структури, ущільнений; присутнє
колоїдне лакування граней структурних окремостей темно-коричневого кольору;
зустрічаються іржаві прошарки, плями і чисельні крапки оксиду заліза та чорні
крапки залізо-марганцевих конкрецій; горизонт пронизаний коренями рослин;
перехід поступовий за кольором.
Pі155–185...205см – слабко ілювійований лес, вологий, ясно-бурий з палевим
відтінком, важкосуглинковий, грудку
- Київ+380960830922