РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених груп хворих
При виконанні роботи нами проаналізовані результати лікування 258 хворих із жовчнокам'яною хворобою, ускладненою холедохолітіазом, що знаходилися на лікуванні в Одеській обласній лікарні за період з 1998 р. по 2002 р. Для з'ясування ефективності фіброхоледохоскопії у діагностиці і лікуванні патології жовчовивідної системи усі хворі були розділені на 3 групи. Основну групу склали 111 пацієнтів з ускладненими формами жовчнокам'яної хвороби, у яких виконувалися лапароскопічні втручання на жовчному міхурі і жовчних протоках. Друга група складалася із 120 хворих з аналогічною патологією, яким виконували відкриті (лапаротомні) втручання. У подальшому нами проводився аналіз і порівняння одержаних результатів лікування цих двох груп. У третю групу увійшли хворі, у яких патологія жовчних проток виявлялася після раніше перенесених лапаротомних втручань. У цих пацієнтів захворювання жовчних проток діагностувалися і корегувалися за допомогою черезшкірної холедохоскопії. Дана група складалася з 27 хворих.
З метою вивчення ефективності інтраопераційної фіброхоледохоскопії під час оперативних втручань у хворих з ускладненими формами жовчнокам'яної хвороби нами були проаналізовані результати лікування хворих перших двох груп.
При дослідженні груп хворі були розподілені за віковою і статевою ознакою (таблиця 2.1) і супутніми захворюваннями (таблиця 2.2). При аналізі отриманих даних була виявлена відповідність у процентному співвідношенні досліджуваних двох груп хворих, що дозволяє зробити їхній статистичний аналіз.
Отримані дані свідчать про те, що серед хворих переважали жінки, більше усього хворих було у віці від 40 до 60 років.
При розподілі хворих ми оцінювали їхній стан за головними ознаками супутньої патології, наявність яких могла істотно вплинути на клінічний перебіг основного захворювання.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віковим і статевим складом
Вік у рокахПерша група,
n = 111Друга група,
n = 120Чол.Жін.Чол.Жін.19 - 29-3(2,7 %)-2(1,7%)30 - 393(2,7%)11(9,9%)6(5,1%)13(10,8%)40 - 496(5,4%)14(12,6%)8(6,6%)15(12,5%)50 - 5911(9,9%)21(18,9%)10(8,3%)24(20,0%)60 - 698(7,2%)15(13,5%)6(5,1%)16(13,3%)70 - 793(2,7%)12(10,8%)3(2,4%)10(8,3%)Більше 70-4(3,6 %)1(0,8%)6(5,1%)Усього31 (27,9%)80 (72,1%)34 (28,3%)86 (71,7%)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за супутньою патологією
Супутні
захворюванняПерша група
n = 111Друга група
n = 120Патологія серцево-судинної системи43 (38,7 %)52 (43,3%)Патологія респіраторної системи19 (17,1%)17 (14,1%)Патологія сечевивідної системи22 (19,8%)21 (17,5%)Ожиріння II - III ступеня51 (46,0%)52 (43,3%)Цукровий діабет16 (14,4%)17 (14,1%)Захворювання щитовидної залози12(10,8%)11 (9,2%)Виразкова хвороба шлунка і ДПК26 (23,4%)29 (24,1%)Сполучення кількох захворювань76 (68,4%)78 (65,0%)
Вивчаючи отримані дані, ми дійшли висновку, що у всіх досліджуваних групах серед супутніх захворювань переважали захворювання серцево-судинної системи (близько 40%), ожиріння (близько 45%). Сполучення декількох супутніх захворювань спостерігалося, у середньому, у 66% хворих.
Клінічна характеристика груп
Клінічна картина калькульозного холециститу, ускладненого холедохолітіазом, у досліджуваних хворих була надзвичайно різноманітна, що пояснювалося існуванням, тяжкістю і тривалістю жовтяниці, а також досить частим сполученням обтураційного холестазу з холангітом різного ступеня тяжкості. У 91 (81,9%) хворого першої групи нами були виявлені явища хронічного калькульозного холециститу, ускладненого холедохолітіазом. У 20 (18,1%) пацієнтів цієї групи ми спостерігали симптоми гострого калькульозного холециститу. При гістологічному обстеженні жовчного міхура цих хворих у 7 пацієнтів були виявлені явища катарального холециститу, а у 13 хворих було діагностовано флегмонозний холецистит. Деструктивних форм захворювання серед пацієнтів першої групи виявлено не було. Серед хворих другої групи явища гострого калькульозного холециститу нами реєструвалися у 33 (27,5%) пацієнтів. При цьому у 13 хворих гістологічне дослідження виявило катаральні зміни стінки жовчного міхура, у 17 пацієнтів - флегмонозні зміни. У 3 хворих другої групи ми спостерігали деструктивні форми калькульозного холециститу (гангренозний, гангренозно-перфоративний холецистит з явищем жовчного перитоніту). У 87 (72,5%) пацієнтів цієї групи нами спостерігалися явища хронічного калькульозного холециститу, ускладненого патологією жовчних проток.
Вивчаючи всю різноманітність клінічної симптоматики нами було відзначено ряд особливостей. Це дозволило нам, ґрунтуючись на провідних симптомах, виділити наступні форми цього захворювання: больову, жовтяничну, панкреатичну, безбольову і септичну. Мало місце також сполучення провідних ознак захворювання в різних співвідношеннях.
Больова форма зустрічалася нами у 18 (16,2%) хворих першої групи і у 27 (22,5%) пацієнтів другої групи. Основними клінічними симптомами її були біль, нудота, блювота, лихоманка і білірубінемія.
Біль при цій клінічній формі захворювання виникала раптово і носила характер жовчної кольки. Болі були різного ступеня інтенсивності, локалізувалися у правому підребер'ї і в епігастральній області, віддавали у праву лопатку чи плече, поперекову область. Приступ жовчної кольки тривав від кількох хвилин у 7 хворих (3,1%) до кількох годин у 32 хворих (13,8 %), а іноді був затяжним і продовжувався більше доби у 16 хворих (6,9%). Класичні симптоми Ортнері, Мерфі, Георгієвського-Мюссі були слабопозитивні у 41 хворого (17,7%). Надміру інтенсивні болі в животі ми пояснювали просуванням каменю до преампулярної частини загальної жовчної протоки, спастичним скороченням мускулатури жовчного міхура, раптово виникаючою гіпертензією і розтяганням жовчних проток, а також травмою великого сосочка дванадцятипалої кишки і вираженим спазмом його сфінктерного апарата.
Нудота спостерігалася