Ви є тут

Оподаткування як фактор розвитку суспільства: соціально-філософський аналіз

Автор: 
Дука Юлія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U003689
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

2.1. Соціокультурна детермінація процесу оподаткування

Розглядаючи податкову систему як складову соціальної системи, а податкові відносини як різновид суспільних відносин, не можна не згадати про принцип детермінізму, що є одним з основних в науковому пізнанні явищ соціального характеру.
Сучасна податкова система - продукт тривалої еволюції, що не в останню чергу зумовлювався змінами, які відбувалися в процесі трансформації ролі держави. Будучи продуктом розвитку, функціонування, необхідністю для існування держави, податки, податкові відносини і власне податкова система еволюціонували залежно від змін природи, характеру, форм, ролі держави в суспільно-економічному розвитку. Останні складали об'єктивні чинники її формування. Одночасно становлення податкової системи було невіддільним від дії суб'єктивних факторів, значення яких вирішальною мірою зумовлене рівнем компромісу інтересів усіх суб'єктів податкових відносин. І хоча з розвитком демократичних форм правління, порівняно з абсолютизмом, вплив суб'єктивних факторів на формування процесів оподаткування не має визначального характеру, він залишається суттєвим. Не внаслідок теоретичних міркувань рухається політичне та фінансове життя. Воно складається під впливом інтересів певних груп.
Еволюція ролі та функцій держави в суспільному житті знайшла відображення у функціональному призначенні податкової системи. Її фіскальна спрямованість, примусовість стягнення податків зберігаються незалежно від розвитку функцій держави, хоча в кількісному вираженні залежать від рівня та якості послуг, які надає держава [131, 178]. Податкові відносини - це моменти взаємозв'язку, взаємодії частин податкової системи, зумовлені впливом причин і факторів соціального розвитку.
Принцип детермінізму, поряд із принципом субстанціональної єдності світу і принципом розвитку, є фундаментальним принципом філософського розуміння буття і містить у собі відповідь на питання, чи зумовлені явища світу у своєму існуванні й розвитку, чи має ця зумовленість регулярний, упорядкований чи довільний, неупорядкований характер.
Детермінація в об'єктивному змісті означає обумовлювання одних явищ, процесів і станів іншими явищами, процесами і станами, в результаті чого перші й набувають певних ознак, які можна зафіксувати у визначеннях.
Термін "детермінація" походить від латинського "determinare", що означає "визначати", "відокремлювати", "відмежовувати" і в цьому змісті він номінує операцію визначення предмета через виявлення і фіксацію його ознак, які відокремлюють один предмет від іншого.
Детермінізм заперечує існування будь-яких речей і явищ поза універсальним взаємозв'язком. Припущення можливості існування непричинних типів і видів обумовлювання суперечить реальній практиці розвитку суспільства та людини. Варто вказати на точку зору деяких істориків, філософів, економістів про те, що податки з'явилися з появою держави й необхідністю утримувати державний апарат. У цьому випадку чітко бачиться причинно-наслідковий зв'язок між державою та податками.
Якщо розширити межі розгляду причинно-наслідкових зв'язків, то виявиться, що причина є взаємодією. Існує два типи взаємодії:
1) взаємодія, що призводить до зміни станів і властивостей в уже існуючих об'єктів;
2) взаємодії, що породжують нові об'єкти, яких не було до початку дії причини. У нашому випадку утворення держави спричинило появу такого механізму утримання державного апарату, як податкова система.
На наш погляд, соціально-філософський аналіз оподатковування припускає дослідження факторів соціокультурної детермінації цього феномена.
Відповідно до принципу детермінізму, податкові відносини зумовлені і ця зумовленість має в одних випадках регулярний, упорядкований характер, а в інших - довільний, неупорядкований. Детермінація податкових відносин означає зумовлювання цих відносин іншими явищами суспільного життя, в результаті чого податкові відносини набувають відповідних ознак, які можна зафіксувати.
Розглянемо ознаки податкової системи, що з'явилися в результаті зумовлення податкових відносин іншими суспільними відносинами. Наше завдання полягає в тому, щоб показати, якою мірою і як виявляється ця зумовленість.
Оподатковування - взаємозв'язок явищ політичного, економічного, соціального, духовного характеру. Податкові відносини чи взаємодія в податковій сфері є результатом взаємовпливу сфер духовного життя, політичної ситуації, економічних відносин. Це зовнішня взаємодія, тобто ті зовнішні фактори, під впливом яких змінюється внутрішня будова податкової системи. Впливаючи на відносини в податковій сфері, фактори економічного, політичного, соціального життя виявляються факторами, через дії яких реалізуються відносини детермінації. У свою чергу, податкові відносини, формуючись під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, змінюючись і будучи наслідком, одночасно є причиною і передумовою універсального характеру розвитку різних сфер суспільного життя.
Зазначені фактори можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. Наприклад, платника податків можна розглядати як внутрішній фактор, бо він є структурним елементом податкової системи, а з іншого боку - як зовнішній, оскільки під його впливом змінюється механізм сплати податків відповідно до принципу зручності, запропоновано ще А. Смітом.
Взаємодія виявляє себе у взаємній зміні речей. У ній речі виявляються тими факторами, через дію яких і реалізується відношення детермінації. Принцип універсального взаємозв'язку полягає ще й у тому, що ті самі фактори можуть бути і внутрішніми, і зовнішніми одночасно, а також взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх явищ може бути не прямим, а опосередкованим.
Наприклад, законодавець увів податкові знижки на ПДВ (податок на додану вартість) ряду виробництв, чим спробував стимулювати ефективність їх роботи. Підприємства, в свою чергу, одержавши податкову знижк