РОЗДІЛ 2
ПРАВОСВІДОМІСТЬ ЯК ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНА ЯКІСТЬ ФАХІВЦЯ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ
2.1. Структурно-функціональний аналог процесу формування позитивної правосвідомості студента педагогічного коледжу
Модельне уявлення про процес формування позитивної правосвідомості у студентів, про фактори, що зумовлюють його динаміку, сприятиме виваженості у визначенні найбільш суттєвих характеристик експериментальної роботи. Модель в узагальненому вигляді може бути розцінено як об'єкт, що відповідає іншому об'єкту (оригіналу), замінює його при пізнанні і дає про нього чи його частину певну педагогічну інформацію. Враховуючи доробок науковців щодо вивчення теоретико-методологічних аспектів модельного підходу [108, 26], ми намагались у процесі розробки моделі забезпечити й певні якісні її властивості, а саме: цілеспрямованість, цілісність, ієрархічність структури (параметр - властивості побудови), оптимальність, стійкість, системна ефективність (параметр - властивості функціонування), розвитку та адаптації з урахуванням особливостей середовища та умов.
Зокрема, щодо останнього, то варто взяти до уваги своєрідність об'єкта і предмета започаткованого дослідження. Ідеться про вивчення процесу формування надзвичайно складної особистісно-професійної якості - правової свідомості і саме на ранніх етапах професійного становлення вчителя, тобто періоду "формування" соціально-педагогічного статусу особистості із засвоєнням нею як соціальних ролей, так і стереотипів професійної поведінки. Отже, розробка моделі здійснювалась з урахуванням таких умов, що створюються у педагогічному коледжі:
* відносно короткий термін перебування в цьому закладі освіти вимагає підвищеної оперативності, прицільності педагогічного впливу на особистість студента в напрямку формування його позитивної правової свідомості;
* з огляду на вже наявну професійну зорієнтованість майбутніх фахівців видається за можливе взаємопосилення ціннісно-правового й професійно-педагогічного аспектів виховання;
* академічна група студентів - важливий фактор, що стимулює позитивну динаміку формування особистісно-професійних новоутворень, зокрема і правосвідомості кожного студента;
* вищій педагогічній школі, як соціальному інститутові, іманентно властиве переважно позитивне правоспілкування і професійно-педагогічне спілкування в основних підсистемах - "студент - студент", "вузівський викладач - студент", "студент - учитель-практик";
* оптимальність втілення ідеї безперервної педагогічної освіти (через, зокрема, визначену ступеневість, проявом якої виступає мережа вищих навчальних закладів першого-четвертого рівнів акредитації) - важливий супроводжуючий фактор гарантованого розвитку здібностей особистості.
З огляду на зазначене, а також аналіз доробку науковців щодо стратегії розвитку педагогічного коледжу як вищого навчального закладу [60, 34; 98, 205-207] цілком виправдано вбачати тенденцію перетворення традиційного інформаційного підходу до навчання студентів на діяльнісний, який містить такі ідеї:
* забезпечення особистісно орієнтованого педагогічного впливу;
* втілення сучасних педагогічних технологій;
* реалізації "я" - концепції студента-майбутнього фахівця";
* створення атмосфери, домінантами якої є "від творчості вузівського викладача - до творчості майбутнього педагога".
Зауважимо, що виразності уявлень про своєрідність вищого навчального закладу, в умовах якого досліджується процес формування правосвідомості учнівської молоді, додають матеріали, що відбиті у довідникових джерелах. Так, у класичному розумінні коледж (з англ. college) - вищий або середній навчальний заклад; у контексті ж вітчизняної системи освіти коледжі відносяться виключно до сектору вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації. За останні роки кількість коледжів в Україні зросла (за станом на 2001 рік їх налічувалось 143); більше 20 центральних органів виконавчої влади мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади першого-другого рівнів акредитації, в яких навчалося за кошти держбюджету 46,8 % випускників старшої школи [143, 62-85], а 37 % - базової школи [143, 103]. Педагогічні коледжі, як свідчить світовий досвід, входять до складу університетів; не є винятком і вітчизняна практика. Водночас в деяких країнах (Великобританія, США) коледж розуміється і як науковий заклад.
Намагаючись представити модель як джерело інформації про сутність механізму формування правосвідомості студентів педагогічного коледжу, небезпідставним видається врахування й об'єктивних передумов, якими виступають такі, як-от:
* факт професійної визначеності майбутніх фахівців сприяє взаємопосиленню вузькоособистісних мотивів і професійної мотивації всілякої діяльності (навчально-пізнавальної, громадської, комунікативної тощо);
* домінуючою особливістю спрямованості старшого підлітка є націленість на майбутнє; відтак, сензитивність віку сприяє розвитку професійно- педагогічних інтересів, набуттю правового статусу вчителя; ідентифікуючи себе із соціально-професійною групою вчительства, студент свідомо або несвідомо орієнтується на певний тип соціальної поведінки;
* позитивна динаміка розвитку соціальної відповідальності, громадянськості забезпечується фоновою романтичністю учнівської молоді, піднесеності життєвих поривань;
* громадянська відповідальність актуалізує правові знання студента; започаткування нових нормативних курсів із права сприяють піднесенню ефективності його правової компетентності;
* природна схильність ідеалізувати улюбленого педагога (зокрема і вчителя правознавства) підвищує інтерес до самопізнання, самовиховання, самовдосконалення в усіх сферах життєдіяльності студента (не є винятком і правова).
Однак, вважаємо, принципово важливим наголосити, що правосвідомість поєднує відповідним чином три моменти: усвідомлення особистістю, з одного боку, сутності права, з іншого - значущості того, як ставляться до людини з правомірною поведінкою і, врешті-решт, усвідомлення того факту, що правова держава "розпочинається" з позитивної правосвід
- Київ+380960830922