РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
2.1. Характеристика рівнів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного
віку
Метою констатуючого експерименту було з’ясування рівня розвитку пізнавальної
активності дошкільників.
Завданнями дослідження на констатуючому етапі були:
* виявити рівні розвитку пізнавальної активності дітей молодшого, середнього,
старшого дошкільного віку;
* виявити вміння дітей ставити питання пізнавального характеру;
* здійснювати дослідницьку діяльність за допомогою багатосторонніх пізнавальних
дій.
В експерименті взяли учать 275 дітей з четвертого по сьомий рік життя
дошкільних навчальних закладів №№ 52, 60, 115 м. Миколаєва. З них 61 дитина
четвертого року життя, 74 дитини п’ятого року життя, 78 дітей шостого року
життя, 62 дитини сьомого року життя. Методологічною основою дослідження у
констатуючому експерименті були: бесіди, у вигляді питань, які проводилися в
індивідуальній та груповій формі; цільові спостереження за проявом пізнавальної
активності дітей на заняттях та поза ними. Для діагностики рівня розвитку
пізнавальної активності дітей нами були виділені такі показники: прояви
допитливості, інтересу до нового предмету або явища; емоційне ставлення до
процесу пізнання; наявність самостійних, ініціативних пошукових дій; ставлення
до результатів своєї діяльності у випадку успіху й неуспіху; звертання із
запитаннями пізнавального характеру; вміння висувати припущення. Ми розуміємо,
що ці показники не в повністю характеризують пізнавальну активність
дошкільників, але в той же час вони дозволили отримати достатньо чітку первинну
характеристику їх пізнавальної активності при традиційному навчанні у
дошкільних навчальних закладах. Запитання і завдання, які давались
дошкільнятам, будувались на основі програми виховання та навчання в дитячому
закладі "Малятко", затвердженої Інститутом проблем виховання АПН України
(1999 р.), з урахуванням вікових особливостей дітей. У ході експерименту у
протоколах фіксувався характер пізнавальної активності кожної дитини в процесі
виконання завдань.
Відповідно до показників були підібрані завдання для з’ясування вихідного рівня
розвитку пізнавальної активності дітей молодшого (4-й р.ж.), середнього (5-й
р.ж.), старшого (6-й та 7-й рр.ж.) дошкільного віку.
Завдання для молодшого дошкільного віку (четвертий рік життя):
* переказати добре знайому казку "Колобок" (за бажанням);
* показати рухами, мімікою усіх звірів, яких зустрів Колобок у лісі;
* дати характеристику кожному звіру, відповідаючи на запитання "який?", "яка?",
або звернутися із запитанням до будь-якого героя казки.
Дані, одержані в результаті виконання дітьми завдань, подано в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика рівнів розвитку пізнавальної активності дошкільників четвертого
року життя
Вік
Загальна кількість дітей
Рівні пізнавальної активності
високий
середній
низький
кількість дітей
кількість дітей
кількість дітей
4-й рік життя
61
10
16,39
22
36,07
29
47,54
Як видно з таблиці, кількість дітей, які виявили високий рівень пізнавальної
активності. складає лише 16,39 %. Другу групу склали діти, які виявили відносну
пізнавальну активність - їх відповіді не були самостійними, а були насичені
повторами відповідей інших дітей. Кількість дітей цієї групи склала 36,07 %.
Третю групу склали діти, які зовсім відмовились виконувати завдання, або
аргументували свою відмову тим, що не зможуть виконати це завдання. Кількість
дітей цієї групи склала 47,54 % – ця група виявилася найчисленнішою.
Ось, деякі приклади відповідей дітей зазначених груп.
На питання, хто хоче розповісти казку "Колобок", одразу ж відгукнулись такі
діти: Дмитро В., Наталка М., Максим Ц., Ганна К. Вони близько до тексту,
виразно переказали зміст казки від початку до кінця, дотримуючись послідовності
сюжету, діалогів між героями казки. Діти емоційно, самостійно, з бажанням
виконували завдання, але були й діти: Сашко Б., Олена Г., Олег Т., Сашко Ш.,
які включилися до виконання завдання після багаторазових запрошень
експериментатора. Діти змогли переказати казку за допомогою додаткових питань,
але й тоді вони плутали послідовність сюжету, неточно передавали діалоги
головних героїв, мова була дуже бідна, несмілива. Наприклад, відповідь
Дмитра Т.: "Колобок побіг до лісу", після довгої паузи експериментатор запитує:
"Дмитрику, а кого ж зустрів Колобок у лісі?" (відповідь: "Вовка, він сказав, що
з’їсть Колобка. Він покотився далі"). Далі експериментатор пропонує дитині
пригадати, якого першого звіра Колобок зустрів у лісі і заспівати пісеньку
Колобка. Таким чином, за допомогою експериментатора дитина змогла передати
зміст казки, детально передати діалоги між героями. Виявилася група дітей, які
зразу відмовилися виконувати завдання або сказали, що цю казку не знають, або
не будуть розповідати. Це такі діти: Іринка Б., Денис Р., Настя Г., Володя Л.,
Сергій К., Олег З., Артем Д. Ця група містила найбільшу кількість дітей.
Толя Г., Сашко Б., Олена Г., показуючи рухи тварин, поводили себе дуже
несміливо, сором’язливо та відмовились сказати фразу "Колобок, Колобок, я тебе
з’їм" від особи конкретного героя або говорили дуже тихо, несміливо. При
виконанні цього завдання проявили пасивність, байдужість такі діти: Денис Р.,
Олег З., Вова Л., Сергій К., Ірина Б.
При виконанні третього завдання, відповідаючи на питання "який?", "яка?" герої
казки, виявили неабияку ініціативність, самостійність, бажання говорити такі
діти: Дмитро В., Наталка М., Максим Ц. Так, наприклад, Дмитро В. дав таку
відповідь: "Мені подобається Зайчик. Він біленький, пухнастий, добрий. А Лисиця
- Київ+380960830922