РОЗДІЛ 2
МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНІ АСПЕКТИ ОМОНІМІЇ ДІЄСЛІВ ІЗ ПРЕФІКСОМ ВИ-
Сучасній лінгвістичній науці відома низка напрацювань, у яких велика увага
надається дослідженню значення префіксальних морфем, оскільки вони є
найпродуктивнішим способом поповнення складу дієслівної лексики в українській
мові. Приєднання будь-якого префікса до твірного дієслова спричиняє зміни у
його семантиці. Взаємодія семантичного і морфологічного словотвору зумовлює
появу омонімічних морфем. Омонімія префіксів (при відмінних твірних дієсловах)
служить для вираження різних словотвірних значень [Балалыкина 1985:155]. Саме
тому омонімічність префіксів пояснюється їх здатністю мати кілька словотвірних
значень: темпоральних, локативних, квантитативних. На цю особливість вказує
також І.В.Бондаренко, стверджуючи, що “тенденція до омонімічного відштовхування
основних типів значень дієслівних префіксів веде до утворення двох або більше
словотвірних значень, які реалізуються у дієслівному словотворенні при
префіксації” [Бондаренко 1988:25], а Ярулліна кваліфікує таку специфіку афікса
як “семантичну рухливість” [Яруллина 1980:69].
Слід зауважити, що вивчення омонімії зі структурно-семантичного погляду вимагає
розмежування у слові лексичного і граматичного значень [Ким 1976:246], тому для
нашого дослідження важливим є аналіз функцій префікса як показника виду.
Для встановлення повного уявлення про семантичну будову дієслівного префікса
необхідно врахувати те, що кожне із типових префіксальних значень має у своєму
складі відтінки, залежно від яких здійснюється внутрішньопрефіксне групування
матеріалу [Семеренко 1982:34], до того ж окремі з них належать до різних типів
значень, інші – до того самого типу. Додамо також, що спостереження за
функціонуванням омонімів і полісемантичних слів у мові і мовленні дає підстави
вважати, що семний аналіз є продуктивним у диференціації цих явищ [Болтянська
1975:78].
Отже, виникає необхідність поглибленого вивчення граматичних особливостей,
семантичної структури префікса з метою констатації ступеня дивергенції певних
відтінків значення, а на цій основі кваліфікації явищ омонімії і полісемії
словотворчих афіксів і префіксальних дієслівних утворень у цілому.
2.1. Особливості семантики префікса в сучасній українській літературній мові
Префікс ви- вирізняється на тлі інших префіксальних морфем багатством і
різноманітністю лексичних значень, які з’являються у похідного дієслова після
його приєднання. Залежно від своєрідності функцій ви- можна виокремити три
групи дієслів, утворених з його допомогою [Нгуен 1978: 86]:
Дієслова, яким префікс ви- надає значення доконаного виду, тобто
використовується як засіб вираження видової семантики (хоча рідше, ніж по-,
який є найбільш “граматикалізованим” у сучасній мові): купати – викупати,
гравіювати – вигравіювати.
Дієслова, лексичне значення яких змінюється, а видове залишається незмінним:
а) дієслова, які зберегли значення недоконаного виду:
возити – вивузити, носити – винусити, ходити – вихудити.
б) дієслова, які зберегли значення доконаного виду:
дати – видати, кинути – викинути, бризнути – вибризнути.
У похідних даної підгрупи ви- реалізується у різних лексичних значеннях, але
його видова семантика втрачає свою виразність, бо твірні мали форму доконаного
виду. З погляду перфективації префікс ви- несе надлишкову інформацію.
3. Дієслова, у яких ви- змінює і видове, і лексичне значення:
бігти – вибігти, бити – вибити, сидіти – висидіти.
Оскільки дієслова з префіксом ви- похідні, то вони характеризуються відносною
(внутрішньою) мотивацією: у них “виокремлюються ті компоненти значення, які
виражені твірною основою і формантом” [Улуханов 1977: 103]. Вихідні складники
мають самостійну семантику, але взаємопов’язуються й утворюють єдину
лексико-граматичну структуру дієслова.
Досліджений нами матеріал показує, що, з одного боку, реалізація значень
префікса зумовлюється загальною семантикою твірної основи, а з іншого, афікс
певною мірою впливає на значення дієслова.
Префікс ви- має розгалужену систему лексичних значень, відмінних між собою
послідовністю виникнення і ступенем самостійності. Мовознавці по-різному
кваліфікують семантику афікса ви-, що спричиняє розбіжності (у кількісному і
якісному відношеннях) при встановленні значення того самого префікса. Зважаючи
на те, що префіксальні морфеми характеризуються вищим ступенем абстракції, ніж
будь-які інші афікси, виходитимемо у своїх спостереженнях з теорії так званих
дерев значень, запропонованої П. А. Соболєвою [Соболева 1980]. Таким чином,
префікс ви- може набувати локативної (L), темпоральної (T), квантитативної (Q)
семантики, а також уживатися у функції граматичного виразника виду. Названі
значення потребують детального розгляду, встановлення їх особливостей в
сучасній українській мові, якнайповнішого відображення зв’язків окремих
відтінків у межах загальних значень, тому побудова семантичних схем допоможе
розв’язати проблеми омонімії і полісемії у префіксальних дериватах.
2.1.1. Локативна семантика
Просторове значення префікса ви- реалізується досить великою кількістю похідних
дієслів і має розгалужену систему відтінків, які будуть описані з погляду
відношення дії до її локативних меж, а також характеру цих меж (мал. 7 – Див.
додатки):
1) дія може поширюватися в межах площини (00) або замкненого простору (01).
Якщо дія поширюється в межах площини (00), то:
2) дія перетинає межу (000), або ні (001). Перетин дії з межею є кінцевим
складником схеми: вибитися, вивезти, виволокти, виїхати, висіятися (мал. 1).
Мал. 1
Відтінок не типовий для префікса ви-, тому група дієслів не чисельна: Коли
дівчата й жінки перепихали й витягали голку
- Київ+380960830922