РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих, видів лікування та їх результатів в залежності від
місцевого поширення процесу
2.1.1. Загальна характеристика хворих на рак легені, яким було проведене
радикальне лікування в торакальному відділенні Вінницького ОКОД
Для вирішення основної мети дослідження ми поставили завдання визначити
необхідність проведення стернотомно-торакотомного операційного доступу і
двобічної повної системної лімфодисекції та ад’ювантної телегаматерапії при
комбінованому лікуванні хворих на місцево-поширений рак легені. Для цього ми
вивчили, проаналізували та узагальнили результати радикального лікування хворих
у Вінницькому обласному клінічному онкологічному диспансері (ВОКОД) протягом
1996-1997 рр. Основою для вивчення матеріалу слугували медичні карти
стаціонарних хворих (Ф–003), карти амбулаторного хворого
(Ф–0–25), карти диспансерного обліку та спостереження за онкологічними хворими
(Ф–30).
В роботі застосовувались методи описової математичної статистики визначення
основних властивостей показників онкозахворюванності. Для ефективного аналізу
дослідного матеріалу були застосовані пакети прикладних програм MS Office 97
операційної системи Windows 98. Введення даних, розробка та впровадження
складних запитів до бази даних, підготовка звітних повідомлень, математичний
аналіз та графічне представлення клінічного матеріалу проводилось за допомогою
табличного процесору MS Excel 97. До кожного запиту входили такі параметри як
кількість та процентне відношення випадків захворювання. Додатково розроблялись
математичні методи визначення суттєвості різниць між дослідними групами
хворих.
В торакальне відділення ВОКОД протягом 20 місяців 1996-1997 рр. було
госпіталізовано 119 хворих, які отримали радикальне лікування з приводу раку
легені. Серед них було 26 (22,0%) жителів мiста та 93 (78,0%) мешканців
сільської місцевості. Розглянуто статевий склад хворих. Чоловіків було 109
(91,6%), і жiнок - 10 (8,4%). Питома вага чоловiкiв була достовірно вищою
(p<0,01), ніж жiнок.
Для вивчення вікового складу хворих викоpистовувались вікові групи з iнтеpвалом
в 10 pокiв. Кpiм того використовувалася класифікація вікових періодів,
затверджена мiжнаpодним симпозiумом геpонтологiв у 1963 pоцi. Вiковий склад
хворих надано в табл. 2.1
Згідно наведених даних, кількість хворих на рак легені віком до 50 років, була
достовірно низькою і склала 15,9% (p<0,01). Найбільша питома вага хворих
спостерігалась у вікових групах 50-59 та 60-69 років і в сумі дорівнювала
78,2%.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на рак легені за віковими групами
Вiковi групи
Кількість хворих
Абс. число
10 – 19 років
0,8 + 0,8
30 – 39 рокiв
0,8 + 0,8
40 – 49 рокiв
17
14,3+3,2
50 – 59 рокiв
56
47,1+4,6
60 – 69 рокiв
37
31,1+4,2
70 – 79 рокiв
5,9+2,2
Всього:
119
100,0
Гістологічна структура злоякісної пухлини легені вивчена у всіх хворих (табл.
2.2). Розподіл за гістологічними формами ми проводили на основі гістологічної
класифікації раків легені, запропонованої ВООЗ в 1981 році. Особливістю є те,
що до досліджуваної групи увійшли хворі з пухлинами тільки недрібноклітинної
будови, хоча ніякої вибірковості матеріалу не проводилось.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на рак легені за гістологічними формами
Гістологічні
форми
Кількість хворих
Абс. число
Плоскоклітинний рак
100
84,0+2,5
Аденокарцінома
6,7+2,3
Анапластичний рак
5,0 + 2,0
Бронхоальвеолярний рак
1,7 + 1,2
Крупно клітинний рак
0,8 + 0,8
Аденоканкроїд
0,8 + 0,8
Злоякісний карциноїд
0,8 + 0,8
Всього:
119
100,0
Як видно, найбiльш чисельним був плоскоклітинний рак (p<0,01), який склав 100
випадків (84,0+2,5%). Дpуге мiсце по частотi зайняла аденокарцінома – 8
спостережень (6,7+2,3%). Рідко зустрічались анапластичний та
бронхіолоальвеолярний pак (5,0+2,0% та 1,7+1,2% вiдповiдно). Інші гістологічні
варіанти злоякісних пухлин легень були виявлені в поодиноких випадках.
Для визначення стадії захворювання ми користувались клінічною класифікацією TNM
запропонованою ВОЗ у 1997 р. (5-е видання). При цьому використовувались дані,
отримані після оперативного втручання та гістологічного дослідження видалених
під час операції пухлини і лімфатичних вузлів.
Аналіз даних (див. табл. 2.3) показав на переважання групи пацієнтів з ІІб та
ІІІа стадіями захворювання (p<0,01), число яких складало 44 (37,0+4,4%) та 45
(37,8+4,4%) випадків відповідно. Хворих з першою стадією раку легені було 26
(21,8+3,8%). Питома вага хворих з ІІа та ІІІб стадією була найменшою – 1 та 3
випадки відповідно. Пацієнти з ІY стадією процесу до дослідження не включались,
тому що вони не підлягали радикальному лікуванню.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на рак легенів за стадіями
Cтадiї пухлини
Кількість хворих
Абс. число
I стадiя
26
21,8+3,8
IIА стадiя
0,8+0,8
IIБ стадiя
44
37,0+4,4
IІІА стадiя
45
37,8+4,4
IІІБ стадiя
2,5+1,4
Всього:
119
100,0
Проведено аналіз розподілу хворих на рак легені за класифікацією TNM відповідно
до тієї ж самої Міжнародної класифікації (див. табл. 2.4).
Дані таблиці свідчать, що найчастіше зустрічались хворі з стадією T3N0M0, яких
було у кількості 41 (34,5±4,4%). Друге та третє місця посіли пацієнти з
стадіями T3N2M0 та T1-2N0M0 – 35 (29,4±4,2%) і 26 (22,0±3,8%), відповідно. Дещо
рідше зустрічались варіанти T2N2M0 (4,2±1,8%), T3N1M0 (4,2±1,8%) та T1-2N1M0
(3,4±1,7%). У двох пацієнтів була стадія T4N2M0, а в одного – T4N0M0.
Таблиця 2.4
Розподіл хворих на рак легені за системою TNM
Стадія пухлини
Кількість хворих
Абс. число
T1-2N0M0
26
22,0+3,8
T1-2N1M0
3,4+1,7
T2N2M0
4,2+1,8
T3N0M0
41
34,5+4,4
- Київ+380960830922