ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
ОСНОВНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Протипухлинні препарати, їх структура та механізми дії
1.2. Загальна характеристика ангуциклінових антибіотиків та їх потенційна
протипухлинна дія. Родина ландоміцинів
1.3. Шляхи передачі апоптотичного сигналу в клітині
1.4. Механізми множинної резистентності пухлинних клітин до лікарських
препаратів і шляхи подолання цієї резистентності
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Протипухлинні препарати, використані в дослідженні
2.2. Клітинні лінії, що використовували в роботі, та умови їх культивування
2.3. Дослідження впливу різних чинників на життєздатність клітин
2.4. Цитоморфологічне дослідження індукції апоптозу
2.4.1. Фарбування фіксованих цитологічних препаратів клітин за методом
Романовського-Гімза
2.4.2. Флуоресцентне контрастування ядер клітин за допомогою DAPI
2.4.3. Фарбування нефіксованих цитологічних препаратів клітин акридином
оранжевим
2.5. Дослідження взаємодії цитотоксичних речовин із ДНК
2.5.1. Метод термоденатурації ДНК
2.5.2. Визначення активності ДНК-топоізомерази І за ступенем
релаксації плазмідної ДНК
2.5.3. Метод конкурентного витіснення метилового зеленого з
його комплексу з ДНК
2.5.4. Дослідження зв’язування цитотоксичних речовин із ДНК за
допомогою методу тонкошарової хроматографії
2.5.5. Дослідження зв’язування ДНК фагу л з протипухлинними
препаратами за допомогою електрофорезу в гелі агарози
2.5.6. Включення Н-тимідину в новосинтезовану ДНК клітин
2.6. Дослідження ДНК апоптотичних клітин
2.6.1. Виявлення міжнуклеосомної фрагментації ДНК електрофорезом у гелі агарози
2.6.1.1. Виділення апоптотичної ДНК із культури клітин
2.6.1.2. Електрофорез апоптотичної ДНК у гелі агарози
2.7. Дослідження клітинного циклу методом проточної цитометрії
2.8. Визначення утворення активних кисневих метаболітів (AMK)
2.9. Детекція внутріклітинної продукції вільних радикалів за допомогою реагенту
DCF-DA
2 Визначення внутрішньоклітинного вмісту ATФ
2 Характеристика функціонування мітохондрій
2 Визначення змін трансмембранного мітохондріального потенціалу
22. Визначення функціональної активності мітохондрій
2 Вестерн-блот аналіз клітинних білків
21. Приготування лізату клітин
22. Визначення концентрації білків
23. Електрофорез білків у поліакриламідному гелі в системі Леммлі
24. Імуноблотинг білків
2 Статистична обробка результатів дослідження
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
3.1.Дія ЛЕ та інших протипухлинних препаратів на пухлинні клітини.
3.1.1. Вплив ЛЕ на проліферативну активність клітин
3.1.2. Порівняльна активність антинеопластичної дії ЛЕ з іншими
протипухлинними препаратами
3.2. Цитоморфологічні зміни в клітинах під впливом ЛЕ
3.3. Порівняльний аналіз впливу ЛЕ та адріаміцину на фізико-хімічні властивості
ДНК
3.3.1. Вплив на хроматографічну рухливість ДНК
3.3.2. Вплив на зміну температури плавлення
3.3.3. Bплив на зв’язування із метиловим зеленим
3.3.4. Bплив на зв’язування з топоізомеразою І
3.4. Вплив ЛЕ на синтез ДНК і клітинний цикл
3.4.1. Включення H-тимідину в новосинтезовану ДНК
3.4.2. Цитофлюорометричний аналіз вмісту ДНК
3.5. Виявлення міжнуклеосомної фрагментації ДНК електрофорезу в гелі агарози
3.6. Вплив ЛЕ на мітохондріальному рівні
3.6.1. Визначення змін трансмембранного потенціалу
3.6.2. Утворення активних кисневих метаболітів (AMK)
3.6.3. Утворення внутрішньоклітинних оксидантів
3.6.4.Зміна внутрішньоклітинного рівня вмісту АТФ під впливом ЛЕ
3.7. Індукція розщеплення репараційного ензиму PARP-
3.8. Дія ЛЕ на пухлинні клітини з різними типами резистентності до
хіміотерапевтичних препаратів
3.8.1. Дослідження перехресної стійкості пухлинних клітин до ЛЕ та адріаміцину
3.8.2. Вплив рівня P-gp, MRP або BCRP на антипроліферативну активність ЛЕ
3.8.3. Вплив інгібіторів ABC-транспортерів на цитотоксичність ЛE
РОЗДІЛ 4.АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК
- Київ+380960830922