Ви є тут

Ефективність вирощування озимої пшениці за ярими капустяними культурами на зрошуваних землях півдня України

Автор: 
Сілецький Віктор Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000323
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клімат зони і погодні умови в роки проведення дослідів
Продуктивність сільськогосподарських культур, як відомо, значною мірою залежить
від ґрунтово-кліматичних умов. Клімат південного степу України посушливий,
жаркий. Безморозний період триває 180-190 днів. Сума активних температур
повітря (вище 10оС) дорівнює 3200-34000. Характерним для півдня степу є мала
кількість опадів (380-390 мм). Розподіляються вони протягом вегетаційного
періоду нерівномірно. Часто повторюється тривале бездощів'я. Гідротермічний
коефіцієнт даної зони дорівнює 0,6-0,7, що вказує на посушливий клімат.
Весна коротка - 30-50 днів і настає недружно. За багаторічними даними у березні
випадає близько 20 мм опадів. Кінець зими і початок весни - це найбільш
посушливий період у регіоні. Навесні вже бувають суховії. Наприклад, у Херсоні
в квітні та травні в кожному з цих місяців вони можуть тривати по 7 днів.
Масове поновлення вегетації звичайно настає в березні. Стійкий перехід
середньодобових температур через +5оС відбувається в третій декаді березня, а
через +10оС - у другій декаді квітня. Швидке наростання температури збігається
з посівом ранніх ярових культур. Середня дата останніх весняних заморозків
припадає на другу декаду квітня.
Літо тепле. Воно характеризується достатком сонячного світла і високими
температурами повітря. Середньомісячна температура повітря найбільш жаркого
місяця - липня складає близько 25оС, а в окремі дні вона досягає 39оС і більше.
За такої температури повітря і навіть за високою забезпеченістю ґрунту вологою
рослини відчувають пригнічення. У літній період випадає велика частина річної
кількості опадів, переважно у вигляді злив.
Характерним для зони півдня степу України є часті суховії, що бувають не тільки
навесні, а й улітку. Вони негативно позначаються на наливі зерна озимої
пшениці.
Осінь - суха, тепла. У першій декаді вересня середньомісячна температура
повітря складає 18,7оС.
Середньодобова температура повітря перевищує 10оС у другій половині жовтня.
Перші заморозки можуть бути в другій половині цього місяця, а найбільш ранні -
у третій декаді вересня. Після заморозків настає тепла погода і утримується
протягом 3-4 тижнів. Тепле літо і початок осені сприятливо позначаються на
життєдіяльності мікроорганізмів у ґрунті, у зв'язку з чим прискорюється
розкладання органічної речовини заораних рослинних рештків. В осінній період
випадає від 80 до 90мм, відносна вологість повітря коливається в межах 67-85%.
Зима нетривала і малосніжна. Багаторічна середньомісячна температура повітря
січня складає від мінус 3,2оС (Херсон) до мінус 3,6оС (Миколаїв). У зв'язку з
цим ґрунт здебільшого промерзає на глибину 30-40 см і дуже рідко глибше.
Часто бувають відлиги. Коли вони тривалі, озима пшениця відновлює вегетацію.
Сніговий покрив не стійкий. Тривалим він буває рідко, не більш трьох разів у
двадцятиліття.
1998 рік. Січень був незвичайно теплим. Середньодобова температура повітря була
трохи вищою норми, а на глибині залягання вузла кущіння в озимої пшениці
мінімальна температура не опускалася нижче мінус 7оС. Лютий також був теплішим
звичайного (рис 2.1., додаток А.). Це призвело до того, що ґрунт розмерзся на
всю глибину й озима пшениця відновила вегетацію. У травні, коли в культури
настало цвітіння, відзначено сім суховійних днів. Однак вони спостерігалися в
першій і другій декадах. Надалі температура повітря була сприятливою і випала
значна кількість опадів.
Річна сума опадів дорівнювала 497 мм, або 128% норми. За вегетаційний період
капустяних культур їх випало на 74% більше середньобагаторічної
норми, а влітку - тільки 83% норми. Осінь (вересень, жовтень) видалася сухою.
Створилися сприятливі умови для посіву озимої пшениці.
У цілому погодні умови 1998 року характеризувалися підвищеним температурним
режимом і невеликою кількістю днів із суховіями. Середня за рік температура
повітря склала 10,4оС, що на 0,6оС вище середньої багаторічної, а за
вегетаційний період капустяних культур - вище на 1,4оС.
Сума ефективних температур вище 10оС у вересні-жовтні складала 250оС, або вище
норми на 14%, а в листопаді - 45оС, що на 78оС нижче середньобагаторічних
даних.
1999 рік. Січень - теплий і без сніжного покриву. Однак в окремі дні
температура ґрунту на глибині вузла кущіння в озимої пшениці сягала до мінус
7,8оС. Температура повітря була трохи вищою норми. Ґрунт цілком розмерзся.
Лютий також виявився теплим. Озима пшениця 23 лютого відновила вегетацію. На
початку весни настало різке похолодання і 13 березня вегетація її припинилася.
Відновилася вона в третій декаді цього місяця. Квітень був сухим і теплим, що
сприяло проведенню посіву капустяних культур. У травні, коли відзначене
колосіння озимої пшениці, стояла прохолодна погода, і це не сприяло росту
рослин. Червень був, навпаки, теплим. Температура повітря виявилася вищою
багаторічної норми на 3оС, до того ж спостерігалося п'ять суховійних днів.
Серпень - теплий і сухий. Вересень був сприятливим для посіву озимої пшениці.
Опадів випало 2,5 багаторічні норми. Кінець осені виявився прохолодним.
Температура повітря була нижчою норми на 2,0оС. На початку зими утворився
стійкий сніжний покрив. Випало опадів 176,5% багаторічної норми.
Середньомісячна температура повітря в грудні склала +3,5оС. Слід зазначити, що
найбільша кількість опадів у 1999 році випала восени - 150,3 мм (166,6% норми),
навесні їх було - 104,6 мм (117,5% норми) і дуже мало влітку - 73,7 мм, або
61,9 % норми. У цьому, як і в попередньому році, найбільш посушливими були
липень і серпень. За ці два місяці випало опадів ус