ГЛАВА 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Загальна клінічна характеристика досліджуваних хворих.
2.1.1. Характеристика об’єму та критерії поняття “геморагічний васкуліт”
Об’єм поняття “геморагічний васкуліт” розуміється нами як імунокомплексне
захворювання, в основі якого лежить множинний системний мікротромбоваскуліт.
Під поняттям “активність захворювання” слід розуміти ступінь прояву
вираженності критеріальних ознак відносно перебігу даного захворювання.
Ступінь активності геморагічного васкуліту встановлювався по критеріальній
шкалі активності при системних васкулітах за Е.В.Кауфман (1995).
Критеріальними ознаками слугували слідуючі чинники:
Шкірні прояви:
Трофічні виразки, геморагії ( синці, петехії), сітчасте ліведо, вузлики по ходу
судин, вузлувата еритема та\або дані біопсії шкірно-м’язового лоскута, що
вказують на продуктивний та\або деструктивний васкуліт;
Артрит:
Неерозивний артрит із залученням двох та більше периферічних суглобів з
припухлістю, болючістю та\або випотом;
Тромбози та\або тромбофлебіти:
Венозні або артеріальні тромбози периферічних судин та\або тромбофлебіти;
Ішемічний синдром кінцівок:
Прогресуюче порушення кровообігу в кінцівках, що проявляється м’язовою
слабкістю та\або парастезіями та\або інтерремітуючою кульгавістю, або ішемічний
синдром з незворотніми трофічними змінами;
Артеріальна гіпертензія:
Розвиток гіпертензії з рівнем діастолічного тиску > 90 мм.рт. ст.;
Полінейропатія:
Прогресуюча полінейропатія, особливо моторна, та\або множинні мононеврити;
Цереброваскулярний синдром:
Поступово прогресуючі органічні зміни в тканині мозку внаслідок хронічної
судинної недостатності, не пов’язані з атеросклерозом та есенціальною
гіпертензією, та\або психічні розлади (епілептичні припадки, психози);
Нефропатія:
Одне зі слідуючих:
протеїнурія > 0.5 г\добу, гематурія (макро- або мікро-), циліндрурія;
Легеневі прояви:
Одне зі слідуючих:
астма (напади задухи, дифузні або свистящі хрипи на видохі ) на момент
обстеження, пневмоніт, плеврит та\або легенева гіпертензія;
Кардіальні прояви:
Одне зі слідуючих:
коронариіт, інфаркт міокарда, міокардит та\або ендокардит;
Абдомінальні прояви:
Одне зі слідуючих:
Кишкова ангіна, абдомінальна ішемія, яка проявляється дифузними болями в
животі, що підсилюються після прийому їжі та\або діареєю;
Зміни лаборатоних тестів:
Підвищення ШОЕ > 15 мм\год та \або анемія ( Hb < 110 г\л ), та\або лейкоцитоз
>9x10 та\або підвищення рівня сіалової кислоти > 270 од. та\або
гіпергаммаглобулінемія > 20 відн. %;
Зміни спеціальних тестів:
Підвищення рівня імуноглобулінів та\або ЦІК, та \або титра антитіл до ДНК, аКЛ,
та\або збільшення спонтанної генерації кисневих радикалів;
підвищення рівня простагландина Е та\або F, та\або зниження концентрації
простацикліна, та\або підвищення рівня гістаміна, та\або серотоніна, та\або
БАЕЕ-естеразної активності крові за даними стандартизованих тестів;
Порушення реології крові:
Сладж-феномен за даними бульбарної ангіоскопії, та\або збільшення ступеню та
швидкості агрегації тромбоцитів та\або еритроцитів за агрегатограмою, та\або
гіперкоагуляція за даними стандартизованих тестів;
Терапія глюкокортикостероїдами та\або цитостатиками:
Проведення терапії глюкокортикостероїдами та\або цитостатиками в тому числі
підтримуючими дозами.
При кількісному підрахунку та якісній оцінці наявних ознак активності нами
застосовувались слідуючі положення:
кожна критеріальна ознака, за умов її присутності, оцінювалась в 1 бал, за умов
відсутності ознаки – 0 балів;
критеріальна ознака вважалася присутньою, якщо її прояви виникли знову, або
розвивались на протязі щонайменше одного місяця до момента дослідження . В
противному випадку ознака вважалася відсутньою.
З огляду на вищевикладене, при визначенні ступеню активності перебігу
захворювання використовувалось таке класифікаційне правило –
якщо:
Загальна сума балів знаходиться в межах від 1 до 4 - перебіг захворювання
характеризується актвністю, ступень якої визначається як низький;
Загальна сума балів знаходиться в межах від 5 до 7 - перебіг захворювання
характеризується актвністю, ступень якої визначається як помірний;
Загальна сума балів знаходиться в межах від 8 до 15 - перебіг захворювання
характеризується актвністю, ступень якої визначається як високий;
2.1.2. Загальна характеристика досліджуваних хворих.
Під нашим наглядом знаходились 97 хворих на геморагічний васкуліт, які
знаходились на лікуванні в алерго-ревматологічному відділенні Київської
обласної клінічної лікарні №1 в період з 1995 по 2000 роки включно.
Серед досліджуваних хворих клінічної групи чоловіків було 41, жінок – 56 у
співвідношенні 1:1.4 відповідно.
Рис. 2.1.1.
Розподіл хворих за статтю.
Розподіл по вікових групах виглядав слідуючим чином: до 20 років – 15 (15.46%),
від 21 до 31 року – 20 (20.62%), від 31 до 40 років – 34 (35.05%), від 41 до 50
років – 20 (20.62%) від 51 року та більше – 8 (8.25%).
Сумовані дані подані в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих по вікових групах в залежності від статі
Вікова
Група
Чоловіки
Жінки
Всього:
Абс. кількість
Абс. кількість
Абс. кількість
< 20
7.23
8.24
15
15.47
21 – 30
10
10.31
10
10.31
20
20.62
31 – 40
14
14.43
20
20.62
34
35.05
41 – 50
7.23
13
13.39
20
20.62
51 >
3.07
5.17
8.24
Всього:
41
42.27
56
57.73
97
100.00
З поданої таблиці витікає що:
при розподілі за статевою ознакою серед досліджуваного масиву пацієнтів
більшість – 56 (57.73%) склали жінки;
у чоловіків – переважаюча кількість (n = 24), та відносна більшість (58.54%)
хворих на момент дослідження знаходилась у віковому проміжку між 21 та 40
роками;
у жінок