Розділ 2
Матеріал і методика досліджень
Експериментальна частина роботи виконувалась на базі Кіровоградської обласної
державної сортовипробувальної станції (с. Новоселиця, Ульяновського р-ну,
Кіровоградської обл.), а також в лабораторії стійкості с.-г. культур до
шкідників та лабораторії прогнозу і економіки (прикладної екології та прогнозу)
Інституту захисту рослин УААН.
2.1. Агрокліматична характеристика місця проведення досліджень
Загальна земельна площа Кіровоградської ДСВС складає 1156,5 га,
сільськогосподарські угіддя (без присадибних ділянок) займають – 1051,7 га, в
т.ч.: орні землі – 921,7 га (сортодосліди – 110 га; розмноження насіння 250 га;
під чистим та сидеральним парами – 60 га; під розорювання посіву в наступному
році – 420 га); сінокоси – 3 га, пасовища – 33 га (з них культурні – 18 га);
багаторічні насадження (крім лісомеліоративних) – 34 га; ліси, чагарники та
лісомеліоративні насадження – 46,3 га; інші угіддя – 52,5 га. На сьогодні
основна частина земель в господарстві розорана, за виключенням невеликих
заболочених ділянок. Посіви кукурудзи в господарстві в 1999 році займали площу
60 га, в 2000 році – 20 га, а в 2001 р. – 80 га (не враховуючи сортодосліди).
Грунт на ділянці сортовипробування – чорнозем реградований легкоглинистий,
крупнопилуватомулистий.
Сівозміна на ділянці державних сортовипробувань польових культур 11 пільна: 1.
пшениця; 2. ріпак; 3. ярий ячмінь; 4. кукурудза; 5. пшениця (у 1999 р. – ріпак
+ пшениця, 2 + 8 га); 6. соняшник; 7. пшениця; 8. однорічні трави; 9. пшениця;
10. пар; 11. багаторічні трави.
Ділянка сортовипробування кукурудзи займає площу 10 га (4 га селекційна ділянка
і 6 га сортовипробування), попередник сортодосліди пшениці. Агротехнічні роботи
при проведенні досліду (орієнтовні строки) такі:
Збір попередника (20.07) – пряме комбайнування (комбайн “Джон-Дір);
Дискування стерні на 10-12 см (29.07) – Т-150, БДТ-7;
Оранка на 25-27 см (06.08) – Т-150, ПЯ-3-35;
Культивація на 10-12 см (27.08) – Т-170, КПС-4;
Культивація на 10-12 см (04.11) – Т-170, КПС-4;
Боронування в один слід (12.03) – Т-150, С-18, БЗ;
Культивація з боронуванням на глибину 5-6 см (03.05) – Т-70, КПС-4;
Сівба кукурудзи на глибину 5-6 см (03-06.05) – Т-70, “Хасія”;
Внесення гербіциду (Харнес 2,5 кг/га) (06-08.05) – ЮМЗ-6, ББГ-300;
Міжрядне рихлення на глибину 6-8 см (20.05) – ЮМЗ-6, КОН-2,8;
Формування густоти посіву (17-19.06) – вручну;
Міжрядне рихлення на глибину 8-10 см – Т-70, КОН-2,8;
Коригування густоти посіву (06-07.07) – вручну;
Збір врожаю – 19.09-26.09 (ранньостиглі та середньоранні гібриди), 06.10
(середньостиглі гібриди) та 08.10 (середньопізні та пізні гібриди).
Під посіви кукурудзи на сортодосліді вносились (за діючою речовиною):
N100Р150К160, органічні добрива не вносились.
Сортодосліди кукурудзи проводили за такою схемою:
* попередник – озима пшениця;
* спосіб посіву – широкорядний.
* облікова ділянка площею 25 м2;
* число повторень – 4;
* кількість ярусів в досліді – 4;
* спосіб розташування сортів – систематичний;
Кількість гібридів та сортів кукурудзи, що проходили сортовипробування в
1999-2001 рр., – 292 (додаток 1)
Клімат Кіровоградської області помірно-жаркий, сухий. Сума активних температур
(вище 100С) в районі досліджень в 1999 р. за період вегетації кукурудзи
становила 13720, кількість опадів - 194 мм, в 2000 р. – 13620 та 370 мм, а в
2001 р. – 12560 та 430 мм відповідно (табл. 2.1.)
Таблиця. 2.1
Метеорологічні показники вегетаційного періоду
(КДСВС, Ульяновський р-н, Кіровоградської обл.)
Рік
САТ, 0С
Сума опадів, мм
ГТК
за травень-вересень
за червень
за липень
за серпень
за травень-вересень
в липні
в серпні
за травень-вересень
за липень
за серпень
1999
1372
356,2
397,3
319,6
167,0
37,0
38,7
0,58
0,52
0,58
2000
1153
248
300,5
330,8
364,0
103,8
45,2
1,26
1,17
1,02
2001
1191
267
423,2
342,8
414,2
119,2
9,1
1,49
1,63
0,15
середні багаторічні
1191
248
303
283
321,1
64,5
53,5
1,36
1,60
1,30
Весна, як правило коротка 1,5-2 місяці. Характерне поступове підвищення
температури повітря, швидке відтавання ґрунту, в 1999 році спостерігалось
різке зниження температури в травні (-3,00С; 07.05.99), в 2000 та 2001 рр.
екстремальних погодних умов навесні не відмічалось. Повне відтавання ґрунту
спостерігалось в кінці ІІ декади квітня.
Літо жарке, в 1999 році посушливе, середньодобова температура в червні –
21-220С (сягала 320С), липні-серпні 22-240С – (сягаючи 360С в серпні),
вологість повітря в середньому була на рівні 43%, в 2000 році середньодобова
температура в червні – 17-190С, в липні-серпні 18-290С, вологість повітря –
30%, в 2001 році середньодобова температура в червні – 17-190С, в липні-серпні
20-290С (сягаючи 350С в серпні), в перших декадах червня та останніх липня в
2001 р. випало 262 мм опадів, що значно більше ніж в цей період в 1999-2000
рр., але серпень був дуже посушливим, вологість повітря за період вегетації –
65% відповідно (рис. 2.1). Спостерігаються сильні південно-східні суховії,
тривалість
яких складає в середньому 30-34 дні.
Осінь 1999-2001 рр. характеризувалась здебільшого збільшенням хмарності,
поступовим зменшенням температури та збільшенням кількості опадів. В 1999 році
відмічається недостаток продуктивної вологи в ґрунті. Вересень 2000 року
характеризувався різким збільшенням хмарності та кількості опадів (146,4 мм),
переважна більшість опадів випала в першу декаду – 99,6 мм, І та ІІ декаді
жовтня опадів не спостерігалось. В 2001 році в вересні також спостерігалось
поступове збільшення хмарності та кількості опадів (90,5 мм), більшість опадів
також випала в першу декаду.
Таким чином, у 2000-2001 рр. порівняно з 1999 ро
- Київ+380960830922