РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження щодо виявлення осередків західного кукурудзяного жука,
спостереження за динамікою чисельності проводилися у Закарпатській області, а
лабораторне культивування жуків, аналіз отриманих даних - у відділі карантину
рослин ІЗР УААН.
Розрахунок поширення західного кукурудзяного жука по території України
проводився за авторською методикою німецьких вчених (Baufeld P., Enzian S.,
2001) [109] за формулою:
AR = FD * K, (1)
Де, AR – швидкість розповсюдження західного кукурудзяного жука кілометрів за
один рік.
FD – дистанція польоту з заходами стримання (20 км/рік) чи без стримуючих
заходів (80 км/рік).
К – коригуючий коефіцієнт концентрації кукурудзи.
Якщо кукурудзи більше 50 % то К= 1, а у випадку якщо кукурудзи менше 50 % то К
= (концентрація кукурудзи * 2) / 100.
Інформацію щодо посівних площ кукурудзи брали з офіційних джерел Державного
комітету статистики України за 2001 - 2003 рр. [110, 111, 112]. Концентрацію
кукурудзи в сівозміні вираховували шляхом співвідношення середнього значення за
2001 – 2003рр. загальних посівних площ до середнього значення за ці ж роки
посівної площі кукурудзи по кожній області окремо.
Визначення впливу вітру на розповсюдження імаго діабротіки у Закарпатській
області проводили за аналізом напрямку вітру та напрямку поширення ЗКЖ у цьому
регіоні в місцях активного розлітання жуків. Користуючись даними
Укрголовдержкарантину та дослідженнями відділу карантину рослин Інституту
захисту рослин УААН визначали напрямок поширення шкідника з 2001 по 2005 рр
[35]. А за даними Центральної геофізичної обсерваторії напрямок вітрів у період
льоту шкідника з початку липня по вересень включно, з 2001 по 2004 рр. До уваги
бралися вітри з найбільшою частотою повторень по метеостанціям Берегово, В.
Березний та Хуст [113, 114, 115].
Теоретичні розрахунки середньодобової потреби в кормі при живлені личинок
західного кукурудзяного жука в мг при 200С проводили за методикою Хемінгсена –
Зубкова (Зубков, 1995) за формулою [116]:
ПЖ = 16,54 * W0.75 * А * В* С* К-1. (2)
Де 16,54 * W0.75 – пасивний енергообмін личинки при масі її в грамах.
W – маса личинки в грамах, L1, L2, L3.
А = 2,5, В = 2, С = 2 – поправки на активний обмін, засвоєння та споживання.
К – калорійність корму 0,45 ккал/мг сирої маси коріння.
Інформацію щодо маси личинок діабротіки отримано із літературних джерел
(Jackson, 1986) [117]. Відсоток втрат кореневої системи кукурудзи від процесу
живлення личинок визначали за формулою :
У = 100 - (( БК – ПЖ * Х) * 100/ БК) (3)
У – відсоток втрат кореневої системи кукурудзи
Де БК – біомаса коріння
Х – кількість личинок.
Данні щодо біомаси коріння кукурудзи отримано у власних лабораторних
дослідженнях, інтенсивності коренеутворення різних гібридів кукурудзи Кадр 217
МВ, Тосс 231 МВ та Сплендіс. Насіння висівалось по одному в ємності з
чорноземом. Дослід закладено в трьох варіантах у кожному по три повторення.
Обліки маси коріння кукурудзи проводили у фазу 2 листка. Вегетуючі рослини
вилучали із ємностей разом з ґрунтом. Після чого обережно розминали ґрунт
вивільняючи коріння рослин, та промивали його чистою водою. З чистого коріння
вільну вологу видаляли фільтрувальним папером та визначали його масу в кожній
рослині зважуванням на електролабораторних вагах ВЛКТ – 500 – М з точністю до
0,01 г.
Дослідження пошкоджень імаго ЗКЖ проводили на полях кукурудзи заселених
шкідником та в лабораторних дослідах у відділі карантину рослин шляхом
підсаджування на рослини в ізоляторах по 5 самиць. Жуків збирали вручну на
посівах кукурудзи у Закарпатській області.
Динаміку льоту імаго західного кукурудзяного жука встановлювали обліком жуків у
феромонних пастках, починаючи від початку льоту шкідника і до його закінчення.
Дослідження цього процесу відбувалося за загальноприйнятими та апробованими
методиками розробленими в Інституті захисту рослин УААН та
Укрголовдержкарантином [118, 119, 65, 120, 121].
Фенологію західного кукурудзяного жука в Закарпатській області вивчали
польовими спостереженнями за термінами льоту жуків по вилову їх у феромонні
пастки [84]. Крім того певні її етапи розраховували за показниками температури
повітря та суми ефективних температур (СЕТ) повітря. Також використовували
розрахунок температури ґрунту. Останні визначали за методикою Просунко,
Паєвської [122].
y = a + вx - cw , де (4)
у – середньодекадна температура ґрунту на глибині 10 см, 0С;
x – середньодекадна температура повітря, 0С;
w – середні запаси вологи ґрунту в шарі 0-20 см за декаду в мм;
а, в, с – поправочні коефіцієнти; (табл. 1).
Виявлення личинок західного кукурудзяного жука проводили на полях кукурудзи від
фази 3-4-х листків до початку викидання волотей та цвітіння, згідно методики.
На полях невеликої площі (до 0,5 га) оглядали всі рослини у рядках. На ділянках
більшої площі по Z - подібному маршруту, у 20 довільних місцях детально
оглядали по 10 рослин в двох суміжних рядках. В першу чергу підлягали огляду
рослини, що відстали в рості, мали антоціанове забарвлення, прив’ялі та
полеглі. Такі рослини викопували разом з ґрунтом у радіусі 25 см, клали на
плівку (темного кольору) та обережно розминали ґрунт, вивільняючи коріння, на
якому могли живитися личинки. Личинки старших віків можуть в процесі живлення
проникати в середину коріння, в зв’язку з чим для їх виявлення розтинали
коріння вздовж ножем або лезом.
Таблиця 2.1
Коефіцієнти регресії температури ґрунту для місяців і декад
(за Просунко, Паєвською, 1998)
Значення коефіцієнтів по місяцях і декадах
- Київ+380960830922