РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови району проведення досліджень
Південь України, де розміщена зона рисосіяння, в грунтово-гідрогеологічному і природноекономічному відношеннях є переважно особливим регіоном, і належить до зони зрошувального землеробства . Рисосійні райони Херсонської області розташовані в приморській частині на одній із древніх надзаплавних терас дельти Дніпра Краснознам'янського масиву, магістральний канал якого бере початок на 61-му кілометрі Північно-Кримського каналу, проходить із півночі на південь у напрямку до м. Скадовськ, а потім повертає на захід уздовж узбережжя Чорного моря. Поверхня тераси представлена слабкопохилою до півдня рівниною з перевищенням поверхні землі від 0 до 20 м над рівнем моря та великою кількістю безстічних та слабкостічних понижень - подів. Понад 100 тис. га площі цих понижень складають малопродуктивні землі, що займають ділянки від декількох гектарів до декількох сотень гектарів і більше, глибина яких у переважній більшості не переважає 6-8 м, але є зниження з абсолютними відмітками, близькими до рівня моря або нижче його ?47, 48?.
Дослідні поля, де проводилися дослідження, розміщені на території Інституту рису УААН. Їх північний кордон, розташований в 3,5 км від центральної садиби господарства Антонівка, південний - у 4,5 км від узбережжя Джарилгацької затоки Чорного моря і знаходяться в межах І-шої рисової сівозміни.
Клімат Херсонської області помірно-континентальний, посушливий з великою кількістю тепла та сонячного світла, характеризується незначною середньорічною кількістю опадів (330 мм) і їх нерівномірним розподілом по сезонах року.
Упродовж вегетаційного періоду, як правило, переважає висока температура і низька відносна вологість повітря. Тривалість безморозного періоду коливається в межах 184 - 205 діб. Кількість днів з температурою вище 10 °С - 187, вище 15 °С - 137 днів. Сума середньодобових температур повітря вище 10 °С складає 3411 °С, вище 15 °С - 2748 °С [47].
В липні та на початку серпня середня температура повітря становить 23 - 24 °С, максимальна - 38 - 39 °С, а на поверхні ґрунту - 60 - 61 °С.
Середньорічна кількість опадів складає 330 мм, хоча в окремі роки кількість опадів коливається від 161 до 517 мм за період з температурою вище 10 0С випадає в середньому 200 мм опадів. Максимальна місячна сума опадів впродовж вегетаційного періоду знаходиться в межах від 70 до 150 мм. Періоди злив чергуються з тривалими періодами бездощів'я, що нерідко перевищують 50 - 60 діб. Випаровуваність для зони рисосіяння Херсонської області складає 900 - 1000 мм на рік. Умовний показник зволоження (ГТК) району становить 0,42 - 0,60, середньорічна відносна вологість повітря - 70-75 %, влітку вона знижується до 60-65 %.
Значно на клімат зони впливає Чорне море. Вузька 15 - кілометрова прибережна смуга систематично підпадає під дію берегових вітрів (бризів), спрямованих вдень з моря на сушу, уночі - з суші на море, що в значній мірі послаблює шкідливу дію суховіїв на культурні рослини. Пануючими є вітри східного і північно-східного напрямку. Середньорічна швидкість вітру складає 4 м/сек. В середньому за вегетаційний період тут буває більше 15-25 днів із суховіями.
Зима коротка, м'яка із частими відлигами і значними підвищеннями температури до 11-15 °С. Найбільш холодним місяцем є січень, середня температура якого коливається від - 4 до - 2 °С. Найнижчі зимові температури сягають - 30 °С.
Ґрунтовий покрив зони рисосіяння представлений темно-каштановими та каштановими солонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями, а у самій прибережній частині Чорного моря та його запливів переходять в солончаки.
У зоні каштанових солонцюватих ґрунтів зустрічаються мілкі, середні, глибокі солончакуваті та осолоділі солонці, які рясно розкидані невеликими плямами серед основного ґрунтового фону. Плями солонців складають від 10 до 35 %, а в прибережній зоні - до 50 % загальної площі.
За механічним складом ґрунти середньосуглинисті і характеризуються сильно ущільненою будовою, слабкою пористістю, низькою вологоємкістю, внаслідок чого схильні до запливання, а при висиханні - до утворення кірки. Реакція ґрунтового розчину коливається від слабколужної (рН 7,0-7,5) і лужної (рН 7,7-8,5) у верхніх шарах ґрунту до лужної і сильнолужної (рН 7,6-9,0) у ґрунтовій породі. Хімічний склад ґрунтових вод відповідає сульфатно-гідрокарбонатному і гідрокарбонатно-сульфатному типам із мінералізацією 1-3 г/л, глибина їх залягання в прибережній зоні коливається від 1 до 5 м від поверхні землі [15, 24, 47, 48].
Вказані вище ґрунти мають 40-60 см шар гумусового горизонту і невисоку родючість. Зокрема вміст гумусу в орному шарі коливається від 1,5 до 3,4 %, кількість рухомих форм азоту біля 3,0-3,7 мг на 100 г ґрунту.
За результатами агрохімічних показників дослідних полів в роки досліджень 2004-2006 років у шарі ґрунту 0-20 см вміст гумусу коливався від 2,1 до 2,5%, рН - 6,14 - 6,5, а вміст рухомих форм у розрахунку на 100 г ґрунту становив: фосфору - 6,1 мг, калію - 32,0 мг, легкогідролізованого азоту - 6,4 мг на 100 г ґрунту.
Аналіз метеорологічних умов за роки досліджень. Метеорологічні умови вегетаційного періоду за роки досліджень наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Зведені метеорологічні умови за період квітень-вересень 2001-2006 рр.
(Інститут рису УААН)
ПоказникиРоки дослідженьСереднє багаторічне200120022003200420052006Сума активних температур, 0С (?Тп) 3252312929063090314631703115Сума опадів, мм (?R)153,7126,5103,2211,4151,8157,0150,6Гідрометеорологічний коефіцієнт, ГТК
()0,40,40,40,70,50,50,5Відносна вологість повітря, %80,280,276,275,372,666,275,1
Вегетаційний період 2001-го року характеризувався значною кількістю опадів - 153,7 мм (табл. 2.1.) Цей фактор не впливав на чисельність та поширеність двокрилих та ракоподібних шкідників. Впродовж травня-червня сума середньодобових температур