Оптимізація елементів технології вирощування ріпаку ярого в північному Лісостепу України.

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово – кліматичні умови
Експериментальна частина досліджень виконувались у 1999 – 2001 рр.. на
дослідних ділянках лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних
культур Інституту землеробства УААН, в дослідному господарстві “Чабани”,
розташованого в Київському агрогрунтовому районі центральної провінції
північного Лісостепу України.
Ґрунт дослідної ділянки типовий для даного агрогрунтового району з наступними
агрохімічними показниками (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Хімічні показники ґрунту дослідної ділянки.
Ґрунт
Вміст гумусу, %
РН сольове
Вміст, мг/100г ґрунту
( за Чириковим)
P2O5
K2O
Сірий лісовий
пилувато-легкосуглинковий
1,08-1,15
5,4-5,6
11,4 – 12,2
8,0 – 9,2
Агрокліматичні умови зони і місця проведення дослідів у цілому сприяли росту та
розвитку рослин ріпаку ярого, але дещо відрізнялись як за роками, так і в
порівняно із середніми багаторічними їх значеннями.
Дослідно – насінницьке господарство „Чабани” знаходиться в зоні достатнього
зволоження (середньо багаторічний гідротермічний коефіцієнт території (ГТК) -
1,2 ), і характеризується помірно вологим та теплим кліматом.
Середня температура найтеплішого місяця (липня) сягає +19,2°С, а найхолоднішого
(січня) – -6,3 °С. Абсолютні максимуми спостерігаються в липні - серпні ( +39
°С), а абсолютні мінімуми – в січні – лютому ( -33 -
- 34 °С).
Сніговий покрив з’являється в середньому близько 15 – 25 листопада. Загальне
число днів з сніговим покривом сягає 110. перші заморозки відмічають в другій
декаді жовтня.
Середня дата закінчення останніх весняних заморозків припадає на 18. IV, а
найпізніша – на 22. V. Характерною особливістю весни є інтен­сивне наростання
температури, проте відносна вологість повітря в зв'язку з інтенсив­ним ростом
температури в день знижується у квітні в середньому до 53%, а в травні - до
46%. У першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури
через 5°С, а в третій декаді - через 10°С, і тривалість цього періоду дорівнює
160-165 днів. У літній період спостерігається переважно спочатку тепла, а потім
(у липні та серпні) жарка погода. Характерними є літні зливи та грози, які
інколи призводять до вилягання посівів.
Середня кількість опадів складає 650 мм за рік, але відмічені коливання за
роками від 300 до 750 мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм,
або 66% річної норми. Найбільші місячні суми опадів припадають на літні місяці
– червень і липень (66 і 68 мм).
За багаторічними метеорологічними даними в літні місяці спостерігаються періоди
з невеликими та середньої інтенсивності атмосферними посухами [1,2].
Сумарна сонячна радіація досягає 90 – 94 ккал/см2, (3838,5-4051,8МДж/м2) за
рік, а на долю сумарної ФАР (фотосинтетичної активної радіації) приходиться 39
ккал/см2 (1663 МДж/м2) за період вегетації з температурою повітря вище +5°С.
Тривалість теплого періоду року з позитивною добовою температурою повітря ( t >
OoC) складає 245 днів, в тому числі тривалість вегетаційного періоду більшості
сільськогосподарських культур (t ? 5oC) – 201 день, період активної вегетації
сільськогосподарських культур (t ? 10oC) – 159 днів і найбільш забезпеченого
теплом періоду (t ? 15оС) – 109 днів.
Сприятливіші умови для вегетації сільськогосподарських культур створюють­ся
тоді, коли вони в період свого росту та розвитку (сівба - збирання), крім
поживних речовин, одержують необхідну кількість тепла й вологи [179].
2.2. Погодні умови
За період проведення досліджень (1999 – 2001 р.р.) погодні умови відрізнялись
як за роками, так і середніми багаторічними їх значеннями. Детальна
характеристика погодних умов (рис 2.1, 2.2, додаток А - В) взята із квітня по
серпень місяць. Це пов'язано із тим, що повний технологічний цикл вирощування
ярого ріпаку в умовах зони північного Лісостепу України протікає у рамках
зазначеного періоду.
Рис 2.1 Температура повітря за вегетаційний період ріпаку ярого
В 1999 році погодні умови були контрастні. На початку весни температурний режим
був досить високим. У квітні місяці середньомісячна температура перевищувала
норму на 3,6 оС. Зниження температури у I та II декадах травня (фаза сходи –
розетка) та недостатня кількість опадів у деякій мірі призвело до затримання
росту рослин ярого ріпаку.
Літо наступило у строки, близькі до середніх багаторічних, й виявилось
спекотним (середньомісячна температура на 2,6 – 7,3 0С перевищувала норму), і
посушливим (сума опадів склала в червні та липні лише 69% від норми). Саме цей
період для ярого ріпаку по відношенню до вологи є критичним (перший - період
початкового росту, другий – цвітіння і налив стручків), тому рослини дещо
пригнічувались.
Важливим показником характеристики зволоження є гідротермічний коефіцієнт.
Доведено, що найкращі умови для отримання високих урожаїв ярих культур
створюються тоді, коли ГТК за період вегетації коливається в межах від 1,2 до
1,3. У червні та липні він становив 0,3 – 0,8.
Погодні умови 2000 року значно відрізнялися від попереднього. Підвищена
температура повітря в третій декаді квітня та кількість опадів 80% від норми
зумовили прискорену появу сходів ярого ріпаку. Сприятливі умови літніх місяців
2000 року, коли рослини не відчували дефіциту вологи при температурах близьких
до норми, обумовили одержання найвищого за роки досліджень рівня продуктивності
ярого ріпаку.
Рис.2.2 Кількість опадів за вегетаційний період ріпку ярого
Погодні умови 2001 року характеризувалися великою контрастністю температурного
режиму та нерівномірним випаданням опадів. У третій декаді квітня висока
середньодобова температура повітря та значна кількість опадів (300 % до норми)
погіршили