Ви є тут

Оптимізація відбору проб при радіоекологічному моніторингу територій Українського Полісся

Автор: 
Жебровська Катерина Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000532
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2
геолого-геоморфологічні умови району дослідження
У геологічному відношенні Українське Полісся дуже неоднорідне внаслідок
розташування в межах різних геоструктурних областей Східно-Європейської
платформи. На заході – це частина Галицько-Волинської западини, у середній
частині воно лежить у межах Українського щита і його схилів, а на сході - в
межах Дніпровсько-Донецької западини і на схилі Воронізького кристалічного
масиву. Територія досліджень відноситься до зони контакту Українського
кристалічного щита і Брагінсько-Чернігівського виступу Прип’ятсько-Дніпровської
западини. Кристалічний фундамент (докембрійські породи) у районі проммайданчика
ЧАЕС знаходиться на глибині більше 200 м. Западину заповнюють серії
мезозойських і кайнозойских осадових порід. Верхньо- і середньоюрські відклади
представлені пісками, глинами, мергелями, алевритами і вапняками. Крейдові
відклади, що залягають на юрських відкладах, представлені сеноманською світою
(водонасиченими тріщинуватими піщаниками і пісками), що перекривається зверху
слабопроникними мергельно-крейдовими відкладами сантонсько-туронської світи.
Сумарна потужність крейдових відкладів - 100 м. Крейдові відклади
перекриваються водонасиченими глауконіт-кварцовими пісками канівської і
бучакської світ еоцену, на яких залягають слабопроникні мергелі і глини
київської світи еоцену. На поверхні київських мергелів залягають піщані
алювіальні четвертинні відклади плейстоцену.
2.1. Четвертинні відклади
Стратиграфічне розчленування четвертинних утворень до фундаменту сучасного
рельєфу, з прив'язкою літо-генетичних типів до головних геоморфологічних
таксонів показано на карті-схемі геолого-геоморфологічних умов розташування
експериментальних ділянок (Додаток А). На ній відображено еколого-геологічне
районування з врахуванням літологічного та ландшафтно-геоморфологічного
критеріїв (В.П.Бухарєв, В.О.Степанов, М.П.Семенюк, В.В.Скворцов. Звіт про НДР
“Еколого-геологічне районування зони відчуження на основі комплексних
структурно-геологічних і літолого-формаційних досліджень”, №ДР 0198U007332,
1998р.).
Своєрідність сучасних геоморфологічних структур території Чорнобильської зони
відчуження та літо-генетичних типів четвертинного покриву обумовлена тим, що
більша її частина територіально співпадає з найдревнішою за віком річковою
долиною, формування якої проходило в період трансгресії Дніпровського
зледеніння за рахунок талих вод, які надходили від краю наступаючого
материкового льоду. Сучасна річкова система формувалася після материкового
зледеніння та регресії льодовика. Типові льодовикові та водно-льодовикові
утворення на території зони відчуження збереглися лише на поверхні корінної
(неогенової) тераси та своєрідної моренної тераси в правобережній частині р.
Прип'ять.
2.1.1. Раньочетвертинні алювіальні відклади (аlQI-II), просліджуються в долині
р.Прип'ять, її приток та в межах моренної тераси, започатковують геологічний
розріз четвертинного віку. Глибина залягання: 18-20 – З0 м, потужність: 1-3 –
25-30 м. За даними свердлування головний літотип цих утворень представлено
середньозернистими пісками з прошарками озерних глин, збагачених органічною
речовиною рослинного походження, уламками черепашкового детриту, деревини,
просиченої піритом, лігнітоподібної речовини. В базальному горизонті присутні
уламки кременю, кристалічних порід, прошарки гравеліту. Середня пористість
пісків - 40%, коефіцієнт фільтрації (за даними гідрогеологічних свердловин)
дорівнює 15-20 м/добу.
2.1.2. Водно-льодовикові утворення. Розповсюджені в межах корінного
(неогенового) плато та моренної тераси, яка в сучасному рельєфі відіграє роль
вододілу р.Прип'ять, Уж. В складі цього літотипу виділяються такі фаціальні
різновиди:
а) Підморенний горизонт (fglQ1II). Представлений ущільненими дрібно- та
середньо-зернистими кварцовими пісками з лінзами бурих суглинків, строкато
забарвлених озерно-водольодовикових глин. У базальному шарі зустрічаються
прошарки різнозернистих, іноді з гравієм несортованих пісків. Потужність
підморенного горизонту змінюється від десятків сантиметрів до 16 м. В
мінеральному складі разом з кварцом присутні: польовий шпат, карбонат,
гідроксиди заліза та марганцю, ільменіт, слюда, сульфіди. Кількість глинистої
речовини нерівномірна, але завжди перевищує 3-5%, що забезпечує піскам досить
високі сорбційні характеристики. Внаслідок більш-менш рівномірного механічного
складу щільність пісків рівномірна (2,64-2,67 г/см3). Пористість, залежно від
вмісту глинистої речовини, змінюється від 31 до 45% (середня 34-38%).
Коефіцієнт фільтрації для пісків дрібнозернистих дорівнює 6,1-7,5 м/добу,
середньозернистих - 15-21 м/добу, несортованих - 20-25 м/добу.
б) Льодовиковий моренний горизонт (glQ2II). Моренні утворення залягають на
підморенних пісках повсюдно. На правобережній частині (моренна тераса) р.
Прип'ять морена залягає на глибинах 1-4 м, а в межах Чистогалівської
кінцево-моренної гряди суглинки заміщуються глинистими несортованими пісками з
валунами кристалічних порід, які залягають поверхнево. Про неглибоке залягання
моренних суглинків в межах моренної тераси свідчить значна кількість неглибоких
озер та стічних мікрозападин, які заповнюються водою періодично. Це свідчить,
що моренні суглинки відіграють роль місцевого водоупору, завдяки чому на
моренному плато присутні в значній кількості верхові болота. Таким чином, в
цьому районі досліджуваної території гідрогеологічний режим зони аерації
суттєво відрізняється від режиму долин річок Прип'ять та Уж. Ці факти мають
конкретн