РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вивчення розповсюдженості повної відсутності зубів у мешканців м.
Івано–Франківська та області
Як свідчать попередньо проведені дослідження кафедри ортопедичної стоматології
Івано-Франківської державної медичної академії (О.В.Павленко,1989;
М.М.Рожко,1993) загальна потреба в протезуванні складає для м.
Івано-Франківська 86,46 % і області 90,55 %. З цього масиву потреба в
протезуванні повними знімними протезами у людей старше 50 років становить від
35 % до 45 % [123, 130].
Для оновлення даних потреби за останні 5 років та їх адекватного порівняння з
попередніми даними використовувалась методика дослідження, розроблена на
кафедрі ортопедичної стоматології ІФДМА.
З цією метою проводили аналіз статистичних даних форми № 039 у- 4/у по обласній
стоматоматологічній поліклініці за період з 1997 по 2001 роки. Потребу
визначали як відношення кількості звернень до загальної кількості населення у
відсотках. Також проводили аналіз статистичних даних по кількості виготовленних
повних знімних протезів.
Враховуючи той факт, що знімні протези необхідно переробляти заново кожні 3-4
роки, можна передбачити перспективу потреби в них. Критеріями вказаного
положення є наступні умови:
- кількість виготовлених знімних протезів опосередковано є показником потреби в
них;
термін експлуатації знімного протезу складає 3 – 4 роки;
збільшення терміну користування знімними протезами можливе за рахунок створення
сприятливих клінічних умов, удосконалення конструкції протезу, матеріалу;
проведення професійних гігієнічних заходів [27, 29].
В той же час, визначення потреби за даною методикою не зовсім конкретне,
оскільки вона дає відносну інформацію. Тому, ми використовували вказані дані в
якості “пасивної потреби” з метою загальної орієнтації в проблемі [28]. Для
більш об’єктивної оцінки застосовували методику безпосередніх оглядів, яку
відносили “до активної потреби” і розраховували за формулою [28]:
pqt2
Д2
де : n - об’єм оглядів;
p - показник захворюваності;
q - різниця між 100 і показником частоти захворюваності;
t - коефіцієнт достовірності (прийнятий за 2);
Д - максимально допустима похибка показника, за яку було прийнято 2
(достовірність при цьому складала 95,4%).
Так як за даними звітів по зверненням за ортопедичною допомогою не було
можливим визначити показник частоти захворюваності, нами апріорно обстежено
1100 мешканців м. Івано–Франківська та області. Дані заносили у відповідно
розроблені нами карти (додаток А 2.1).
Самооцінку стану здоров’я до і після лікування пацієнт проводив самостійно із
занесенням у відповідну форму (додаток А 2.2).
2.2. Клінічна характеристика обстежених осіб
Метою обстеження хворих було виявлення умов для протезування, визначення
факторів, що забезпечують ефективність протезування повними знімними
протезами.
Під час виконання даної роботи проведено обстеження 76 хворих із повною втратою
зубів та 17 практично здорових осіб із інтактним зубним рядом. Пацієнти були
розділені на наступні групи:
1 група – хворі з несприятливими умовами для протезування. Їм виготовляли
протези за стандартною методикою (20 осіб);
2 група – хворі з несприятливими умовами для протезування (56 осіб), які були
розділені на 2а і 2б підгрупи:
2а підгрупа – хворим перед протезуванням проводили ремоделювання альвеолярного
відростка шляхом підокістного введення біостабільного імплантату “Біогерм” (21
особа);
2б підгрупа – до її складу увійшли хворі, у яких наявна велика кількість
гострих кісткових виступів, витоншена слизова оболонка; при таких клінічних
умовах показано виготовлення протезів зі зняттям диференційованого відбитку і
поєднання базисних пластмас із м’якими підкладками з пластмаси ПМ-01 або
Мукопрену (35 осіб).
3 група – особи з повним зубним рядом, практично здорові (з відсутніми
соматичними захворюваннями на момент досліджень) - 17 осіб (рис.2.1).
Рис. 2.1. Розподіл осіб за групами обстеження.
На рис. 2.2 зображено розподіл обстежених пацієнтів за статтю.
Рис. 2.2. Розподіл обстежених пацієнтів за статтю.
Як видно з рис. 2.2, серед обстежених хворих із повною втратою зубів домінували
жінки: 55% - у першій групі, 53,57% - у другій. На противагу цьому, у групі
осіб із збереженим зубним рядом переважали чоловіки – 58,82% проти 41,17%.
Розподіл обстежених осіб за віком відображений на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Розподіл обстежених осіб за віком.
Як видно із поданого рисунка, найбільшу кількість хворих із повною втратою
зубів склали особи віком 65 років і старші: відповідно у першій групі – 75%, у
другій – 60,72%, а найменшу – віком 35 – 54 років: 15% - у першій групі та
10,72% - у другій.
2.3. Клінічні методи дослідження
Клінічні дослідження і протезування хворих проводили в клініці кафедри
ортопедичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії
протягом 1997 – 2002 років. З цією метою вивчали жувальну ефективність,
проводили рентгенографію верхньої і нижньої щелеп, пальпаторне дослідження
беззубої альвеолярної частини, вивчення діагностичних моделей.
Аналіз даних анамнезу був важливим моментом суб’єктивного обстеження хворих і
дав можливість визначити чинники, із-за яких пацієнти не могли користуватись
виготовленими протезами. При зборі анамнезу відзначали перенесені та наявні
патології з боку серцево-судинної, ендокринної, травної систем організму;
наявність хвороби Боткіна та інших інфекційних хвороб. Детально зґясовували
анамнез даного захворювання: при