Розділ 2. Особливості епізоотичного процесу при
ехінококозі та дикроцеліозі тварин у Сумській області” і є окремою закінченою
роботою, проведеною на території Північно-Східної України.
Мета і завдання досліджень
Метою досліджень було визначення штамової належністі E.granulosus, поширеного
в Північно-Східній Україні ( Сумська та Чернігівська область ) та встановлення
особливостей його циркуляції в умовах антропоценозів та біоценозів цього
регіону.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання :
1. Ідентифікувати штам E. granulosus, поширений на досліджуваній території,
для чого необхідно було провести морфологічні дослідження зрілих цестод і їх
личинок; з’ясувати терміни преімагінального розвитку стробілярних цестод в
організмі дефінітивних хазяїв; провести досліди з зараження проміжних хазяїв
гетероксенним матеріалом; провести молекулярно-генетичну ідентифікацію
виділених з тварин регіону ізолятів E.granulosus.
2. Вивчити зараження гельмінтами потенційних остаточних хазяїв E.granulosus та
визначити, які з них є основними поширювачами ехінококозу в синантропних
вогнищах та біоценозах регіону.
3. Вивчити зараженість проміжних хазяїв E.granulosus та визначити, які з них є
основними поширювачами ехінококів в антропоценозах та біоценозах досліджуваної
території.
4. На основі одержаних результатів з‘ясувати особливості циркуляції
E.granulosus у Північно-Східній Україні.
Об’єкт дослідження – E.granulosus – паразит домашніх та диких тварин
Північно-Східної України.
Предмет дослідження – штамова належність E.granulosus та особливості його
циркуляції у північно-східному регіоні України.
Методи дослідження. Для визначення штаму E.granulosus використані класичні
морфолого-біологічні та найновіші молекулярно-генетичні методи ідентифікації
штамів E. granulosus. Поширення цих цестод серед дефінітивних та проміжних
хазяїв вивчалось шляхом повних гельмінтологічних розтинів окремих органів
тварин за К.І. Скрябіним та, частково, із застосуванням копрологічних методів
досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше в Україні використані молекулярно-генетичні методи ідентифікації штамів
E. granulosus та описано послідовність нуклеотидів ізоляту паразита від
домашніх свиней та дикого кабана. Доведено їх належність до генотипу G7
(свинячий штам ).
Вперше проведені комплексні дослідження E.granulosus в антропоценозах
Північно-Східної України.
Вперше здійснені спеціальні дослідження диких копитних та хижих тварин
північного сходу України з метою виявлення у них E.granulosus та з’ясування їх
участі в трансмісії паразита.
Вперше застосовано диференційований підхід до вивчення поширення E.granulosus
у собак, завдяки чому встановлено, що основними поширювачами ехінококів у
синантропних вогнищах північного сходу України є прифермські, а не безпритульні
собаки.
На основі отриманих нових даних про поширення E.granulosus серед остаточних та
проміжних хазяїв з’ясовані особливості перебігу життєвого циклу та основні
шляхи циркуляції ехінококів в умовах Північно-Східної України.
Практичне значення отриманих результатів
Встановлення належності E.granulosus, поширеного у Північно-Східній Україні до
одного – свинячого – штаму, дозволяє зосередити боротьбу з цим небезпечним
цестодозом саме у господарствах, які займаються розведенням свиней, а з‘ясовані
особливості циркуляції ехінококів у таких господарствах різних типів дозволяють
створити диференційовану систему протиехінококозних заходів.
Отримані дані взято за основу розроблених нами методичних вказівок з
профілактики ехінококозу на північному сході України, затверджених
науково-технічною радою управління державної ветеринарної медицини Сумської
облдержадміністрації ( протокол № 1 від 18.01.2000 року). Основне місце в них
відведено заходам профілактики, які спрямовані на розрив ланцюга передачі
інвазії в ланках “дефінітивний хазяїн проміжний хазяїн”, “проміжний хазяїн
дефінітивний хазяїн“ .
Результати досліджень можуть бути основою прогнозування епізоотичної та
епідеміологічної ситуації стосовно ехінококозу залежно від
соціально-економічних змін у зв‘язку з реформуванням сільського господарства
регіону, зокрема зміною технології вирощування та відгодівлі свиней, появою
невеликих фермерських господарств замість великих відгодівельних комплексів та
масовою відгодівлею свиней у присадибних селянських господарствах в останні
роки та перспективою відродження спеціалізованих господарств з відгодівлі
свиней у майбутньому.
Результати досліджень використані при формуванні відповідних розділів
“Робочого зошиту для лабораторних і клінічних занять з паразитології та
інвазійних хвороб сільськогосподарських тварин ( гельмінтологія )” – Суми,
1996.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах
паразитоценології Сумського національного аграрного університету, зоології
Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, медичної
біології, паразитології та генетики Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького.
Особистий внесок здобувача
1. Самостійно досліджено морфологічні та біологічні особливості E.granulosus,
поширеного в Північно-Східній Україні, на підставі чого визначено його штамову
належність.
2. Зібрано і за спеціальними методиками підготовлено матеріал для
молекулярно-генетичного дослідження виділеного штаму E.granulosus.
Безпосередньо дослідження проведено у співпраці з д. б. н. В.В. Ткачем та
науковцями Інституту паразитології Академії наук Польщі.
3. Вивчено поширення E.granulosus серед остаточних та проміжних хазяїв в
си
- Київ+380960830922