РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана в лабораторії кафедри лабораторної діагностики інфекційних
захворювань сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного
університету в 1999–2002 рр. і агрофірмі “Матюші” Білоцерківського району
Київської області. Для дослідження з пероральної імунізації телят проти
сальмонельозу використовували 92 гол. телят і 93 гол. корів, 42 кролів та 167
мишей.
Агрофірма “Матюші” є багатогалузевим господарством з розвинутими галузями
рослинництва і тваринництва. Загальна площа землекористування в ньому становить
2158 га, з яких 2063 га – сільгоспугіддя і 5 га – пасовища.
Із рослинницьких галузей господарство спеціалізується на вирощуванні зернових
культур і цукрового буряку. За останні роки врожайність і валовий збір зернових
у ньому порівняно з 1998 роком знизився, причиною цього є відсутність
мінеральних та недостача органічних добрив. Основною тваринницькою галуззю є
вирощування племінної молочної худоби. У господарстві розводиться чорно-ряба
голштинізована порода. Племінна робота спрямована на покращення племінних
якостей методом прилиття крові бугаїв голштино-фризької породи. Загальна
кількість великої рогатої худоби – 1824 голови, з них 700 – корови. Тварини
забезпечені такими приміщеннями: корови розміщені в 6 корівниках, є 1 телятник,
пологове приміщення на 80 корів. Новонароджені телята до 15-добового віку
утримуються на подвір’ї під навісами в теплих дерев’яних клітках. Утримання
тварин стійлове, прив’язне. Прибирання гною, напування та доїння корів на фермі
механізоване. Ферма великої рогатої худоби є благополучною щодо хронічних
інфекційних захворювань.
За останні два роки середньодобові прирости молодняку великої рогатої худоби
знизились з 464 до 418 г, що пояснюється недостатньою годівлею. Господарство не
в змозі забезпечити тваринництво кормами власного виробництва. Кожного року тут
закуповують від 312 до 1891ц кормових одиниць.
СХЕМА ДОСЛІДУ
З метою вивчення особливостей імунної відповіді організму телят при
пероральному застосуванні сальмонельозного антигену були проведені дві серії
дослідів.
Спочатку досліди проводилися на кролях, у яких вивчали розподіл
сальмонельозного антигену в організмі при пероральному і парентеральному
методах введення, а також показники імунної відповіді на антиген.
Другу серію дослідів провели на двох групах телят. У першому досліді
використовували телят, які народилися від неімунізованих корів, а в другому –
телят, отриманих від корів, імунізованих сальмонельозним антигеном у
сухостійний період. У міру розтелу корів обох груп за принципом аналогів за
статтю та живою масою сформували дві групи телят: одну – для пероральної, а
другу для парентеральної імунізації. Крім того, кожну групу телят залежно від
віку розділили на три підгрупи: 3–5; 13–15; 20–25-добового віку після
народження.
Полівалентний сальмонельозний антиген представляє завись мікробних клітин на
ізотонічному розчині хлориду натрію з S.dublin №11 і S.typhimurium у
співвідношенні вв з 20%-ним розчином прополісу. З кожного штаму готували 10
млрд м.к. суспензію, змішували порівну та інактивували при 65°С протягом 1
години, потім перевіряли на стерильність шляхом висіву на середовище Ендо, МПА,
Кітт-Тароцці і сусло-агар.
При пероральній імунізації сальмонельозний антиген випоювали телятам уранці з
молоком у дозі 40 мл 10 млрд м.к. зависі (загальна концентрація – 400 млрд
м.к.) 3 доби підряд і повторно через 14 діб.
При парентеральному методі антиген вводили два рази в дозах, передбачених
настановою. Клінічну реакцію організму на введений сальмонельозний антиген
оцінювали за загальним станом та показниками температури, пульсу і дихання на
протязі трьох діб після його введення.
Розподіл сальмонельозного антигену в організмі кролів вивчали в Українському
НДІ сільськогосподарської радіології на кролях масою 2,5 кг. Тварин при цьому
розділили на три групи по 4 голови в кожній.
СХЕМА ДОСЛІДУ
Кролям першої групи сальмонельозний антиген із радіоактивною міткою 137Cs
вводили перорально в дозі 5мл (400кБк/мл), а тваринам другої групи – підшкірно,
у ділянці лопатки в дозі 1мл (400кБк/мл). У зв’язку з тим, що виявлення
радіоактивної мітки ще не є прямим доказом присутності антигену в органах,
оскільки може бути присутнім його похідне, що втратило антигенні властивості,
тому був використаний контроль. Кролям контрольної групи вводили мічений
оцтово-кислий натрій. Розподіл його мітки в організмі кролів був зовсім іншим,
порівняно з сальмонельозним антигеном міченим 137Cs. Ця різниця показала, що
після введення антигену, міченого 137Cs, він довго залишався в організмі,
будучи включеним у його молекулу. На підставі цього можемо стверджувати, що
мітка не відщеплювалася від антигенної молекули в організмі.
Через 3, 6, 12 і 24 години з кожної групи забивали по одній тварині. З тушок
відбирали органи, з яких готували гомогенат. Пробу органа (100 г)
гомогенізували і доливали ізотонічний розчин до 100 мл та проводили
радіометричний контроль. Радіометрію цезію виконували на установці “НОКИЯ–400”
(Фінляндія) у кюветах ємкістю 100 мл. Проводили підрахунки, при цьому похибка
не перевищувала 5%.
З метою вивчення імуноморфогенезу організму кролів на сальмонельозний антиген
із пейєрових бляшок кишечнику готували мазки-відбитки, які фарбували методом
Май-Грюнвальда і досліджували на наявність плазматичних клітин.
Для гістологічних досліджень матеріал фіксували в 10%-му водному розчині
нейтрального фор