РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ,
ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
2.1. Криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами
і злочинними організаціями
Поняття криміналістичної класифікації злочинів є досить новим і дискусійним у
криміналістиці [76) В. О. Образцов зробив спробу формування вчення про
криміналістичну класифікацію злочинів, запропонував підстави такої класифікації
(див.: [149] Образцов В.А. Криминалистическая классификация преступлений. –
Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1988. – 176 с.).]). У цьому плані
В. О. Образцов зазначає, що зміна наукових парадигм у криміналістиці не означає
повної відмови від старого знання, а є зміною на краще стилю наукового
мислення, наукового бачення на базі досягнутого, якісний перехід на новий
щабель розвитку науки, на новий більш прогресивний рівень її життєдіяльності,
що має свої джерела в попередніх періодах і створює основу для ще більш
високого рівня в їх безупинній зміні на шляху адекватного відображення
досліджуваної дійсності [77) [147] Там само. – С. 12.]).
Тривалий час у криміналістичних цілях використовувалася кримінально-правова
класифікація злочинів для вирішення різноманітних завдань. У
кримінально-правовому розумінні класифікація злочинів – це поділ їх на певні
групи залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки. За даною
класифікацією поділ злочинів здійснюється на роди (групи злочинів, об’єднаних
однією главою кримінального кодексу) і види. Необхідно зазначити, що така
класифікація переслідує кримінально-правові цілі (цілі кваліфікації діяння) і
не може цілком задовольняти криміналістичним підходам. Вона може бути
використана в криміналістиці лише як орієнтуюче начало.
Деякі автори вказують, що класифікація злочинів у методиці розслідування
повинна виходити не з кримінально-правових характеристик, а з криміналістичних,
з різних підстав, що мають значення для розкриття злочинів, застосованих
знарядь і засобів, механізму формування доказів [107, c. 425] [78) [107]
Криминалистика: Учебник. – М., 1971. – С. 425.]).
Проте використання кримінально-правової класифікації злочинів у
криміналістичних цілях не можна і недооцінювати. Так, Р. С. Бєлкін зазначає, що
без кримінально-правової класифікації сукупність окремих криміналістичних
методик утратила б ознаки системи, простежити зв’язки між методиками виявилося
б неможливим через відсутність підстави їхнього групування, знадобилася б
розробка для кожної методики окремо того, що є загального в їх виді або роді,
порушилася б логічна послідовність адаптації за принципом від загального до
окремого, а від останнього до особливого [24, c. 325] [79) [24] Белкин Р.С.
Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т.3: Криминалистические
средства, приемы и рекомендации. – С. 325.]). О. Н. Колесниченко пише, що в
основу поділу на види в криміналістиці головним чином покладені
кримінально-правові ознаки. Мова йде про методику розслідування вбивств,
розкрадань тощо. Припускають певну неточність криміналісти, які заперечують
значення кримінально-правових характеристик для класифікації злочинів у
методиці [90, c. 14] [80) [90] Колесниченко А.Н. Общие положения методики
расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции. – Харьков: Юрид.
ин-т, 1976. – С. 14.]). Г. А. Матусовський указує, що в основу криміналістичної
класифікації злочинів повинні бути покладені два взаємозалежних критерії: 1)
кримінально-правовий, що визначає нормативну сутність класифікації,
передбаченої законом;
2) криміналістичний, що враховує чинники, пов’язані зі специфікою виявлення і
розкриття злочинів різноманітних видів залежно від особливостей предмета
посягання, обстановки приготування, вчинення і приховування злочину, його
механізму і засобів, типології особи злочинця, мети і мотивації злочинних дій
та ін. [118, c. 366] [81) [118] Матусовський Г.А. Загальні положення методики
розслідування злочинів //Криміналістика: Підручник /За ред. В.Ю.Шепітька. – К.:
Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. – С. 366.]
).
Криміналістична класифікація злочинів – необхідна умова ефективного їхнього
пізнання, основа для розробки відповідних рекомендацій. Криміналістичні
рекомендації не повинні бути абстрактними, вони передбачають певний ступінь
упорядкування і "видову" спрямованість. Розробка науково обґрунтованих
рекомендацій у методиці розслідування передбачає використання диференційованого
підходу.
У літературних джерелах криміналістична класифікація злочинів визначається як
їх систематизація за криміналістично значущими підставами, що сприяє формуванню
криміналістичних характеристик злочинів і розробці окремих криміналістичних
методик [20, c. 92, 93] [82) [20] Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия.
– М.: Изд-во БЕК, 1997. – С. 92, 93.]). На нашу думку, М. П. Яблоков
справедливо зазначає, що як основа криміналістичної класифікації злочинів
найчастіше виступають узагальнені дані про типи злочинної діяльності й окремі
елементи криміналістичної характеристики різних видів злочинів [212, c. 274]
[83) [212] Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000.
– С. 274.]).
Р. С. Бєлкін пропонує відносно класифікації злочинів такі групи: 1) за
суб’єктом злочину (ті, що вчиняються одноосібно і групою; вперше або повторно;
особами, що перебувають в особливих відносинах з безпосереднім об’єктом
злочинного посягання, і такими, що не перебувають у таких відносинах; дорослими
злочинцями і неповнолітніми; чоловіками і жінками); 2) за об’єктом злочину (за
особою потерпілого;
- Київ+380960830922