РОздІЛ 2
МАТЕРІАЛ І методи дослідження
2.1. Об’єкти дослідження
Для розв’язання завдань, поставлених у роботі, було проаналізовано 4107
висновків та актів судово-медичних єкспертиз, проведених у 1997 році у
танатологічному відділі бюро судово-медичної експертизи УОЗ Полтавської
обласної держадміністрації. В результаті проведеної роботи із 820 експертиз з
приводу механічної травми було виявлено 158 випадків смерті потерпілих від
гострої крововтрати, які загинули найближчим часом на місці пригоди після
отриманої травми. Вони склали першу групу об’єктів.
Другу групу об’єктів дослідження склали проведені нами або з нашою участю 104
випадки судово-медичних експертиз з приводу гострої крововтрати із визначеним
об’ємом крововтрати, які були також досліджені медико-криміналістичними
методами ( одяг, пошкодження).
Третю групу об’єктів склали 14 випадків із невизначеним об’ємом крововтрати. В
подальшому друга група об’єктів була використана для розробки діагностичних
алгоритмів, а третя для їх апробації.
Для розробки методики визначення об’єму просякнутої крові на одязі трупу було
проведено експериментальне дослідження 105 зразків тканин (21 вид по 5
екземплярів кожної), які найчастіше зустрічались нам в проведених
судово-медичних експертизах трупів. За розробленою нами методикою було
підраховано об’єм просякнутої крові в кожному із 30 випадків експертиз із
плямами крові на одязі.
Для розробки способу визначення об’єму втраченоі крові через поверхні ран
проведена друга серія експериментальних дослідженнь і обчислено об’єм вилитої
крові із ран у 67 випадків за розробленим нами способом.
Третя серія експериментальних досліджень була проведена для розробки методів
визначення об’єму депонованої крові в м’які тканини (м’язи та жирову
клітковину) та за ними досліджено відповідно 31 та 19 випадків.
Гістологічне обстеження п’яти життєвоважливих органів (головний мозок, серце,
печінка, легені, нирки) було проведено у всіх 141 випадках судово-медичних
експертиз.
Лабораторне дослідження гематокриту крові було проведено на 54 об’єктах, із
яких 31 випадок були із другої групи із гострою крововтратою та 23 випадки із
двох контрольних груп: із черепно-мозковою травмою-15 та раптовою смертю–8.
Всі обстежені були поділені на групи згідно вікової періодизації прийнятої у
1965 році в Ленінграді Всесоюзним з’їздом по віковій фізіології та приведеної у
Краєва [213] та за методами дослідження і наведені в табл.2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
Розподіл об’єктів за віковими групами та методами дослідження
Вікові групи, років
Архів
Судово-медичні
Ста-тис-тичні
Секційні
Медико-
кримінал.
Гісто- логічні
Лабора-торні
Перше дитинство, 4-7
Друге дитинство, 8-12
Юнацький вік,17-21
11
11
19
Зрілий вік 1,22-35
34
22
17
22
11
56
Зрілий вік П,36-60
90
69
57
69
25
159
Літній вік,61-74
19
25
16
25
10
44
Старечий вік,75-90
12
12
18
Довгожителі > 90
11
Разом
158
141
105
141
54
299
2.2. Методи дослідження
При дослідженні архівного матеріалу аналізували вікову та статеву структуру
померлих від гострої крововтрати, сезонні коливання, локалізацію пошкоджень, в
залежності від об’єму крововтрати та механізми їх утворень, термін вмирання,
термін секційного дослідження після смерті та ін. Відібрані матеріали піддані
математичному аналізу.
Секційне дослідження починали з зовнішнього огляду тіла та одягу померлого.
Виявлені плями та сліди просякнутої крові ретельно заміряли штангенциркулем за
А.М. Колосовою [214] та фіксували назву і товщину тканини кожного носія плями.
При огляді тіла трупа звертали увагу на забарвлення шкіри і слизових оболонок,
виразність та стан розвитку трупних явищ. Динамометрію трупних плям проводили
за Н.П.Туровцем [214], а їх оцінку за В.І.Кононенко [214]. Виявлені синці та
рани заміряли за А.М.Колосовою [214], з’ясовували прижиттєвість їх утворення та
наявність причинного зв’язку із отриманою травмою. При переломах трубчатих
кісток, проводили пробу на повітряну емболію серця [215-217], розтинали
перікард до виділення органокомплексу і розтину черепа та заливали в його
порожнину воду. Розріз стінки правого шлуночка робили гострим скальпелем під
водою. Наявність повітря оцінювали виходом його через воду бульбашками. Випадки
із тромбоемболією стовбура і головних гілок легеневої артерії виключали із
подальшого дослідження.
Розтин тіла проводили за загально прийнятою методикою [215], органокомплекс
виділяли за основним методом Шора. Розтин головного мозку проводили за методом
Вірхова в поєднанні з фронтальними розрізами за Фішером. Розтин серця проводили
за методом Автанділова. Звертали увагу на стан і колір крові, кровонаповнення
органів, крововиливи (субепікардіальні, субендокардіальні, субплевральні,
інтрамуральні) та консистенцію внутрішніх органів. Стан крові оцінювали як
рідкий по витіканню її із судин без будь-яких згортків. Посмертними згортками
вважали пухкі жовто-червоного або червоного кольору, із гладенькою і блискучою
поверхнею, еластичні і рухомі, які легко відокремлювались від стінок судин або
вичавлювались із їх просвітів [217]. Колір крові оцінювали за шкалою Бондарцева
А.С. [218]. Консистенцію внутрішніх органів оцінювали пальпаторно шляхом
розминання.
Визначення об’єму втраченої крові на одязі трупа проводили в
медико-криміналістичному відділенні бюро (Зав.лаб.В.М Стовба) за розробленою
нами методикою [219] та рацпропозицією №1912 від 19.06.2002 р “Спосіб
визначення об’єму крововтрати”. Для цього лінійкою вимірювали розміри плям
крові на всіх носіях та штангенциркулем товщину носіїв плям. Обчислен
- Київ+380960830922