РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження
У ході роботи було досліджено 237 трупів осіб чоловічої статі віком від 19 до 74 років, які померли від отруєння алкоголем (основна група) та з інших причин (контрольна група).
З метою визначення частоти макро- і мікроморфологічних ознак отруєння алкоголем (ОА) було досліджено 105 трупів осіб. Основну групу склали 44 трупи осіб, що померли внаслідок ОА, контрольну ? 61 труп осіб, що померли внаслідок хвороб системи кровообігу (ХСК) та механічної травми (МТ). Середній вік померлих з основної групи становив 43,2±1,4 року, з контрольної - 51,2±1,7 року. У осіб з контрольної групи відмічалася відсутність етанолу (Ет) в крові і сечі, що було підтверджено результатами судово-токсикологічного аналізу.
У кожному випадку була визначена наявність 38 діагностичних ознак, які запропоновані методичними рекомендаціями "Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем" (Київ, 2004) для використання у судово-медичній діагностиці ОА.
Визначення наявності ознак ОА відбувалося під час планових судово-медичних досліджень трупів, які проводились у відділі судово-медичної експертизи трупів ХОБСМЕ у період 2003-2006 роки. Судово-медичні розтини трупів проводили за допомогою методів Шора і Абрикосова. При дослідженні головного мозку користувалися методиками Вірхова і Фішера. У кожному випадку було проведено судово-гістологічне дослідження об'єктів внутрішніх органів і судово-токсикологічне дослідження крові та сечі на наявність алкоголю, які відбувалися відповідно у відділеннях судово-медичної гістології та судово-медичної токсикології ХОБСМЕ.
Серед макроморфологічних ознак ОА нами досліджувались наступні:
1. Розширення зіниць (понад 0,4 см)
2. Крапчасті крововиливи у кон'юнктиву.
3. Набряк повік.
4. Випинання очних яблук.
5. Виражена ін'єкція судин кон'юнктиви.
6. Ціаноз та одутлість обличчя.
7. Насичені синюшно-багряні трупні плями.
8. Ознаки мимовільної дефекації або сечовипускання, виливання сперми.
9. Венозне повнокров'я внутрішніх органів.
10. Рідкий стан крові.
11. Розширення та переповнення кров'ю правої половини серця і системи верхньої порожнистої вени.
12. Крововиливи під легеневою плеврою (плями Тардьє).
13. Крововиливи під епікардом (плями Тардьє).
14. Альвеолярна емфізема легень.
15. Недокрів'я селезінки.
16. Смугасті крововиливи у м'язи шиї.
17. Повнокров'я та виражений набряк м'якої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку.
18. Повнокров'я та виражений набряк речовини головного мозку.
19. Гіперемія судин слизових оболонок гортані та трахеї.
20. Нерівномірне кровонаповнення серцевих м'язів.
21. Вогнищеві крововиливи у ткані легень.
22. Набряк легенів.
23. Набряк ложа жовчного міхура.
24. Гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у її товщу.
25. Гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у її товщу.
26. В'язкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки.
27. Темне-вишневе забарвлення тканини підшлункової залози та крововиливи у її товщу.
28. Дрібно-крапкові крововиливи в тканину нирок.
29. Крововиливи у надниркову залозу.
30. Переповнення сечового міхура (понад 200 мл).
31. Бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми.
Серед мікроморфологічних ознак ОА нами досліджувались наступні:
1. Венозне повнокров'я внутрішніх органів.
2. Нерівномірне повнокров'я в нирках і селезінці.
3. Ознаки порушення проникності стінок судин.
4. Емфізема та крововиливи у легенях.
5. Набряк головного мозку, клітинна реакція судинної стінки.
6. Набряк строми міокарду, явище sludge.
7. Пошкодження клітинних структур головного мозку, міокарду.
З метою визначення концентрації АцА були досліджені кров та сеча від 132 трупів осіб чоловічої статі віком від 21 до 66 років, які померли від ОА (основна група) та з інших причин (контрольна група). У кожному випадку відзначалась концентрація Ет та АцА в крові, у ряді випадків у сечі. Загальне число проведених досліджень склало 362, з них 204 дослідження крові та сечі на наявність Ет та 158 досліджень кров й сечі на наявність АцА. Основну групу досліджень склали 56 випадків ОА. Контрольну групу склали 64 випадків смерті від інших причин - МА, МТ та ССЗ. Загальна кількість досліджень на АцА склала 158 аналізів. В основній групі було досліджено 56 об'єктів крові та 19 об'єктів сечі, в контрольній групі було досліджено 76 об'єктів крові та 7 об'єктів сечі. До групи порівняння були включені 12 трупів осіб, що померли від ХСК без алкогольної інтоксикації.
З метою визначення критеріальної значимості показників Ет було проведено дослідження 950 результатів судово-токсикологічних аналізів крові та сечі на наявність Ет у померлих від ОА та з інших причин. Основну групу склали судово-токсикологічні аналізи від 357 трупів осіб чоловічої та жіночої статі, причиною смерті яких було ОА. Контрольну групу склали судово-токсикологічні аналізи від 387 трупів осіб чоловічої та жіночої статі, які померли з інших причин, за умови перебування осіб на момент смерті у стані алкогольного сп'яніння різного ступеню. Серед загальної кількості випадків, у основній та контрольній групах, окремо досліджувались результати наявності Ет в крові та сечі у чоловіків та жінок. Серед чоловіків, в основній групі, було досліджено 278 судово-токсикологічних аналізів крові та 113 судово-токсикологічних аналізів сечі. У контрольній групі було досліджено 319 аналізів крові та 70 аналізів сечі. Серед жінок, в основній групі, було досліджено 79 аналізів крові та 14 аналізів сечі. В контрольній групі було досліджено 69 аналізів крові та 8 аналізів сечі.
З метою визначення медико-демографічних показників смертності від ОА у Харківській області та аналізу цієї патології за останні 15 років, було проведене дослідження архівних матеріалів ХОБСМЕ за період 1992-2006 рр.